Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №  1-71/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25.03.2011м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Марусяк М. О.

секретаряСтупчук Л.Б.

за участі прокурораДанканич В.М.

захисника ОСОБА_3

законного представника потерпілої ОСОБА_4

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу у відношенні:

   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Богдан, мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою освітою, сезонного робітника, неодруженої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимої, –

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України,

                                                                  В С Т А Н О В И В:Підсудна  ОСОБА_5, народивши дитину –ОСОБА_6 –ІНФОРМАЦІЯ_2, як мати, злісно не виконувала встановлені статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства»та статтею 150 Сімейного кодексу України обов’язки по догляду за дитиною, не забезпечувала її належний догляд, не годувала дитину, не дозволила госпіталізувати дитину до медичного закладу, в  результаті чого  ІНФОРМАЦІЯ_3, дитина померла внаслідок кахексії (виснаження) крайнього ступеню.    

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5, вину свою визнала повністю та показала суду, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дитину, дівчинку,  яку  назвали ОСОБА_5. З її батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканцем с. Видричка, проживали у фактичному  шлюбі. Після народження дитини припинила спільне проживання з ОСОБА_7  При народженні дитини мала вагу 2 кг. 500 гр., постійно хворіла, мала алергію. Протягом життя дитини до неї тричі приходили медсестра ОСОБА_8. Коли вперше прийшла медсестра, дитина була здорова, тому до неї, як до матері не було жодних зауважень. 10 січня 2011 року, вдруге прийшла медсестра та зауважила, що дитина не набирає вагу, тоді вона повідомила, що дитина була хвора, а зараз їй вже краще на що медсестра порадила замінити молоко на суміші для годування. Втретє, медична сестра була на огляді 27 січня 2011 року, в той час дитина спала, медсестра повідомила, щоб вона разом з дитиною прийшла  в амбулаторію, щоб дитину оглянув лікар ОСОБА_9, на що вона погодилася і дала номер свого телефону, щоб їй зателефонували, коли прийде лікар. Однак ОСОБА_8 не зателефонувала їй. Після того,  вона годувала дитину відваром рису, і вже хотіла додати  в цей відвар молоко, але наступного дня, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3, прокинувшись зранку виявила, що дитина померла. За увесь період життя дитини, до лікарів  вона не зверталася, вважала, що дитина сама поправиться і набиратиме вагу. У  скоєному розкаюється, просить не карати її суворо та не позбавляти волі, оскільки у неї на утриманні є неповнолітній син, а також похила за віком та хвора мати.

  Представник потерпілої ОСОБА_4, в ході судового засідання ствердив, що він працює спеціалістом 1 категорії служби у справах дітей Рахівської РДА, в кримінальній справі представляє інтереси потерпілої ОСОБА_6 Стверджує, що сім’я підсудної ОСОБА_5 на обліку в службі у справах дітей не перебувала. Про наявні проблеми щодо стану здоров’я служба повідомлена не була. На даний час вирішується питання про  взяття сім’ї на облік  у службі у справах дітей. Враховуючи наведене, як представник потерпілої залишає міру покарання підсудної ОСОБА_6 на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_8, будучи допитаною в ході судового слідства, показала суду. Вона працює медичною сестрою амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Видричка, Рахівського району з 04.03.2009 року, до її службових обов’язків входить виконання профілактичних щеплень, виконання призначень лікаря, здійснення виходів у патронажі, подача звітності,  виявлення на дільниці хворих дітей, та інші обов’язки. На початку жовтня 2010 року  до амбулаторії звернулася мешканка с. Видричка, ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину, подала обмінну картку народженої дитини та бланк історії розвитку дитини. На що вона відразу підписала та заповнила відповідними даними про дитину, а матері, роз’яснила, що та зобов’язана щомісячно  з’являтися з дитиною   на огляд в амбулаторію. Однак незважаючи на такі роз’яснення, мати ОСОБА_5, з дитиною  до амбулаторії жодного разу не з’являлася. Через що, вона особисто відвідувала дитину за місцем проживання багато разів, так як в пологовому будинку дитину віднесли до групи підвищеного ризику. В історії розвитку дитини відмічено, що  вона вперше відвідала дитину  04 жовтня 2010 року, було встановлено, що дитина перебувала в нормальному стані. Протягом жовтня ще неодноразово відвідувала дитину за місцем проживання, стан дитини був задовільний  на що матері дитини було надано відповідні рекомендації.  Вже в грудні 2010 року під час одного з відвідувань  встановлено, що психомоторний розвиток дитини не відповідав віку, мала недостатню вагу. Мати з дитиною були запрошені на огляд лікаря в амбулаторію. В подальшому 22 грудня 2010 року вона відвідала дитину, побачивши, що та в поганому стані наголосила матері про необхідність  госпіталізації, але мати відмовилася. Того ж дня вона повторно пішла до дитини разом з фельдшером амбулаторії ОСОБА_10, але матері вдома не було, дитина знаходилася під наглядом старшої  дочки ОСОБА_10. 12.01.2011 року при відвідуванні  було встановлено, що стан дитини порушений, дитина схудла, на прохання звернутися до лікаря в Рахівську районну лікарню мати відмовилася, мотивуючи тим, що її дитина здорова. 27 січня 2011 року матері знову рекомендовано звернутися до лікаря, на що та вкотре відмовилася. Після цього вона одразу ж звернулася до головного  лікаря амбулаторії ОСОБА_9, подзвонивши йому на мобільний телефон, повідомила, що йому необхідно прийти до дитини ОСОБА_5,  оскільки остання відмовляється від госпіталізації дитини, стан якої важкий, а вона сама нічого зробити не може. Лікар відповів, що наступного дня, тобто у п’ятницю, 28 січня 2011 року приїде і вони підуть на місце разом з дільничним інспектором міліції. 28 січня 2011 року лікарю зателефонувала фельдшер ОСОБА_10,  у розмові  з ним нагадала про презлими із здоров’ям дитини ОСОБА_5. Наступного дня вона поїхала  в м. Івано-Франківськ, в лікарню до свого батька, зранку близько 09 години 00 хвилин їй зателефонувала секретар  Видричанської сільської ради  ОСОБА_12, та повідомила, що дитина ОСОБА_6 померла. При цьому стверджує, що за увесь час від коли  виявила проблеми із здоров’ям дитини,    вона двічі зверталася до дільничного інспектора міліції Кокіша В.Ю., з проханням піти  з нею до ОСОБА_5, так як дитина хвора, а мати не хоче госпіталізувати  її. Однак, дільничний інспектор відповів, що  до ОСОБА_5 іти не буде, оскільки до нього лікар не звертався.      

Свідок ОСОБА_9, будучи допитаним в ході судового слідства, показав, що  він працює на посаді лікаря-невропатолога Рахівської районної лікарні, з 09.09.2008 року виконує обов’язки головного лікаря амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області. До службових обов’язків як головного лікаря амбулаторії входить  загальне керівництво і контроль за виконанням лікувально-профілактичних  заходів на лікарській дільниці, вжиття заходів щодо підвищення рівня і якості лікувально-профілактичної допомоги населенню, та інші передбачені Положенням про амбулаторію функціональні обов’язки. ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Видричка померла дитина у віці до одного року. Мати  померлої дитини, ОСОБА_5, на облік, як вагітна стала перебуваючи на 37 тижні вагітності, при вимозі стати на такий облік до 12 тижнів. Протягом строку вагітності  не пройшла обстеження в повному обсязі. Після виписки з пологового відділення не виконувала рекомендацій патронажної медсестри, на пропозиції медичної сестри ОСОБА_8  відмовлялася   від госпіталізації дитини. При критичному стані  дитини не викликала швидку допомогу та не вжили інших заходів, щоб запобігти смерть дитини. Як лікар особисто жодного разу не оглядав дитину, оскільки мати не приносила дитину в амбулаторію, про стан дитини йому доповідала медична сестра, а він в свою чергу  про це усно повідомив заступника головного лікаря по дитинству та пологовій допомозі Богачук С.Ю. у п’ятницю 28.01.2011 року. Стверджує, що медична сестра ОСОБА_8  доповідала йому про те, що дитина не набирає вагу, а про критичний стан в якому знаходиться дитина  - не доповіла.  Зранку ІНФОРМАЦІЯ_3 йому на мобільний телефон подзвонила секретар Видричанської сільської ради повідомивши про смерть дитини.

Свідок ОСОБА_12, допитана  в ході досудового слідства, покази якої дослідженні в судовому засіданні, ствердила, що  вона працює на посаді секретаря Видричанської сільської ради Рахівського району на протязі 17 років.  Взагалі ОСОБА_5  характеризується позитивно, скарг з боку сусідів або мешканців с. Видричка, на неї не було, алкогольними напоями не зловживає. 28 січня 2011 року ОСОБА_5 заходила в сільську раду, шукала кабінет військово-облікового столу, про хвору дитину нічого  не казала.  Близько 09 години  ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_5 зателефонувала їй на мобільний телефон і повідомила про смерть дитини. Після чого вона зателефонувала  головному лікарю ОСОБА_9 та медсестрі ОСОБА_8 розповіла про смерть дитини.

Неповнолітній свідок ОСОБА_15, допитаний  в ході судового слідства, показав суду, що його мати ОСОБА_5 до нього відноситься добре. В нього була молодша сестричка ОСОБА_6, яка хворіла і померла. Він бачив, що медична сестра ОСОБА_8 приходила до них додому два рази, одного разу сама, а другого –з  іншою медичною сестрою, вони казали, щоб мама йшла в лікарню з дитиною, але мама відмовилася йти в лікарню. Медсестра  сказала купити дитячу кашу «Малиш», молоком дитину не годувати, мама  відразу купила таку кашу,  він бачив  як годувала дитину. Також приносила від сусідів молоко щоб годувати дитину.    

Окрім повного визнання вини підсудною ОСОБА_5, її вина у вчиненні злочину доведена дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи:

-          рапортом дільничного інспектора  Рахівського РВУ МВС України в Закарпатській області Кокіш В.Ю., про те, що  ІНФОРМАЦІЯ_3 до нього звернулася громадянка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканка АДРЕСА_1, яка повідомила, що  зранку ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 09 години 00 хвилин вона виявила  труп  своєї малолітньої дочки ОСОБА_6 (а. с. 14);

-          протоколом огляду місця події та фототаблицями до протоколу огляду від ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому відображений загальний вигляд  дворогосподарства АДРЕСА_1, а також житлової кімнати, де був виявлений труп дитини   (а. с. 15-18);

-          висновком експерта № 14 від 08.02.2011 року, за яким смерть дитини ОСОБА_6 настала внаслідок крайньої ступені  кахексії. Дана причина підтверджується відсутністю підшкірно-жирової клітковини, дистрофією внутрішніх органів, вага дитини 2350 грам, дефіцит ваги більше 50 %).  Приймаючи умови зовнішнього середовища та характер трупних змін можна допустити, що з моменту настання смерті до моменту судово-медичного дослідження трупа пройшло біля 2-х діб. При судово-медичному дослідженні трупа яких-небудь тілесних  пошкоджень не виявлено. При судово-медичному дослідженні  у ОСОБА_6 виявлене захворювання –кахексія крайньої ступені. Вище вказане захворювання зумовлене неналежним доглядом за дитиною, так як вага при смерті становила 2350 грам, а при нормальному фізіологічному розвитку дитини  при народженні в 2650 грам, в чотири місяці дитина мала б важити не менше 5050 грам (а.с. 75-78);

          Дослідивши матеріали справи суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ст.166 КК України, як злісне невиконання матір’ю встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

         Цивільного позову не заявлено.

         Судові витрати та речові докази відсутні.

         При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5, суд дотримується вимог ст. 65 КК України, зокрема враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, наявність обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

         Обставинами, що пом’якшують покарання підсудній ОСОБА_5 суд враховує, те що  вона повністю  визнала свою вину та щиро розкаялася у скоєному, активно сприяла досудовому та судовому слідству,  до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, проживає у важких матеріально-побутових умова, на утриманні має  неповнолітню дитину.

          Обтяжуючою покарання обставиною у відношенні підсудної ОСОБА_5 суд визнає, вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

           Враховуючи наведене, суд вважає, що у відношенні до підсудної ОСОБА_5, слід обрати покарання у виді позбавлення волі,  що прямо передбачено у  санкції ст. 166 КК України. Однак, беручи до уваги,  сприяння у розкритті злочину, визнання вини, розкаяння у скоєному, а також дані про особу підсудної –до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має одну неповнолітню дитину, проживає у важких матеріально-побутових умовах,  всі ці обставини в сукупності на переконання суду, свідчать про те, що підсудна може бути виправлена та перевихована без відбування нею основного покарання, і застосовує до підсудної ОСОБА_5 вимоги ст. 75 КК України, встановивши їй іспитовий строк, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 цього кодексу.

           Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд –

                                                  ЗАСУДИВ :

          ОСОБА_5  визнати винною за ст. 166 КК України та призначити  покарання   - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

           На підставі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбуття покарання, призначеного за цим вироком, якщо вона протягом 3  (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

            На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засуджену ОСОБА_5 повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

           Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

           На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області, через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   М. О. Марусяк