Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30.06.2011 Справа №2-5343/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

          головуючої                 Герчаківської О.Я.

                                     з участю секретаря    Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Тернопільська фірма»Будівельник»про визнання  майнових прав,-

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання майнового права на 16,16 кв.м. однокімнатної квартири №47 загальною площею 40,72 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2008 року між нею та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 156772 грн., яка нею сплачена частково в розмірі 64432 грн., а тому позивач набув майнові права на 16,16 кв.м. вказаної квартири. Однак відповідач не виконав умови договору, будівництво будинку не закінчено, не вчиняються дії щодо здачі його в експлуатацію та передачі квартири у власність позивачу. У зв’язку з цим просить визнати за нею майнове право на вищевказане нерухоме майно.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, однак з позовної заяви вбачається, що остання просить суд розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки майнове право виникає у момент повної оплати коштів згідно договору на пайове будівництво і таке право не потребує додаткового визнання в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

          24 квітня 2008 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру №47 загальною площею 40,72 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1(будівельна адреса). Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію - 2010 рік.

Позивачем було частково сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 64432 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджено квитанціями, які були оглянуті в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що зі сторони позивача договір від 24 квітня 2008 року виконано в частині оплати 16,16 кв.м. однокімнатної квартири №47 загальною площею 40,72 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Однак, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва квартири та здачу будинку в експлуатацію в запланований строк та виконання таким чином умов договору.     

Встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки по даний час не завершив будівництво квартири, не здійснив дії по прийняттю в експлуатацію зазначеного будинку та не передав квартиру позивачу, чим прострочив виконання взятих на себе зобов’язань.     

Відповідно до змісту ст.ст.509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).   

Відповідно до змісту ст.190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.   

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач набув майнових прав на спірну квартиру, а саме право вимоги передачі у її власність даної квартири після завершення будівництва.   

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем майнового права на 16,16 кв.м. однокімнатної квартири №47 загальною площею 40,72 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, згідно договору від 24 квітня 2008 року та стягнення з відповідача в користь позивача 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд,-                                                                                                              

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.   

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на 16,16 кв.м. однокімнатної квартири №47 загальною площею 40,72 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, відповідно до сплачених коштів згідно договору від 24 квітня 2008 року, укладеного з приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

Стягнути з приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська