ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 727/5047/23

провадження № 61-17835св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач -Чернівецька міська рада в особі Департаменту інфраструктури та благоустрою;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 серпня 2023 року у складі судді Танасійчук Н. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернівецької міської ради в особі Департаменту інфраструктури та благоустрою про оскарження дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 .

Вважає, що Чернівецькою міською владою в особі Департаменту інфраструктури та благоустрою, який є правонаступником Департаменту житлово-комунального господарства, порушені її права та законні інтереси.

На даний час у віданні та на балансі Чернівецької міської ради знаходиться будинок АДРЕСА_1 , з аварійними елементами його комунікацій і карнизів фасаду. Проведення капітального ремонту аварійних карнизів даного будинку є предметом багаторічного спору між співвласниками квартир і нежитлових приміщень та Чернівецькою міською радою в особі Департаменту житлово-комунального господарства.

Приватне підприємство «Регіон Центр» (далі - ПП «Регіон Центр») зверненням від 20 травня 2019 року, (повторно від 20 травня 2020 року) за № 9 01-03/121 повідомило Департамент житлово-комунального господарства про проведений технічний огляд фасадів, балконів, балконних галерей житлових будинків, які розміщені в межах центрального історичного ареалу та буферної зони митрополитів Буковини та Далмації. В результаті огляду встановлено, що стан конструктивних елементів будинків знаходиться в аварійному стані і ПП «Регіон Центр» не може гарантувати цілісність конструкцій та можливість їх обвалення до часу проведення їх капітального ремонту. А також зазначило, що згідно рішення міської ради від 23 січня 2017 року № 23/1 капітальний ремонт здійснюється за умови дольової участі співвласників, окрім аварійних робіт, пов`язаних з безпекою проживання мешканців.

У даному повідомленні наведено перелік будинків, технічний стан яких є аварійним, в тому числі зазначено аварійні карнизи будинків, які потребують невідкладного ремонту, серед яких будинок АДРЕСА_1 .

Однак, Департаментом житлово-комунального господарства невідкладні ремонтні роботи до даного часу не здійснені. Внаслідок чого у вересні 2022 року частково обвалився карниз будинку № 9 , при цьому під час обвалу зруйнував піддашок над входом в приміщення позивача і ледь не привів до нещасного випадку. Залишок нависаючих частин аварійного карнизу унеможливив вхід в приміщення позивача, так як є особливо небезпечним.

Усні звернення мешканців будинку в Департамент інфраструктури та благоустрою стосовно ремонту аварійного карнизу були безрезультатними.

24 жовтня 2022 року позивач звернулася до Чернівецького міського голови письмовою заявою стосовно термінового ремонту аварійного карнизу. Повторно звернулась по даному питанню до Чернівецького міського голови 21 листопада 2022 року.

Листом від 17 листопада 2022 року № Б-2308-23/01 Департамент інфраструктури та благоустрою повідомив, що просить ПП «Регіон Центр» зняти нависаючі частини карнизу, здійснити ревізію карнизного звису покрівлі будинку. У разі необхідності провести поточний ремонт покрівлі будинку за сприятливих погодних умов.

Однак, ПП «Регіон Центр» надав Договір від 01 квітня 2019 року № 11/209, укладений між ПП «Регіон Центр» та виконавчим комітетом Чернівецької міської ради разом з додатком «Послуги з управління багатоквартирним будинком м. Чернівців»

від 01 квітня 2019 року № 11/209 , якими заперечував обов`язок ремонту аварійного карнизу.

В подальшому Департамент інфраструктури та благоустрою листами від 02 листопада 2022 року № Б-471, від 02 грудня 2022 року № Б-2387-23\01, від 22 грудня 2022 року № Б-47- 23/01, від 21 грудня 2022 року № Б-46-23/01, від 01 лютого

2023 року № Б-44-23\01 відмовляв в проведенні капітального ремонту аварійного карнизу в будинку № 9 , мотивуючи тим, що даний будинок списаний з балансу комунальної власності територіальної громади м. Чернівців та знаходиться у власності співвласників житлових та нежитлових приміщень. Однак, на думку позивача, це твердження було неправдивим і не відповідало дійсності.

Рішенням Чернівецької міської ради від 16 грудня 2018 року № 1534 «Про списання з балансу комунальних житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств та департаменту житлово-комунального господарства міської ради житлових будинків» було затверджено: списати з зазначеного балансу житлові будинки за адресами згідно додатку ( в тому числі будинок

АДРЕСА_1 ), з подальшим складанням актів їх списання з балансу. І після затвердження вказаних актів процедуру списання з балансу будинків вважати закінченою.

Однак, всупереч даного рішення будинок АДРЕСА_1 з балансу комунальної власності не списаний і у власність співвласникам житлових та нежитлових приміщень не переданий.

На інформаційний запит позивача від 28 грудня 2022 року стосовно створення комісії з метою фіксації технічного стану будинку № 9 до списання будинку з балансу, відповіді не отримано.

Позивач вважає, що цим порушено її право, надане Законами України «Про звернення громадян», « Про доступ до публічної інформації».

Всупереч вимогам законодавства технічна документація на будинок АДРЕСА_1 відсутня. Департамент житлово-комунального господарства, як балансоутримувач, не відновив за власний рахунок відсутню технічну документацію, технічний паспорт і план інженерних мереж на будинок № 9 , чим порушив право позивача на вільний доступ до вказаної документації і отримання відомостей про технічний стан будинку.

Обов`язковий акт приймання-передачі будинку при зміні власника чи балансоутримувача не складався. Таким чином обов`язок департаменту житлово- комунального господарства під час списання з балансу здійснити передачу будинку АДРЕСА_1 власникам квартир та нежитлових приміщень не виконано.

З листа ПП «Регіон Центр» від 21 грудня 2022 року № 198 позивач дізналася про затвердження Акту № 565 (без дати) про списання з балансу комунальних житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств та департаменту житлово-комунального господарства міської ради житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначений Акт до відома співвласників квартир не доводився і слугував для внутрішнього використання департаментом житлово- комунального господарства.

Дослідивши вказаний Акт позивач вважав, що назва Акту не відповідає його змісту. В Акті вказано кількість поверхів будинку - чотири, кількість квартир-двадцять п`ять, кількість нежитлових приміщень - три. Але фактично даний будинок є двоповерховим. Згідно по поверхового плану станом на 20 лютого 1993 року наданого ПП «Регіон Центр» загальна площа першого та другого поверхів будинку № 9 сумарно складає приблизно 670 кв.м, але ніяк не 1 928, 6 кв. м, вказаних в Акті. Площа горища не може складати 629 кв. м, як вказано в Акті, оскільки площа кожного поверху, над якими розташовано горище, складає приблизно 335 кв. м. Також площа дахів ніяк не може бути 868 кв. м при наведеній площі поверху.

В акті не наведено обов`язковий перелік документів, що використовувалися під час його складення, а саме: інвентарна справа, яка повинна включати в себе технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми інженерного обладнання, в тому числі холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, газопостачання. Таких документів в Департаменті житлово-комунального господарства та в обслуговуючій організації ПП «Регіон Центр» не існувало і до даного часу не існує.

Позивач вважає, що оскільки зміст зазначеного Акту не відповідає фактичним даним наведеного будинку, тому він не може вважатись дійсним.

Враховуючи наведені факти позивач вважає, що списання з балансу Чернівецької міської ради будинку АДРЕСА_1 , з передачею його співвласникам квартир не відбулося. Чим порушено не тільки право позивача на безпечне користування належним їй нежитловим приміщенням, але й право бути співвласником будинку.

Вважає, що відповідач, внаслідок існування аварійних елементів зазначеного будинку не тільки порушив її право на безпечне користування нежитловим приміщенням, але й право бути співвласником будинку в цілому.

Посилаючись на наведене, позивачка просила, зобов`язати Чернівецьку міську раду в особі Департаменту інфраструктури та благоустрою здійснити прийом-передачу жилого будинку АДРЕСА_1 у власність співвласників квартир і нежитлових приміщень у точній відповідності до чинного законодавства України, для чого виконати наступні дії; утворити кваліфіковану комісію з залученням виконавців послуг та співвласників квартир та нежитлових приміщень для обстеження та фіксування технічного стану несучих конструкцій будинку, мереж електро-водо-газопостачання та дренажної системи на прибудинковій території зі складенням відповідного акту; шляхом поточного або капітального ремонту привести будинок у відповідність до будівельних норм та правил; поновити в повному обсязі технічну документацію на будинок у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 176 від 17 травня 2005 року; надати копію повної технічної документації позивачу у справі; розмістити в усіх без виключення друкованих засобах масової інформації м. Чернівців та соціальних мережах інформацію про проведення конкурсу з призначення управителя будинку АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в позові про оскарження дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивачка дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника.

Судами встановлено, що пред`явлений позов спрямований на захист прав співвласників квартир і нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 , однак матеріали справи не містять уповноваження позивача на представництво в суді співвласників будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначені судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9432/17, від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18(пункт 1 другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Шевченківського районного суду м. Чернівців.

29 лютого 2024 року справа № 727/5047/23 надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в своїй позовній заяві позивачка зазначила існування небезпеки для громадян міста Чернівці в зв`язку з обвалами аварійних карнизів будинків на тротуари та проїзні шляхи, зокрема - з обвалом аварійного карнизу в будинку АДРЕСА_1 та аварійного стану інших частин даного карнизу. В якості доказів свого ствердження позивачкою додано до справи відеозапис обвалу карнизу в будинку № 9 , який ледь не призвів до смертельного випадку випадкових перехожих, та фотокопії численних аварійних ділянок цього ж карнизу.

Вважає, що у Постанові Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі

№ 607/15910/15-а зроблено висновок про те, що у випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення.

Зауважує, що Верховний Суд у такому висновку керується тим, що позови, спрямовані на захист довкілля, мають особливу значущість. Тому у питаннях, що є предметом регулювання Орхуської конвенції, суд має зосередитися не на питанні, чи мала право позивачка звертатися до суду з таким позовом, оскільки громадянин, звертаючись до суду з позовом, покликаним на охорону навколишнього природного середовища, фактично сприяє виконанню своїх повноважень, наданих йому як національним законодавством, так і Орхуською конвенцією. Вважає, що суд у такій категорії справ має зосередитися саме на екологічній правовій суті справи, й у разі, якщо буде виявлено порушення норм природоохоронного законодавства або наслідком розгляду справи має бути запобігання або припинення незаконного заподіяння шкоди природі.

Охорона будинків громади від техногенних катастроф, пов`язаних з обвалами їх карнизів та стін та забезпечення безпечного пересування громадян по території міста аналогічна екологічній охороні довкілля.

Вважає, що суди попередніх інстанції, відповідно до позиції Верховного Суду, зобов`язані були не шукати підстави для відмови позовних вимог, а розглянути позов в повному обсязі та прийняти рішення по упередженню таких катастроф.

Звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи, застосовано обмежене тлумачення чинного законодавства, формально підійшли до вирішення справи, необґрунтовано зробили висновки, що позивачка не має права звернення до суду із цим позовом, проігнорували, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватись як особисто будь-якою зацікавленою людиною так і шляхом участі представника громадськості.

Вважає, що висновки суду першої та апеляційної інстанції про те, що права позивачки у спірних правовідносинах не порушені, є необґрунтованими оскільки позивач користується тротуаром і проїзною частиною вулиці поруч з аварійним фасадом зазначеного будинку. І, як і інші громадяни міста, позивачка є заручником можливої техногенної катастрофи у вигляді обвалу карнизів або стін будинків, який вплине на життя та здоров`я особи, в тому числі позивача.

Порушення представниками влади прав та законних інтересів колективу співвласників будинку та громадян міста невід`ємні від порушення прав та законних інтересів кожного співвласника і кожного громадянина, за захистом яких кожен співвласник або громадянин має право звернутись до суду.

Звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій не розглянуто, не досліджено і не надано правової оцінки позовній вимозі щодо надання позивачці копії повної технічної документації на будинок.

Вважає, що судами не досліджено, що технічна документація на будинок № 9 є публічною. Співвласник будинку згідно Закону України «Про особливості права власності на багатоквартирні будинки» і Закону України «Про доступ до публічної інформації» має право вільного доступу до абсолютно всієї документації, що стосується спільного будинку. Однак копії такої документації позивачці не надано по причині її не створення, тому вона відсутня у відповідача. Чим порушено право позивачки на її отримання.

Судами не досліджено і не надано правової оцінки тому факту, що відповідач не заперечував щодо відсутності у нього обов`язкової документації на будинок і свого обов`язку її створити.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2024 року заступник директора Департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради Сергій Фуркал подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що згідно заяв від 24 жовтня 2022 року, 21 листопада 2022 року ОСОБА_1 зверталася до Чернівецького міського голови, повідомивши, що карниз в будинку АДРЕСА_1 знаходиться у вкрай аварійному стані. В зв`язку з чим просить здійснити його капітальний ремонт.

Листом від 01 лютого 2023 року № Б-44-23/01 Чернівецька міська рада повідомляє ОСОБА_1 про те, що конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку м. Чернівців був проведений у 2018-2020 роках. Списання багатоквартирних будинків відбувалося на виконання Постанови КМУ № 301-2016р рішенням Чернівецької міської ради від 06 грудня 2018 року № 1534. Цим же рішенням була створена комісія із списання будинків з балансу.

Листом від 06 січня 2023 року № Б-2- інф Чернівецька міська рада надсилає ОСОБА_1 копію оголошення про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку в м. Чернівцях.

Листом від 22 грудня 2022 року № Б-44-23/01 Чернівецька міська рада повідомляє ОСОБА_1 про те, що Чернівецькою міською радою було прийняте рішення № 1534 від 06 грудня 2018 року «Про списання з балансу комунальних житлових ремонтно - експлуатаційних підприємств та департаменту житлово - комунального господарства міської ради житлових будинків».

Листом від 21 грудня 2022 року № Б-46-23/01 Чернівецька міська рада повідомляє ОСОБА_1 про те, що за останні п`ять років фінансування ПП «Регіон -Центр« для проведення капітального або поточного ремонту будинків з міського бюджету не здійснювалося. Також ОСОБА_1 проінформовано про те, що поточний ремонт багатоквартирних будинків виконується управителем за частину коштів, які співвласники будинку сплачують йому за послугу управління будинком. Капітальний ремонт виконується підрядною організацією за окремі кошти співвласників будинку. Для виконання капітального ремонту співвласники будинку повинні скликати загальні збори, на яких прийняти рішення про необхідність проведення ремонту та про готовність взяти дольову участь у його фінансуванні.

Листом від 02 грудня 2022 року № Б-2387-23/01 департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради повідомляє ОСОБА_1 , що житловий будинок АДРЕСА_1 рішенням міської ради IIV скликання

від 06 грудня 2018 року № 1534 списаний з балансу комунальної власності територіальної громади м. Чернівців та знаходиться у власності співвласників житлових на нежитлових приміщень будинку. Також повідомлено, що кожен співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту.

Листом від 02 листопада 2022 року № Б-471 управління комунальної власності Чернівецької міської ради повідомляє ОСОБА_1 про те, що будинок

АДРЕСА_1 не відноситься до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади. Житлові будинки району вул. Заньковецької знаходяться на обслуговуванні ПП «Регіон -центр».

Листом від 17 листопада 2022 року № Б-230823/01 Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради повідомляє ОСОБА_1 про те, що будинок АДРЕСА_1 чотирьох поверховий, двадцяти п`яти квартирний та має три нежитлових приміщення, за результатами конкурсу з призначення управителя перебуває в управлінні ПП «Регіон Центр».

15 листопада 2022 року відбувся вихід представників департаменту інфраструктури та благоустрою, управлінської компанії ПП «Регіон - Центр» в присутності співвласників будинку. Під час візуального обстеження спостерігалася відсутність частини карнизу на фасаді будинку. З метою запобігання руйнування решти карнизу рекомендовано ПП «Регіон - центр» зняти нависаючі частини решти карнизу, здійснити ревізію карнизного звису покрівлі будинку та водовідвідних елементів. У різі необхідності провести поточний ремонт покрівлі будинку за сприятливих погодних умов. Також роз`яснено, що контроль за якістю утримання будинку, проведенням поточного та капітального ремонту здійснюють співвласники будинку.

Листом від 21 грудня 2022 року № 198 ПП «Регіон -центр» надсилає ОСОБА_1 Акт № 565 на списання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з балансу ДЖКГ; договір від 01 квітня 2019 року № 11/ 209 про надання послуг з управління будинком № 9 з додатками; перелік складових послуг з управління будинком; по-поверховий план житлового будинку № 9 ; повідомлення від 20 травня 2019 року на адресу Департаменту ЖКГ про аварійний стан конструктивних елементів будинку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Чернівецькою міською радою було прийняте рішення від 06 грудня 2018 року № 1534 «Про списання з балансу комунальних житлових ремонтно - експлуатаційних підприємств та департаменту житлово - комунального господарства міської ради житлових будинків».

За змістом пункту 4 Порядку № 301 Для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п`яти осіб (далі - комісія). Склад комісії затверджується балансоутримувачем. Комісію очолює представник балансоутримувача. До складу комісії включаються представники балансоутримувача, виконавця послуг з управління будинком або виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку.

Відповідно до пунктів 6 - 8 Порядку № 301 за результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою згідно з додатком. Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем. Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.

Як встановлено судами, згідно з вимогами, зокрема, Законів України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків" від 20 квітня 2016 року № 301 і "Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб" від 25 березня 2009 року, відповідачем , актом від 15 липня 2019 року, багатоквартирний будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , було списано з балансу департаменту житлово - комунального господарства міської ради.

Судами встановлено, що управління багатоквартирним будинком за адресою

АДРЕСА_1 здійснюється ПП «Регіон Центр» на підставі договору від 01 квітня 2019 року. Даного управителя було визначено на конкурсних засадах , який проведено згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 27 березня 2018 року.

Також, встановлено, що 15 листопада 2022 року відбувся вихід представників департаменту інфраструктури та благоустрою, управлінської компанії ПП «Регіон - Центр» в присутності співвласників будинку. Під час візуального обстеження спостерігалася відсутність частини карнизу на фасаді будинку. З метою запобігання руйнування решти карнизу рекомендовано ПП «Регіон - центр» зняти нависаючі частини решти карнизу, здійснити ревізію карнизного звису покрівлі будинку та водовідвідних елементів. У різі необхідності провести поточний ремонт покрівлі будинку за сприятливих погодних умов. Також роз`яснено, що контроль за якістю утримання будинку, проведенням поточного та капітального ремонту здійснюють співвласники будинку.

Водночас, за змістом пунктом 8 Порядку № 301 після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначений будинок з балансу комунальної власності списаний і переданий у власність співвласникам цього будинку, разом з житловими та не житловими приміщеннями.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Доводи касаційної скарги про те, що у Постанові Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі № 607/15910/15-а зроблено висновок про те, що у випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення, є такими що не стосуються справи, що розглядається, оскільки предмет спору є різним.

У зв`язку з цим, безпідставними є посилання заявника касаційної скарги на неврахування судами відповідних правових висновків Верховного Суду при вирішенні даного спору. При цьому колегія суддів наголошує, що у кожній справі суд виходить з конкретних обставин.

Таким чином, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17 та в постановах Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 236/780/16, від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16, від 04 липня 2023 року у справі № 757/10400/21, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9432/17, від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18).

Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Верховного суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

Посилання в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, суд не приймає до уваги, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними зі справою, яка переглядається. У справі № 910/8122/17, на яку посилається позивачка, характер позовних вимог у більшості своїй обумовлений порушенням норм конституційного та екологічного права, якими гарантовано право власності Українського народу на природні ресурси (стаття 13 Конституції України, стаття 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України «Про тваринний світ», «;Про Червону книгу України»), похідним від нього правом кожного на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів (пункт г частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») та вимогами до спеціального використання об`єктів тваринного світу, яке набувається лише шляхом отримання спеціального дозволу та за плату (стаття 17 Закону України «Про тваринний світ» та стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Отже, колегія суддів вважає, що правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду вiд 11 грудня 2018 року у справi № 910/8122/17, не може бути застосована в цій справi через відсутність у цих справах аналогічних предметів спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених фактичних обставин, а також неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9432/17вказано, що з огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

У цій справі питання про належність позивачам права звертатися із позовом не є спірним, тому висновки у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9432/17 незастосовні до спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18 спір виник у зв`язку з оспоренням наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10грудня 2008 року № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», тобто з відмінних від цієї справи обставин.

З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, посилання заявника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9432/17, від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18 є безпідставним, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах.

Таким чином, заявлені в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків суду першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 серпня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара