справа № 278/4743/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року                                                м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Інни Зубчук, за участю секретаря Наталії Вербовської, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, –

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою згідно із якою просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Москва російської федерації.

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_2 є донькою заявника і у 2014 році виїхала на територію російської федерації де і померла у березні 2024 року. Із метою реалізації своїх спадкових прав щодо майна померлої ОСОБА_1 звернувся до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану з метою отримання свідоцтва про смерть доньки, однак у видачі свідоцтва заявнику відмовлено. Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду із цією заявою.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. Разом із тим, від представника заявника – адвоката Желдакова Я.І. на адресу суду надійшла заява про здійснення судового розгляду справи без участі заявника. Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) також скерувала на адресу суду заяву в якій просила здійснювати судовий розгляд справи без її участі. Разом із тим, у своїй заяві представник заінтересованої особи повідомила суд, що необхідності в ухваленні судового рішення у цій справі немає, оскільки ОСОБА_1 може проставити апостіль на копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , що видане на території російської федарації, і на підставі нього Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) буде проведена державна реєстрація смерті доньки заявника на території України.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи судом установлені наступні фактичні обставини та відповідно ним правовідносини.

Заявник є громадянином України, має зареєстроване місце проживання, отримував код платника податків та сплатив судовий збір.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 батьком якої є ОСОБА_1 , а матір`ю – ОСОБА_4 (а.с. 8).

14 вересня 2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений шлюб. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 8 зворот).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , який виданий Житомирським РВ УМВС України 13 серпня 2003 року є громадянкою України (а.с.7).

27 березня 2013 року ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 2812, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. набула у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10 зворот- 12). Того ж дня вищевказаним нотаріусом зареєстроване право власності ОСОБА_2 на зазначене майно у Державному реєстрі прав на нерухоме майно (а.с. 12 зворот).

02 березня 2024 року об 17 годині 37 хвилин в місті Москва російської федерації померла ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , що видано РАЦСОМ Москви № 64 (а.с. 9).

Окрім цього, згідно із відомостями, які містяться довідці про смерть № НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла від: хвороби серця легеневої уточненої, анемії лейкоерітробластичної, первісного злоякісного новоутворення квадранта молочної залози (а.с. 9 зворот).

Нормами законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (ст. 319 ЦПК України).

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства України, якими врегульовані вказані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даної заяви з огляду на наступне.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, дочка заявника померла на території держави-агресора після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Виходячи із вказаного, суд вважає, що існують об`єктивні обставини, які перешкоджають ОСОБА_1 отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у відповідному органі реєстрації актів цивільного стану України, а відтак і реалізувати власні права на спадкування після померлої. Враховуючи наведене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення цієї заяви, оскільки законодавством України визначений певний строк та процедура для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, які можуть бути порушеними заявником через обставини, що не залежать від його волі, і, як наслідок, останній буде позбавлений гарантованого законом права на спадщину.

Окрім цього, суд відкидає доводи заінтересованої особи стосовно можливості заявника вирішити питання стосовно реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України у позасудовому порядку оскільки відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 107 від 04 лютого 2023 року  під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Водночас згідно із листом Міністерства закордонних справ України № 72/11-612/1-81401 від 13 жовтня 2022 року після письмового повідомлення російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, здійсненим у м. Мінську 14 лютого 1992 року, зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24 лютого 2022 року.

Відтак, оскільки дипломатичні відносини між Україною та російської федерацією станом на день смерті доньки заявника (02 березня 2024 року) повністю припинені, то положення Гаазької конвенції 1961 року на території України не поширюються на документи, видані російською федерацією після 24 лютого 2022 року. Тобто ОСОБА_1 із підстав які не залежать від його волі не має можливості проставити апостіль на свідоцтво про смерть його доньки, що було видано на території рф.

Окрім цього, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема,  у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Разом із тим, місто Москва російської федерації не належить до території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або до тимчасово окупованої території України, а тому правові підстави для допушення цього рішення до негайного виконання відсутні.

Відповідно до ч. 7 ст. 293 ЦПК України при ухваленні судом рішення у рамках окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Среднебіле Іванівського району Амурської області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Москва російської федерації, причина смерті – хвороба серця легеневої уточненої, анемія лейкоерітробластична, первісне злоякісне новоутворення квадранта молочної залози.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя                                                                         Інна Зубчук