Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20.07.2011 Справа №2-5294/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

          головуючої                                     Герчаківської О.Я.

                                    з участю секретаря                        Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання  майнових прав,-

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання майнового права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.10.2005 року між нею та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 278192 грн., яка ним сплачена повністю, а тому позивач набув майнових прав на вказану квартиру. Однак відповідач не виконав умови договору, будівництво будинку не завершено, не вчиняються дії по здачі в експлуатацію зазначеного будинку та передачі у власність квартири. А тому, просить визнати за ним майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки майнове право виникає у момент повної оплати коштів згідно договору на пайове будівництво і таке право не потребує додаткового визнання в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

          02 жовтня 2005 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво  двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію - 2010 рік.

Позивачем повністю сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 278192 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджено квитанціями, які були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Однак, відповідачами не подано доказів про закінчення будівництва квартири та здачу будинку в експлуатацію в запланований строк та виконання таким чином умов договору.     

Судом встановлено порушення договірних зобов’язань, на даний час будівництво будинку припинено, не вчиняються дії по здачі його в експлуатацію та передачі квартири позивачу.

Відповідно до змісту ст.ст.509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).   

Відповідно до змісту ст.190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.   

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач набув майнових прав на спірну квартиру, а саме право вимоги передачі у його власність даної квартири після завершення будівництва.   

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем майнового права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, згідно договору від 02 жовтня 2005 року.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі: 51 грн. сплачених витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд,-                                                                                                   

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.   

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, згідно договору від 02 жовтня 2005 року, укладеного з приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

Стягнути з приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська