Справа № 22ц-2354/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів П’єнти І.В., Талалай О.І.
при секретарі Джафаровій Т.Б.
за участі: представників ТОВ „Агросвіт Україна” - Брицького О.В., Поповича В.А.
та адвоката ОСОБА_3, представників позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2354 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт Україна” на рішення Летичівського районного суду від 14 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до Греченецької сільської ради Летичівського району, ТОВ „Агросвіт Україна”, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету сільської ради та визнання незаконними і скасування рішення зборів співвласників розпайованого майна.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
24 січня 2011 року позивачі звернулися до суду. Вони вказували, що є власниками майнових паїв колишнього КСП „Надія” с. Греченці, Летичівського району, Хмельницької області (всього таких співвласників 726). В квітні 2010 року вони звернулися до зборів співвласників паїв з заявами про виділення майна в натурі. Рішенням зборів співвласників від 05 травня 2010 року їх заяви було задоволено і виділено їм в натурі шиферний склад –234,8 мІ; зерноочисний комплекс –58 мІ; сівалку СЗТ –3,6; зернопогружчик; протравлювач; жатку ЖАН-6, а всього майна на загальну суму –42000 грн.. Тоді ж збори звернулись до Греченецької сільської ради з клопотанням про оформлення на ім’я позивачів права власності на вказане майно. Однак, 14 листопада 2010 року Греченецька сільська рада рішенням №2-07-08/2010 року відмовила в задоволені клопотання, посилаючись на те, що рішенням зборів співвласників майнових паїв від 09 липня 2010 року. ТОВ „Агросвіт Україна” виділено у власність майно на 830500 грн.. В зв’язку із викупом майнових паїв у власність. Разом з тим, позивачі вказували, що 01 грудня 2010 року рішення зборів від 09 липня 2010 року було скасовано за їх позовом Летичівський районним судом через відсутність кворуму.
Після цього вони повторно звернулися до сільської ради із заявою про одержання
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Козак О.В. Справа № 22ц-2354
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 79
права власності, однак рішенням сільської ради №4-12-08/2010 від 21 грудня 2010 року їм знову відмовлено з посиланням на цей раз на протокол зборів співвласників паїв СТОВ „Надія” від 09 листопада 2010 року, яким рішення від 05 травня 2010 року скасовано. Позивачі вказують, що на цих зборах також не було кворуму оскільки від імені 61 власника виступали лише 2, ТОВ „Агросвіт-Україна” та ОСОБА_23. В зв’язку з цим, позивачі просили визнати не дійсним рішення зборів співвласників майнових паїв СТО „Надія” від 09 листопада 2010 року та рішення №4-12-08/2010 року виконавчого комітету Греченецької сільської ради від 21 грудня 2010 року.
Рішенням Летичівського районного суду від 14 квітня 2011 року позов задоволено. Визнано недійсними п. п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення зборів співвласників майнових паїв СТОВ „Надія” від 09 листопада 2010 року.
Визнано недійсним рішення № 4-12-08/2010 виконавчого комітету Греченецької сільської ради від 21 грудня 2010 року про відмову у задоволенні колективної заяви на оформлення права власності на будівлі.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ „Агросвіт Україна” оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт просив рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в позові. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Він вказує, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, оскільки не містять вказівки про місце знаходження позивачів, до неї не додано копій документів відповідно до кількості відповідачів. Крім того, позовна заява від імені ОСОБА_14 подана ОСОБА_4 яка не має відповідних повноважень. Суд першої інстанції, на думку апелянта безпідставно відмовив у виклику і допиті свідка ОСОБА_25, чим допустив істотне порушення вимог ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, на думку представника ТОВ „Агросвіт Україна” суд порушив і норми матеріального права. Так, на його думку, суд безпідставно визнав ОСОБА_14 власником майнового паю, оскільки у справі відсутні будь-які докази щодо цього. Апелянт вказує, що 09 листопада 2007 року на зборах власників в с. Греченці було прийнято рішення про продаж цілісного майнового комплексу плюс паїв за 20% вартості. А 01 лютого 2008 року на зборах с . Іванківці було прийнято таке ж рішення про продаж паїв за 40% вартості. Умови даних договорів були виконані. ТОВ „Агросвіт Україна” сплатило відповідну вартість паїв і прийняло у власність майно згідно акту передачі.
Однак, зареєструвати власність на нерухоме майно ТОВ „Агросвіт Україна” не змогло, оскільки пайовики с. Гречанці та с. Іванківці не передали документів на майно. Таким чином на думку апелянта на зборах 05 травня 2010 року 17 власників паїв порушили його права, оскільки відчужили вже продане майно .
Крім того, приймаючи рішення суду не врахував, що жатка ЖАН-6 в господарстві відсутня.
Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну оцінку, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи.
Так, судом встановлено, що в результаті зборів співвласників майна в с. Греченці від 04 липня 2007 року було постановлено продати ТОВ „Агросвіт Україна” цілісний майновий комплекс із виплатою 20 % пропорційно до частки кожного співвласника майна. При цьому за це рішення голосувало 192 співвласника і 51 проти.
Аналогічне рішення 01 лютого 2008 року було прийнято і зборами співвласників майнових паїв с. Іванківці, які погодились продати майнові паї за 40 % вартості.
На підстав цих рішень 30 червня 2008 року Греченецькою сільською радою було видано ТОВ „Агросвіт Україна” свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат ХМЛТ № 012005, згідно якого ТОВ „Агросвіт Україна” має право на частку в майні пайового фонду СТОВ „Надія” на суму 1850548 грн., або 73,94 %. Решта 26,05 % залишилась у власності інших осіб, в тому числі 4.05% у позивачів по справі.
Згідно п. 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 р. за N 305/5496) виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.
При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.
Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.
При виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі.
Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою.
Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку.
В той же час, п 16 Порядку передбачає, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.
В зв’язку з викладеним, оскільки акт передачі майна в натурі суду не надано, судова колегія приходить до висновку про те, що майно в натурі СТОВ „Агросвіт Україна” не було передано, а тому висновок про те, що воно є власником цілісного майнового комплексу КСП „Надія” передчасний.
В зв’язку з цим, обґрунтованими є посилання суду першої інстанції на п. 4.1 Рекомендацій щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 16 від 07 лютого 2001 року, оскільки ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Це випливає із положень ст. 41 Конституції України, крім того право власності є непорушним. Ці ж норми втілені і в ст. 321 ЦК України, згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що власник майнового паю не може бути позбавлений права на пай інакше як за його волею, звідки випливає, що присутність власника паю на зборах, на яких вирішується доля його паю є обов’язковою.
З огляду на це, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про існування на оспорюваних зборах кворуму через наявність у апелянта 79 % власності на паї, оскільки правила які регламентують діяльність акціонерних товариств на даний вид правовідносин не розповсюджується.
Не може бути взято до уваги і твердження апелянта про рекомендаційний характер вищеназваних рекомендацій від 07 лютого 2001 року, оскільки необхідність кворуму на зборах випливає не з наведених рекомендацій, а з Конституційного права на власність громадян.
Неможливо погодитись із твердженнями апелянта про те, що йому продано цілісний майновий комплекс, оскільки йому виділено лише 73,94 % паїв і вони згідно положень п. 16 наведеного Порядку апелянту можуть бути виділені в натурі, чого в даний час не сталось, крім того наявність у апелянта права на 73,94 % паїв не може позбавити права власності решти власників паїв (26,06%) які також мають право на виділення своїх паїв в натурі.
В цій частині рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог не вбачається.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що спір в частині оскарження рішення виконавчого комітету Греченецької сільської ради № 4-12-08/2010 від 21 грудня 2010 року підсудний Летичівському районному суду Хмельницької області, як адміністративному суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
В зв’язку з цим, колегія суддів приходить до переконання, що позов в частині оспорювання рішення виконавчого комітету Греченецької сільської ради підсудний Летичівському районному суду Хмельницької області, як адміністративному суду.
Згідно ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
В той же час, п. 1 ст. 205 ЦПК України встановлює, що суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В зв’язку з викладеним, рішення суду в частині скасування рішення виконавчого комітету Греченецької сільської ради від 21 грудня 2010 року підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 310, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт Україна” задовольнити частково.
Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2011 року в частині визнання недійсним рішення № 4-12-08/2010 виконавчого комітету Греченецької сільської ради від 21 грудня 2010 року про відмову у задоволенні колективної заяви на оформлення права власності на будівлі скасувати і справу в цій частині провадженням закрити.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун