Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11.07.2011 Справа №2-5353/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

           головуючої                 Герчаківської О.Я.

                                     з участю секретаря    Вербицького Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Тернопільська фірма»Будівельник»про визнання  майнових прав,-

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання майнового права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та на криту стоянку для автомобіля АДРЕСА_2. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.01.2005 року між нею та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 304768 грн., яка нею сплачена в повному обсязі, а тому позивач набула майнові права на вказану квартиру. Також, 02.07.2005 року між нею та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво критої стоянки для автомобіля вартістю 44214 грн., яка нею сплачена, а тому позивач набула майнові права на вказане майно. Однак відповідач не виконав умови договору, будівництво будинку закінчено, однак не вчиняються дії щодо здачі його в експлуатацію, передачі квартири та критої стоянки для автомобіля у власність позивачу. У зв’язку з цим просить визнати за нею майнове право на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та на криту стоянку для автомобіля АДРЕСА_2.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги уточнила просить визнати за нею майнове право на 54 кв.м. трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та на 4,25 кв.м. критої стоянки для автомобіля АДРЕСА_2.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки майнове право виникає у момент повної оплати коштів згідно договору на пайове будівництво і таке право не потребує додаткового визнання в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

          29 січня 2005 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник» приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію - 2008 рік.

          02 липня 2005 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник» приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на криту стоянку для автомобіля АДРЕСА_2. Планове закінчення будівництва та здача об’єкта в експлуатацію - 2008 рік.

Позивачем було частково сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 154904 грн. та вартість критої стоянки для автомобіля, яка  становить 15090 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджено квитанціями, які були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Однак, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва квартири та здачу будинку в експлуатацію в запланований строк та виконання таким чином умов договору.     

Встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки по даний час не завершив будівництво квартири, не здійснив дії по прийняттю в експлуатацію зазначеного будинку та не передав квартиру позивачу, чим прострочив виконання взятих на себе зобов’язань.     

Відповідно до змісту ст.ст.509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).   

Відповідно до змісту ст.190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.   

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач набув майнових прав на спірну квартиру, а саме право вимоги передачі у її власність даної квартири після завершення будівництва.   

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем майнового права на 54 кв.м. трикімнатної квартири АДРЕСА_1, згідно договору від 29 січня 2005 року та на 4,25 кв.м. критої стоянки для автомобіля АДРЕСА_2, згідно договору від 02 липня 2005 року.

В силу вимог ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд,-                                                                                                              

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.   

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на 54 кв.м. трикімнатної квартири АДРЕСА_1, відповідно до сплачених коштів згідно договору від 29 січня 2005 року, укладеного з приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на 4,25 кв.м. критої стоянки для автомобіля АДРЕСА_2, відповідно до сплачених коштів згідно договору від 02 липня 2005 року, укладеного з приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

Стягнути з приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська