В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 1-7
2008 року
23 січня 2008 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Кабак О.В., Лалаян А.С.
з участю прокурора: Єрьоменко О.В.
представника потерпілої: ОСОБА_1.
потерпілої: ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя м. Кіровоград, АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, військовозобов'язаного, несудимого
- у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров”я за такими обставинами.
30 серпня 2007 року, близько 15.00 годин, в с. Вівсяники Вільшанського району Кіровоградської області, на вулиці біля центрального ставка, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зустрів ОСОБА_4. Запідозривши останню в знайдені та привласнені його мобільного телефону та маючи мету повернути свій телефон, затіяв з останньою сварку. Під час сварки ОСОБА_3. умисно кулаком лівої руки наніс ОСОБА_4. удар в область обличчя праворуч, в результаті чого ОСОБА_4. впала на землю. ОСОБА_3 продовжуючи свої неправомірні дії, ногою наніс ОСОБА_4. декілька ударів по іншим частинам тіла.
В результаті силою нанесених ударів руками та ногами, ОСОБА_3. спричинив ОСОБА_4. тілесні ушкодження у вигляді: кровиливу в області правої вушної раковини; сінця (1) в області правої вушної раковини; крововилив (1) в області підборіддя ліворуч; садна (1); крововиливи (2) в області правого стегна; сінця (4) в області лівого передпліччя; закритого відлому альвеолярного відростка верхньої щелепи праворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи №61 від 05 жовтня 2007 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.
Підсудний ОСОБА_3. в судовому засіданні свою вину у вчинені інкримінуємого йому злочину визнав повністю. Суду показав, що злочин скоїв при вищезгаданих обставинах.
Висновки суду про винність підсудного ОСОБА_3. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 29.08.2007 року в її домоволодінні перебував ОСОБА_5. який в будинку на ліжку загубив свій мобільний телефон. 30 серпня 2007 року, близько 15.00 годин, в с. Вівсяники Вільшанського району Кіровоградської області, вона поверталася додому та біля центрального ставка зустріла ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_3. наблизився до неї на відстань 50 см. та з словами: „Де мій телефон” кулаком лівої руки наніс її удар в праву частину обличчя в області виска. Від удару вона впала на землю. ОСОБА_3. продовжуючи свої дії ногою наніс їй удар в область верхньої щелепи праворуч в результаті чого вона втратила свідомість. Коли вона прийшла в себе ОСОБА_7. та ОСОБА_6. обливали її водою. Після цього її завели додому, де вона віддала підсудному його телефон.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 30.08.2007 року, близько 15.00 годин, він біля греблі ставка в центрі села побачив підсудного ОСОБА_3., який наносив удари ногами потерпілій ОСОБА_4., яка в цей час лежала на землі. Біля них знаходились ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Злякавшись, що його також можуть побити, він втік.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що 30.08.2007 року її чоловік ОСОБА_3. пояснив, що він загубив свій телефон в домоволодінні ОСОБА_4. В цей день, близько 15.00 годин, вона разом з своєю сестрою ОСОБА_7. та ОСОБА_3. пішли по селу Вівсяники шукати ОСОБА_4.. В центрі села біля греблі ставка на дорозі вони зустріли ОСОБА_4.. ОСОБА_3. запитав у ОСОБА_4. де його телефон, на що вона відповіла що не знає де телефон та стала виражатися брутальними словами. Її чоловік, підсудний ОСОБА_3. кулаком лівої руки наніс ОСОБА_4. удар в область обличчя. Від удару ОСОБА_4. впала на землю. Після цього вона принесла ОСОБА_4. води вмила її та ОСОБА_4. пояснила, що телефон у неї вдома. Після цього вони пішли до домоволодіння ОСОБА_4., яка повернула телефон ОСОБА_3..
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала суду аналогічні покази.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 30.08.2007 року в с. Вівсяники Вільшанського району, близько 15.00 годин, на дорозі неподалік свого домоволодіння він зустрів свою сестру ОСОБА_4 яка йшла разом з ОСОБА_3., ОСОБА_7. та ОСОБА_6.. В ОСОБА_4. обличчя було в крові. На його запитання, ОСОБА_4. пояснила, що ОСОБА_3. наніс їй тілесні ушкодження, ОСОБА_3., в свою чергу, сказав: „Я бив”.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3., яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
Висновком експерта №61 від 05.10.2007 року, згідно якого ОСОБА_3. заподіяв ОСОБА_4. тілесні ушкодження у вигляді: кровиливу в області правої вушної раковини; сінця (1) в області правої вушної раковини; крововилив (1) в області підборіддя ліворуч; садна (1); крововиливи (2) в області правого стегна; сінця (4) в області лівого передпліччя; закритого відлому альвеолярного відростка верхньої щелепи праворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.
Протоколом огляду місця події від 31.08.2007 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину (а.с.3).
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_3. вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров”я. Органами досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.
Згідно акту комісії лікарів Вільшанської ЦРЛ, ОСОБА_3. у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.47).
Згідно вимоги ВІТ УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_3.. до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.49).
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Ступінь тяжкості вчиненого злочину ст.12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.1 ст. 122 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_3. суд визнає: щире каяття підсудного; наявність на утриманні малолітньої дитини, ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.
Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного суд визнає: скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Як особа, підсудний по місцю проживання характеризується позитивно. Вперше притягувався до кримінальної відповідальності.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та особу винного, суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_3. слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак, від призначеного покарання звільнити з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження в скоєні нових злочинів.
Судових витрат по справі немає.
Потерпіла ОСОБА_4. від цивільного позову, заявленому в судовому засіданні, про стягнення на її користь моральної шкоди відмовилась, оскільки дане питання вирішено в добровільному порядку. Просила суд стягнути з підсудного ОСОБА_3. триста дев'яносто дві гривні 83 копійки матеріальної шкоди - витрат на лікування, та двісті гривень витрат за надані юридичні послуги.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що від злочину, скоєному підсудним ОСОБА_3. відносно потерпілої ОСОБА_4. заподіяно матеріальних збитків триста дев'яносто дві гривні 83 копійки та двісті гривень витрат на надані юридичні послуги, що підтверджується відповідними документами, тому суд вважає, що заявлений цивільний позов на вказану суму підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323-324, 335 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання два роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши тривалість іспитового строку один рік.
Відповідно ст.76 КК України, покласти на засудженого такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд (а.с.42).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальних збитків в сумі триста дев'яносто дві гривні 83 копійки та двісті гривень витрат за надані юридичні послуги, а всього п'ятсот дев'яносто дві гривні 83 копійки.
Вирок може бути оскаржений в Кіровоградський апеляційний суд через Вільшанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя