ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" червня 2006 р. | Справа № 14-23/3-06-157А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Бойко Л.І.,
суддів Величко Т.А., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: Золотопуп С.В.
від відповідача: Ясницький О.О., Маймецкул В.І.
розглянувши апеляційну скаргу Березівської МДПІ Одеської області
на постанову господарського суду Одеської області
від 23.03.2006р.
у справі № 14-23/3-06-157А
за позовом: Фермерського господарства „Мальвіна”
до: Березівської МДПІ Одеської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
встановив:
Фермерське господарство „Мальвіна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Березівської МДПІ Одеської області.
Постановою господарського суду Одеської області від 23.03.2006р. (головуючий суддя Горячук Н.О., судді: Панченко О.Л., Фаєр Ю.Г.) позов задоволено, податкове повідомлення-рішення Березівської МДПІ Одеської області від 07.06.2005р. № 0000282331/0 визнано нечинним.
Постанова суду мотивована тим, що об’єктом обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, а не обсяги фактично закуплених видів пального, і відповідачем не надано доказів про використання позивачем закупленого пального пересувними джерелами забруднення.
Березівська МДПІ Одеської області, не погодившись із постановою суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати і прийняти нову постанову про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, та оцінки доказів, виходячи із наступного.
Фермерське господарство „Мальвіна” зареєстроване Ширяєвською районною державною адміністрацією 18.04.1995р. за № 20946156 та взято на податковий облік Березівською МДПІ Одеської області 18.04.1995р. за № 141.
Згідно статутних документів, фермерське господарство „Мальвіна” займається вирощуванням, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції.
У період з 30.05.2005р. по 07.06.2005р. Березівською МДПІ Одеської області було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання фермерським господарством „Мальвіна” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002р. по 01.01.2005р., за результатами якої складено акт № 106/23-104/20946156 від 07.06.2005р.
На підставі цього акту Березівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2005р. № 0000282331/0, яким фермерському господарству „Мальвіна” визначена сума збору, що підлягає сплаті за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 53,95 грн. та 3400 грн. штрафних санкцій, так як проведеною перевіркою встановлено, що позивач в перевіряємий період придбав дизельне пальне загальною кількістю 12,511 тис. літрів, бензин марки А-95 загальною кількістю 93 літри та 3 літри солідолу, що підтверджується касовими чеками та товарно-транспортною накладною від 31.01.2003р., наданими фермерським господарством „Мальвіна” під час проведення перевірки, але в порушення ст.44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. та п.10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303, не задекларував та не сплатив суму цього збору.
Відповідно до підпунктів “б” і “в” п.1 ст.15 Закону України “Про фермерське господарство” від 19.06.2003р., фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов’язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля і сплачувати податки та збори.
Законом України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки й відповідальність платників.
Згідно зі ст.14 цього Закону до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить, зокрема, збір за забруднення навколишнього природного середовища.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. № 162/379, передбачено, що платниками цього збору є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, включаючи їх об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Як вбачається із п.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища № 303 та п.1.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, такий збір справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів.
Статтею 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” закріплено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.
Пунктами 4, 15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища № 303 передбачено, що суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.
Крім того, згідно п.3.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, об’єктом обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.
Враховуючи вищезазначені правові норми, судова колегія дійшла висновку, що фермерське господарство „Мальвіна” повинно було самостійно нарахувати податкове зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, відобразити відповідні показники у податкових розрахунках з цього збору та подати їх до податкового органу, виходячи із такого.
Як вбачається із звітів фермерського господарства „Мальвіна” до Ширяєвського районного статистичного управління про збір урожаю сільськогосподарських культур за перевіряємий період, а саме на 01.12.2003р. та 01.12.2004р., а також із касових чеків та товарно-транспортної накладної від 31.01.2003р., підприємство здійснювало господарську діяльність, а саме: придбало дизельне пальне і бензин в перевіряємий період, обробляло земельну ділянку площею, зазначеною у цих звітах, засіяло певну кількість окремих видів сільськогосподарських культур, а також зібрало урожай у 2003р. та 2004р.
Висновки суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не зазначив в акті перевірки та не надав до суду доказів, що позивач у перевіряємий період був власником транспортних засобів та інших сільськогосподарських самохідних машин і здійснював експлуатацію таких засобів, на праві власності або у володінні на підставі договорів оренди тощо, не являються підставою для несплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, тому що згідно п.1.2 ст.1 Статуту Фермерського господарства „Мальвіна”, його єдиним засновником є Стерженко Сергій Олексійович, за яким згідно довідки Інспекції державного технічного нагляду по Ширяєвському району від 21.04.2006р., зареєстровано зернозбиральний комбайн марки СК-5М „Нива” 1993р. випуску, заводський № 150856, двигун № 304422, реєстраційний паспорт № 84, виданий Ширяєвською районною інспекцією Держтехнагляду від 24.05.1993р., що свідчить про наявність у Фермерського господарства „Мальвіна” необхідного транспортного засобу для здійснення вищевказаної господарської діяльності.
Крім того, доказів того, що земельна ділянка оброблялась іншими господарюючими суб’єктами, суду не надано.
Таким чином, доводи скаржника є обґрунтованими і оскільки господарським судом не надана належна оцінка доказам по справі і це призвело до прийняття неправильного рішення, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 23.03.2006р. у справі № 14-23/3-06-157А скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді : Т.А. Величко
А.М. Жукова