Справа 2-180

                                                            

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 лютого 2008 р.            Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

                                                в складі : головуючого судді Петрашека Л.І.,

                                                при секретарі Буга Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, - 

                                                        у с т а н о в и в :

позивач посилається на те, що згідно виконавчого листа №»2084 , виданого 31.07.07р. Жмеринським міськрайсудом з нього на користь позивачки стягуються аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини доходів, але не менше 30%  прожиткового  мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину.

По місцю роботи позивача з нього стягуються  аліменти не в розмірі 33% як це передбачено судовим рішенням, а в межах 50% заробітку з врахуванням встановленого законодавством  прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину окремо. Таким чином, вважає , що суттєво порушуються його права, оскільки крім 50-відсоткових стягнень, йому  нараховується та стягується заборгованість по аліментам. Вказує на те, що хворіє, має значні витрати , пов'язані з лікуванням. Вважає, що суд  має врахувати ці обставини та встановити  розмір аліментів в твердій грошовій сумі по 100 гр. на кожну дитину з тим, щоб відповідачка могла отримувати від держави різницю між присудженими аліментами в твердій грошовій сумі та встановленими  нормами по тимчасовій  допомозі згідно п..8 постанови Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.06р.

        Просив при цьому врахувати розмір доходів відповідачки, яка разом з присудженими їй  аліментами має доходи, які перевищують його зарплату.

        Просив постановити рішення про стягнення аліментів по 100гр. на кожну дитину.

        Відповідачка проти позову заперечувала і при цьому посилалась на таке. Виходячи  з встановленого Законом про держбюджет прожиткового мінімуму на 2008р. для дітей віком від 6 до 18 років мала б отримувати від відповідача   181грн.  на кожну дитину, а всього 362.4грн. Фактично отримує значно менше, а з урахуванням її доходів на кожного члена сім'ї буде припадати така ж сума,  яка залишається позивачу після відрахувань із зарплати. Крім цього просила врахувати те, що відповідач ухиляється  від сплати  платежів за електроенергію, використання газу, водопостачання і т. інше, що додатковим тягарем лягає на матеріальний стан сім'ї. Тому просила в позові відмовити.

        Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи як на підтвердження вимог, так і на їх заперечення, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.

       Ст..180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття у спосіб, передбачений ст..181 СК України, а саме стягненням коштів у частці від доходу батька/матері/ чи у твердій грошовій сумі.

       Постановляючи рішення 31.07.07р. про стягнення аліментів у частці від доходів позивача, суд приймав до уваги вимоги ст.184 СКУ, яка передбачає утримування аліментів у твердій грошовій сумі  у тому випадку, якщо платник має нерегулярний, мінливий доход, частину його отримує в натурі, а також при наявності  згоди на це стягувачки. Однак, як вказує сам позивач, за постійним місцем роботи йому регулярно нараховується зарплата, що підтверджується відповідною довідкою про розмір нарахувань та стягнень з неї. Не є підставним посилання позивача на постанову КМ України від 22.02.06р., якою передбачена доплата державою різниці  між твердим грошовим стягненням та 30-відсотковим прожитковим мінімумом, оскільки згідно вимог ч.5 ст.181 СКУ доплата проводиться державою у випадку неможливості встановлення місця проживання батьків, ухилення їх від сплати аліментів, або неможливості утримувати дітей. Ні одного з суттєвих доказів цього позивачем не представлено, а судом не добуто. Самі ж лише посилання його на незадовільний стан здоров'я не є доказом неспроможності приймати участь у вихованні дітей, а тому судом оцінюються критично. В той же час, відповідачкою на заперечення проти позов, надана меддокументація, яка свідчить про наявність захворювань у дітей, яка позивачем не спростована.

       Не є підставним посилання позивача на ч.2 ст.182 СКУ, оскільки нею передбачено при врахуванні інших суттєвих обставин мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.. 184 цього Кодексу, яка не поширює свою дію на дані право стосунки. Всі непорозуміння по виконанню вищеозначеного рішення можуть бути вирішені позивачем шляхом відповідних звернень до органу виконання та посадових осіб підприємства.

      Керуючись ст. ст. 15, 212, 215 ЦПК України на підставі ст. ст.180, 181, 182, 183, 184 СК України, суд -

 

 

                                                        в и р і ш и в :

 

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  зменшення розміру аліментів   на утримання  дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2  з 1/3  частини  усіх  його доходів   на тверду грошову суму по 100 грн. на кожну   дитину відмовити.

             Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд, після чого рішення суду набирає законної сили в разі неподання такої заяви.

 

 

 

 

            СУДДЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            СУДДЯ / підпис/

 

            З оригіналом вірно.

            Суддя Жмеринського

            міськрайонного суду                                                                           Петрашек Л.І.

            Секретар: