Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  Гладишевої Т. Я..

суддів: Савицького Я. Ф., Лавренюк О. Т.

при секретарі судового засідання: Іоффе С. Б.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2    

від відповідача: не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду скарги не заявив.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Одеса-чай”, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від  26 квітня 2006 року                   

у справі № 1-27/126-05-3306                                                                                                                                                                                                                                                                                  

за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Одеса

до Закритого акціонерного товариства „Одеса-чай”, м. Одеса

про стягнення 59662 грн. 80 коп.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2005 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання ЗАТ „Одеса-чай” повернути грошові кошти в сумі 50000 грн. та сплатити проценти за користування вказаними коштами в розмірі 9662 грн. 80 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2005 р. по справі № 27/126-05-3306 позов задоволено частково, стягнуто з ЗАТ „Одеса-чай” на користь позивача 50000 грн. основного боргу та судові витрати по справі. Позовні вимоги в частині стягнення процентів в сумі 9662 грн. 80 коп. за користування грошовими коштами залишено без розгляду (а. с. 50-53).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2005 р. по справі № 27/126-05-3306 рішення господарського суду від 15.07.2005 р. скасовано, у задоволені позову СПД -ф. о. ОСОБА_1 до ЗАТ „Одеса-чай” відмовлено (а. с. 114-117).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2005 р. по зазначеній справі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2005 р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2005 р. у справі № 27/126-05-3306 -скасовано, справу направлено на новий розгляд (а. с. 133-137).

Ухвалою Верховного Суду України від 02.02.2006 р. у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови ВГСУ від 30.11.2005 р. № 27/126-05-3306 за касаційною скаргою ЗАТ „Одеса-чай” -відмовлено.

При новому розгляді, справі присвоєно № 1-27/126-05-3306 з призначенням розгляду справи.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2006 р. по справі № 1-27/126-05-3306 (суддя Гарник Л. Л.), яке оформлено відповідно до ст. 85 ГПК України 28.04.2006 р., позов задоволено часткового, стягнуто з ЗАТ „Одеса-чай” на користь СПД - ф. о. ОСОБА_1  - 50000 грн. безпідставно отриманих коштів, 500 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що відповідачем не доведено факт здійснення поставки чаю на суму 50000 грн., оскільки передача товару з посиланням на накладну № 10 від 20.01.2005 р., яка не відповідає вимогам нормативних актів щодо змісту документів бухгалтерського обліку, не може вважатися доказом отримання позивачем товару. Також, суд дійшов висновку про відмову позивачу в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 18 процентів за користування чужими грошовими коштами, розмір яких складає 9662 грн. 80 коп., оскільки позивачем не доведено існування домовленості сторін щодо розміру нарахованих процентів.

Не погодившись з рішенням місцевого суду від 26.04.2006 р., ЗАТ „Одеса-чай” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення суду постановлено з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Серед мотивів, з яких скаржник не погоджується з рішенням суду, вказується: неврахування судом виконання відповідачем умов усного договору поставки чаю, що підтверджується, на думку скаржника, накладною № 10 від 20.01.2005 р., та є підставою для припинення провадження по справі, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України; існування між сторонами договору поставки чаю, який укладений в усній формі, і не визнаний судом недійсним; прийняття рішення по справі за відсутністю сторін.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено за правильно встановленими судом обставинами, при новому розгляді справи судом виконані вимоги постанови ВГСУ від 30.11.2005 р. З викладених підстав, СПД -ф. о. ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції від 26.04.2006 р. залишити без змін, апеляційну скаргу ЗАТ „Одеса-чай” -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінки фактичних обставин справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, СПД -ф. о. ОСОБА_1 платіжним дорученням № 2 від 12.02.2005 р. перерахував відповідачу 50000 грн., вказавши в графі „Призначення платежу” -передоплата за чай згідно рахунку (а. с. 8).

07.03.2005 р. позивач звернувся з листом до відповідача з вимогою повернути попередню оплату в сумі 50000 грн., оскільки, в порушення договірних зобов'язань та вимог ЦК України, поставка товару до цього часу не здійснена. Опис вкладення в цінний лист від 07.03.2005 р. та поштова квитанція від 07.03.2005 р. № 5948 підтверджують надіслання вказаного листа відповідачу (а. с. 22-23).

Оскільки відповідач отримані кошти не повернув, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про повернення відповідачем 50000 грн. згідно ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набутих з перерахуванням 18 % річних в сумі 9662 грн. 80 коп. за 392 дні користування коштами, обґрунтовуючи в цій частині свої вимоги нормами ст. 1214 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги СПД -ф. о. ОСОБА_1  в частині стягнення з відповідача 50000 грн., як безпідставно отриманих, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність факту укладання сторонами в усній формі договору поставки партії товару (чаю), на виконання якого, за твердженням відповідача, позивачем були перераховані грошові кошти.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 2 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 206 ЦК України усна форма угоди допускається за умови її виконання під час укладення, тобто характерною ознакою усної угоди є збіг у часі двох стадій її розвитку -виникнення і припинення шляхом виконання дій, що складають зміст угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частина 2 ст 642 цього Кодексу встановлює, що, якщо особа одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаниї у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону та аналізуючи наявні в матеріалах справи документальні докази, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно відсутності пропозицій сторін укласти договір купівлі-продажу чаю та відсутності в стосунках сторін ознак, притаманних  угодам, укладеним в усній формі відповідно до вимог чинного законодавства.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги СПД -ф. о. ОСОБА_1  в частині стягнення з відповідача 50000 грн., як безпідставно отриманих коштів.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Місцевий господарський суд на підставі наявних у справі доказів зробив обґрунтований висновок про недоведеність позивачем вимог про стягнення з ЗАТ „Одеса-чай” 18 % річних в сумі 9662 грн. 80 коп. за З92 дні користування безпідставно набутими відповідачем грошовими коштами в сумі 50000 грн., тому цілком правомірно відмовив позивачу у задоволені позову в цій частині позовних вимог.

Посилання скаржника на здійснення ним поставки чаю за накладною № 10 від 20.01.2005 р., що свідчить, на його думку, про належне виконання умов укладеного в усній формі договору, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки, по - перше, з викладених вище підстав колегія суду погодилась з висновком про недоведеність укладання договору поставки чаю в усній формі, а по -друге накладна № 10 від 20.01.2005 р. не оформлена відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. (зі змінами та доповненнями) , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.1995 р. за № 1681/704, тому не може вважатися належним доказом обставин, на які посилається скаржник.

Не заслуговують на увагу також доводи ЗАТ „Одеса-чай” про розгляд справи за відсутністю сторін, оскільки наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 156-157, 160) свідчать про належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду.

За таких обставин, оскаржене судове рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його зміни або скасування.

                       Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

                                                      П О С Т А Н О В И Л А:   

Рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2006 року у справі № 1-27/126-05-3306 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Одеса-чай”, м. Одеса  -без задоволення.

     Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.  

           Головуючий суддя                                                          Т. Я. Гладишева

            Судді                                                                                Я. Ф.Савицький

                                                                                                      О. Т. Лавренюк