Справа № 1-105/11/2211

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Стасюк Р.М., при секретарі  Федорчук Л.О., за участю прокурора Сопронюка В.В.,  розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Нетішин, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 року, о 13-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1, з неприязних відносин, маючи за мету заподіяти тілесні ушкодження, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 два удари кулаками рук, а саме: один удар в обличчя та другий в груди, внаслідок чого останній не втримав рівноваги та впав.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 наніс удари  ногою по тулубу. Внаслідок заподіяння численних ударів по тілу ОСОБА_2, підсудний заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа,синця в ділянці повік лівого ока з осадженням у внутрішньому куті очної щілини, синця лівої підочної ділянки, закритої травми грудної клітки, з переломом 7 і 9 ребер справа по середній підпахвинній лінії, перелому 10 ребра зліва по задній підпахвинній лінії, які згідно висновку судово-медичної експертизи №149 від 16.05.2011 року виникли від травмуючої дії тупого предмета та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров’я.

Підсудний вину у вчиненому визнав повністю і показав, що 08.04.2011 року, о 13-00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 почув як вітчим ОСОБА_2 сперечається з його матір’ю ОСОБА_3 Зайшовши до кімнати між ним та потерпілим виникла суперечка. Мати в цей час вийшла на кухню, а він залишився з ОСОБА_2 сам на сам. Під час розмови він з неприязних відносин наніс удар кулаком правої руки в обличчя, другий удар наніс кулаком в груди. Чи наносив ще удари не пам’ятає. В кімнату забігла мати та розборонила їх. ОСОБА_2 вибіг з квартири, а він пішов відпочивати.

На даний час з ОСОБА_2 примирився i більше сварок у них не виникає.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що погано пам’ятає факт отримання тілесних ушкоджень. Подав заяву про закриття справи внаслідок примирення з підсудним. Вважає себе теж винуватим в виникненні конфлікту, оскільки перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали свої покази, які вона давали на досудовому слідстві.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, вона об’єктивно підтверджується письмовими доказами наявними у справі, а саме: рапортом (а.с. 8);  протоколом усної заяви (а.с 9); поясненнями (а.с. 10-13) актом судово-медичного обстеження (а.с.17); висновком експерта №149 (а.с. 21).

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд вважає  вину підсудного ОСОБА_1 доведеною, і кваліфікує його дії  за  ч.1 ст.122 КК України,  як умисне нанесення потерпілому тілесних ушкоджень  середньої тяжкості.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, відповідно до ст.12 КК України, а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, особу підсудного, а саме: те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд визнає думку потерпілого, який просить не карати підсудного.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудному, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, так як приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді  3 (три) роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 75  КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування  основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік шість місяців, відповідно до ст. 76 КК України, зобов’язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов’язки.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.    

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом  15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нетішинський міський суд.

Суддя:                   Стасюк Р. М.