НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2-109/11/2211
23.06.2011 Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Стасюк Р. М.
при секретарі –Лисюк О.О .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нетішині цивільну справу за позовом ПАТ 'акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк' до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 станом на 23.06.2011 року заборгованість по кредиту та відсотках у сумі – 247285,40 євро, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ- 2838557,45 грн., посилаючись на те, що 03.03.2007 року ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір № 220-07/02 ( зі змінами № 721-07/02 від 11.06.2007 р., № 1169-07/02 від 21.08.2007 р., № 10-09/02 від 11.02.2009 р.),згідно якого отримав кошти в сумі 255 000,00 євро на умовах щомісячного погашення кредиту та процентів у відповідності до графіку ( додаток № 1), який є невід’ємною частиною кредитного договору, з кінцевим терміном погашення 02.03.2017 року. В порушення вимог кредитного договору ОСОБА_1 не виконав взяті на себе договірні зобов’язання щодо виконання графіку погашення кредиту та сплати відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача як в письмових запереченнях так і в суді пояснив, що вважає укладений кредитний договір недійсним, так як він укладений у валюті, відмінній від гривні України. Використання іноземної валюти за спірним договором як засобу платежу на території України, потребує індивідуальної ліцензії. Просить відмовити в задоволені позову з мотивів вказаних у письмових запереченнях.
Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановив, що 03.03.2007 року між сторонами було кредитного договору № 220-07/0202 ( зі змінами № 721-07/02 від 11.06.2007 р., № 1169-07/02 від 21.08.2007 р., № 10-09/02 від 11.02.2009 р.). Відповідно до умов договору Позивач надав, а ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 255 000,00 євро на умовах цільового використання на будівництво нерухомості, придбання транспорту і техніки, та споживчі цілі, зі щомісячним погашенням кредиту та процентів у відповідності до графіку, з кінцевим терміном погашення 02.03.2017 року.
У ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти. У ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» наведено поняття банківського кредиту, як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Банк надає грошові кошти, що не належать йому на праві власності, це кошти, що залучені банком від його клієнтів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З пункту 2 ст. 530 ЦК слідує, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.5.3., 5.3.1. Кредитного договору №220-07/02 від 03.07.2007 року, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та /або процентів за неправомірне користуванням кредитом, суму неустойки і збитків у випадках, якщо позичальником порушений графік погашення заборгованості за кредитом, не погашення відсотків за користування кредитом у строк, встановлений договором. За вказаним договором відповідач належним чином зобов’язання не виконав. Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитом та відсотками становить 247285,40 євро.
Курс Національного банку України до іноземної валюти на 23.06.2011 року становить:за 100 євро – 1147,8872 грн.
Станом на 23.06.2011 року сума заборгованості по кредиту та відсотках у гривневому еквіваленті становить – 2838557,45 грн.
Посилання представника відповідача на ті обставини, що позивач, як агент валютного контролю, не мав права за законом надавати відповідачу кредит в іноземній валюті для розрахунку з резидентами на території України є безпідставними, так як згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 глави 3 розділу 2 «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженою Постановою Правління НБУ №281 від 10.08.2005р., резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо) в іноземній валюті на підставі кредитних договорів і таке інше.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право на підставі банківської ліцензії здійснювати банківські операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, при цьому встановлено, що термін «кошти»у цьому Законі вживається у значенні гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Даний пункт дозволяє банкам на власний ризик, при наявності ліцензії проводити операції з кредитування, і не зобов'язує банки брати на себе будь-які ризики пов'язані з цим кредитуванням. Позивача має банківську ліцензію, дозвіл та додаток до дозволу (а.с. 143-146) на підставі яких він і здійснює операції з валютними цінностями.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, тому є всі підстави для задоволення позову.
У відповідності до ст.ст.80,88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підтверджені квитанціями, наявними в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 81,88, 209,212,214-215 ЦПК України, ст. 526, ч.2 ст. 1050, ст. 1054 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь ПАТ Промінвестбанк (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) - 2838557 (два мільйони вісімсот тридцять вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 45 коп. - заборгованості за кредитом та відсоткам, 17905 (сімнадцять тисяч дев’ятсот п’ять ) грн. 58 коп. – пені, 1700 (одна тисяча сімсот) грн. – витрат по сплаті судового збору, 120 (сто двадцять) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нетішинський міський суд.
Суддя : Стасюк Р. М.