ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "21" липня 2011 р.                                                                                    Справа № 2/92  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя :            Ходаківська І.П.

судді:                                     Данилова Т.Б., Волковицька Н.О.

розглянувши  матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в особі Вижницького району електричних мереж

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р.

у справі

господарського суду№2/92

Чернівецької області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в особі Вижницького району електричних мереж

досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок"

про

за участю  

представників сторін:

позивача –

відповідача –стягнення 17 543,63грн.

пр. ОСОБА_1 –дов. №234 від 18.03.11р.

не з'явився

Розпорядженням №03.08-05/384 від 20.07.2011р. змінено склад колегії суддів у справі №2/92, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Волковицька Н.О.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в особі Вижницького РЕМ звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" про стягнення з відповідача на корись позивача 17 543,63грн. боргу за реактивну електроенергію.

Позовні вимоги були вмотивовані не належним виконанням відповідачем умов договору на постачання електричної енергії №0039 від 20.08.2007р., довідкою-розрахунком заборгованості за спожиту реактивну електроенергію та ст.ст.526, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.04.2010р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 17 543,63грн. боргу за реактивну електроенергію.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2010р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 20.04.2010р., справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.03.2011р. (суддя Ковальчук Т.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р. (головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Якімець Г.Г.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача                     4 140,82грн. боргу за реактивну електроенергію, у решті у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,  публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в особі Вижницького РЕМ звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство "ЕК "Чернівціобленерго" просило стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" 17 543,63грн. заборгованості за реактивну електроенергію, яка виникла на підставі договору про постачання електричної енергії №0039 від 20.08.2007р. (далі –договір) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Так, відповідно до умов договору позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач сплачує йому вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно додатків №3, №7, №7-1, №15 до договору відповідач має 5 площадок, де встановлені належні йому електроустановки (струмоприймачі) та визначено межі їх балансової належності: на площадках №1 (тракторна бригада), №4 (ферма), №5 (пилорама) силові трансформатори віднесено до балансової належності Вижницького РЕМу, на площадках №2 (цегельний завод 1), №3 (цегельний завод 2) – сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок".

Відповідно до умов п.2.3.5 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до вищевказаного додатку точкою розрахункового обліку електроенергії є                 ЗТП-323, тобто в межах балансової відповідальності Вижницького РЕМ, відповідач приладів обліку споживання реактивної електроенергії у 2008 році не мав, отже, нарахування за перетікання реактивної електроенергії для нього має здійснюватися розрахунковим шляхом відповідно до п.10 додатку №8 договору.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за перетікання реактивної електроенергії в сумі 17 543,63грн. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. на підставі даних про споживання активної електроенергії відповідно до щомісячних звітів відповідача про використану електроенергію за вказаний період та виставлених йому рахунків і додатків до рахунків з розшифровкою нарахування, в тому числі плати за реактивну електроенергію відповідно до додатку №8 до договору, розрахунковим методом.

Згідно з п.6.33 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002р. за №93/6381 (далі –Методика 2002 року), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

За пунктом 6.34 ПКЕЕ споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать електропередавальній організації, вносять плату за перетікання реактивної електроенергії на поточний рахунок електропередавальної організації відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.3.1 Методики 2002 року розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше. Площадками називаються територіально відокремлені (розташовані за різними адресами) об'єкти споживача (цехи, підрозділи тощо), які не мають внутрішніх електричних зв’язків між собою. Середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП (економічних еквівалентів реактивної потужності).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку електричної енергії, спожитої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" за 2007 рік (згідно із звітами споживача), сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 і більше кВт.год. мало місце на площадках відповідача №4 (ферма) та №3 (цегельний завод 2), відтак, суди дійшли висновку, що нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії відповідачеві повинно здійснюватися за цими точками обліку.

Відповідно додатку №15 до договору,  межа розподілу балансової належності по площадці № 4 (ферма) визначена так, що силові трансформатори належать до зони відповідальності енергопостачальної організації, тобто позивача.

Згідно з п.4.2.1 Методики 2002 року втрати реактивної електроенергії в силових трансформаторах, розташованих між точкою розділу і місцем установки електролічильників, визначаються розрахунковим шляхом і відносяться на рахунок організації, на балансі якої є зазначені трансформатори.

Однак, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, сторонами була визнана та обставина, що в дійсності силовий трансформатор на площадці №4 (ферма) знаходиться в межах балансової належності відповідача, а не в межах балансової належності позивача, як помилково зазначено в договорі. Відтак, суди попередніх інстанцій при вирішенні даної справи дійшли правильного висновку, щодо правомірного здійснення позивачем нарахування відповідачу плати за перетікання реактивної електроенергії по площадці №4 (ферма).

Окрім того, під час повторного розгляду справи судами попередніх інстанцій на підставі досліджених доказів у справі було встановлено, що позивач нараховував відповідачу плату за реактивну електроенергію за даними звітів про використання електроенергії відповідача з урахуванням кількості споживання електроенергії субспоживачів останнього, застосовував правильний нормативний коефіцієнт потужності, врахував у кінцевій сумі заборгованості коригування платежів у сторону зменшення в листопаді 2008р. у сумі                          3 747,42грн. та часткову оплату в сумі 980,36грн. у вересні 2009р. та квітні 2010р., після чого нарахував відповідачу суму по оплаті за реактивну електроенергію за 2008 рік, яка склала 16 563,27грн.

Відповідно до приписів ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, в заперечення проти позовних вимог, відповідач вказав на те, що плата за реактивну електроенергію мала визначатися для нього із застосуванням понижувального коефіцієнту згідно з п.5.9 Методики 2002 року, позивач же нараховував йому таку плату в повному обсязі.

Так, пунктом 5.9 Методики встановлено, що для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік - 0,5; третій рік - 0,75; надалі - 1,0.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено та не заперечувалось позивачем, що відповідач вперше розпочав розрахунки за реактивну електроенергію лише у 2008 році.

Однак, як вбачається з додатків до рахунків за електроенергію, при визначенні плати за перетікання реактивної електроенергії позивачем всупереч п.5.9 Методики понижувальний коефіцієнт не застосовувався, а використовувався коефіцієнт поступової корекції результату за реактивну електроенергію, що дорівнює 1.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок судів попередніх інстанцій щодо нарахування відповідачу плати за споживання та генерацію реактивної електроенергії у відповідності до п.5.9 Методики 2002 року з коефіцієнтом, що нижче 1, а саме за перший рік –2008 – із застосуванням коефіцієнта 0,25, а отже визначений судами розмір заборгованості відповідача в сумі 4 140,82грн.                (16 563,27грн. х 0,25) є правильним.

Доводи скаржника в касаційній скарзі щодо закінчення у 2005 року строку дії п.5.9 Методики 2002 року з посиланням на лист Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 20.06.2006р. №02/11-799 та лист Державної інспекції України з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 25.03.2011р. №02/41-1137, були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, і колегія суддів Вищого господарського суду України також відхиляє.

Аналізуючи пункт 5.9 Методики 2002 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в даному пункті йдеться не про застосування коефіцієнтів поступової корекції розрахунків з часу введення розрахунків за реактивну електроенергію взагалі (починаючи з введення в дію Методики 2002 року), а про застосування таких коефіцієнтів саме для тих споживачів, які вперше залучаються до розрахунків за реактивну електроенергію, незалежно від часу, що сплив з дня введення в дію самої Методики.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також критично відноситься до посилань позивача на вищевказані листи, які не є актами нормативно-правового характеру, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та викладене у них тлумачення пункту 5.9 Методики суперечить його дійсному змісту, де однозначно прописано, що для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням відповідних коефіцієнтів за перший, другий та третій роки.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в особі Вижницького РЕМ, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" в особі Вижницького району електричних мереж залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р. у справі №2/92 залишити без змін.

Головуючий                                                                      І. Ходаківська

Судді                                                                                          Т. Данилова

                                                                                                     Н. Волковицька