2-210/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року           Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі   головуючого    судді                     Могачевської В.Й.

               при секретарі                                  Сівчук Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»філії  ЗАТ «ОТП Банк», третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися в суд із позовною заявою до закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682, третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_3 в якій просили постановити рішення суду про :

- визнання недійсним кредитного договору № ML-Е00/016/2008 від 18 лютого 2008 року, укладеного між позивачкою ОСОБА_1та та відповідачем -  Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682;

- визнання недійсним договору іпотеки  від 18 лютого 2008 року, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем –Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682, посвідчений приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_3;

- зобов`язати відповідача - ЗАТ «ОТП Банк» філія ЗАТ «ОТП Банк» м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682,  повернути їй позивачці ОСОБА_1  усі отримані від неї кошти пов”язані

л ОСОБА_2 отримані від нього кошти, пов`язані з виконанням кредитного договору № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року;

- зобов`язання відповідача - ЗАТ «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682, прийняти у нього - позивача ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 24475 дол. США, що в еквіваленті до гривні на час укладення кредитного договору № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року, становила 118703 грн. 75 коп. з розстрочкою платежів на 36 місяців, посилаючись на те, що на час укладення кредитного договору та договору іпотеки  у відповідача ЗАТ «ОТП Банк»не було індивідуальної ліцензії, необхідної для надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві і просить визнати недійсними кредитний договір  № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року та Договір іпотеки від 31 січня 2008 року, укладені  між позивачем  ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»через відсутність у відповідача індивідуальної ліцензії на вчинення банківських операцій, в тому числі укладення кредитних договорів у іноземній валюті, а тому вказаний договір кредиту є недійсним з моменту його укладення і відповідно договір іпотеки не може вважатись легітимним.

Представник відповідача ЗАТ «ОТП Банк»позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про національний банк України», зазначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання та валютний контроль.

Відповідно до норм  п.п. «г»п. 4 ст. 5 Декрету КМ України використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави віднесено до операцій, які потребують ліцензії.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Декрету КМ України –Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам  на здійснення разової валютної операції щодо надання і одержання кредитів у іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, чинним законодавством України не встановлено таких обмежень і єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

В даному випадку ПАТ «ОТП Банк»має генеральну ліцензію № 191, зареєстровану  Національним банком України 02.03.1998 року за № 273, та дозвіл № 191-1 до банківської ліцензії № 191 з відповідним додатком, що дає йому право на операції з іноземною валютою.

Крім цього, ПАТ «ОТП Банк»повідомлено позивача ОСОБА_2 при отриманні кредиту всю необхідну інформацію, як того вимагає Закон України «Про захист прав споживачів» та було надано право вибору валюти кредитування.

Заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши надані ними докази, суд встановив такі факти:

- 31 січня 2008 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ЗАТ «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682, було укладено кредитний договір № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року відповідно до чинного законодавства на суму 24475 дол. США;

- для забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року між ОСОБА_2 та Банком було укладено Договір іпотеки від 31.01.2008 року, відповідно з яким ОСОБА_2 передав Банку в іпотеку нерухоме майно –цегельний житловий будинок з верандою загальною площею 69,1 м2 та житловою площею 53 м2, зазначений у генплані під літерою «А», хлів цегляний, зазначений у генплані під літерою «Б», криниця, зазначена у генплані під цифрою «1», що знаходиться по АДРЕСА_1;

- позивач, не оспорюючи самого факту укладення кредитного договору з Банком та отримання за цим договором 24475 дол. США, а також укладення договору іпотеки для забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, вважає вказані договори не чинними виходячи з того, що Банк не мав права видавати йому кредит у іноземній валюті (доларах США) через відсутність у нього індивідуальної ліцензії на валютні операції.

Враховуючи сукупність наведених вище доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року N 275, у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМ України.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп. "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.

Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_2 не ґрунтується на вимогах діючого матеріального права про те, що відсутність в ЗАТ "ОТП Банк" індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним, наслідком чого є недійсним і договір іпотеки від 31.01.2008 року.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 8, 10, 11, 15, 60, 79, 81, 88, 160, 193, 195, 208, 209, 215, 218, 294 ЦПК України,  ст. ст.  203, 215, 236, 524, 548, 574, 575, 576, 577, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ч. 2 ст. 44 Закону України «Про національний банк України», п.п. «г»п. 4 ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про:

- визнання недійсним кредитного договору № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682;

- визнання недійсним договору іпотеки  від 31 січня 2008 року, укладеного між  ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682;

- зобов`язання ЗАТ «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682,  повернути ОСОБА_2 усі отримані від нього кошти, пов`язані з виконанням кредитного договору № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року;

- зобов`язання ЗАТ «ОТП Банк»філія ЗАТ «ОТП Банк»м. Тернопіль, вул. Листопадова, 7, ідентифікаційний код 33629682, прийняти у ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 24475 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят п`ять) доларів США, що еквівалентні до гривні на час укладення кредитного договору № ML-Е00/005/2008 від 31 січня 2008 року, становила 118703 (сто вісімнадцять тисяч сімсот три) гривні 75 копійок з розстрочкою платежів на 36 місяців.

Судовий збір  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи залишити за позивачем.

Рішення  набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: