Справа №  2-200/11

 Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем України

          30 червня 2011 року                                                                                    м.Старий Самбір                                        

Старосамбірський  

                 районний суд Львівської області

у складі: головуючої - судді Лойзик М.В.

                 при секретарі Бебич Г.Р.,  

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Старий Самбір  справу № 2-200/2011  

за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі,

                                                        В С Т А Н О В И В:

30.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що з 01.09.1985 року по листопад 2009 року працював на посаді директора Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів.     

19.03.2009 року наказом начальника відділу освіти № 22-к його звільнено з посади директора в час перебування на лікуванні з 19.03 по 26.03.2009 року.

15.09.2009 року наказом за № 148-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1», перенесено дату звільнення на 26.03.2009 року, хоч  продовжував хворіти та знаходився на стаціонарному лікуванні до 07.04.2009 року.

            03.11.2009 року був виданий третій наказ №178-к «Про перенесення дати звільнення ОСОБА_1», яким днем звільнення зазначено 08.04.2009 року. Про цей наказ йому стало відомо тільки в березні 2011 року. Вважаючи, що цим наказом відділ освіти визнав факт його перебування у трудових відносинах станом на 03.11.2011 року, просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04 по 03.11.2009 року, сам наказ № 178-к від 03.11.2009 року скасувати, а його поновити на попередній посаді.      

           У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.  

           Представник відповідача Дикий Р.В. проти позову заперечив посилаючись на те, що ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів наказом від 19.03.2009 року за вчинення аморального поступку, несумісного з продовженням даної роботи. Наказами від 15.09 та 03.11.2009 року змінювалася тільки дата звільнення у зв’язку із поданням позивачем після звільнення його з роботи листків непрацездатності. Оскільки факт вчинення ОСОБА_1 аморального проступку 17.02.2009 року на уроці географії доказаний судовими рішеннями, підстав вважати його звільнення незаконним нема, тому просив у позові відмовити повністю.    

Дослідивши докази суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів:  

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.  

У відповідності з долученою до справи позивачем копією трудової книжки (а.с.9-10), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в 1959 році почав працювати вчителем співів, малювання та фізкультури у Ріп’янської восьмирічної школи, згодом  переводився у Нижанковицьку та Старосолянську середню школи, а  01.09.1985 року був призначений директором Торчиновицької восьмирічної школи. Наказом № 22-к від 19.03.2009 року звільнений з посади директора Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів по п.3 ст.41 КЗпП.

Згідно наказу № 22-к від 19.03.2009 року причиною звільнення визнано вчинення аморального поступку, несумісного з продовженням даної роботи.  

Проте, як встановлено матеріалами справи № 2-17/2010 та показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після звільнення, 19.03.2009 року ОСОБА_1 захворів на гостре респіраторне захворювання і перебував на амбулаторному лікуванні до 25.03.2009 року, а з 26.03.2009 року стаціонарно лікувався до 07.04.2009 року. Проте перший листок непрацездатності у встановленому порядку здав тільки 18.06.2009 року, а другий –28.10.2009 року.  

У зв’язку із цим 15.09.2009 року наказом № 148-к наказ від 19.03.2009 року № 22-к був викладений у новій редакції –ОСОБА_1, директора Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів вважати звільненим із займаної посади за вчинення аморального поступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП України) з 26.03.2009 року; а 03.11.2009 року наказом № 178-к наказ  від 15.09.2009 року № 148-к викладено у слідуючій редакції –днем звільнення з роботи –з посади директора Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів за вчинення аморального поступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП України) вважати 08.04.2009 року.   

Із пояснень самого позивача вбачається, що 17.02.2009 року на уроці географії у нього стався конфлікт з учнем із неблагополучної сім’ї ОСОБА_5.  

Заявою від 23.02.2009 року на ім’я начальника відділу освіти Старосамбірської РДА батько учня ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за побиття та образи сина.

Вироком Старосамбірського районного суду від 02.12.2009 року ОСОБА_1 визнаний винним у заподіянні 17.02.2009 року на уроці географії у Торчиновицькій ЗСШ 1-11 ступенів побоїв учню сьомого класу ОСОБА_5 і за ч.1 ст.126 КК України засуджений до штрафу у сумі 850 гривень зі стягненням на відшкодування моральної шкоди 2500 гривень.

Цей вирок ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 26.02.2010 року та ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України залишений без змін.  

         Рішенням Старосамбірського районного суду від 21.05.2010 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні незаконним наказів № 22-к від 19.03.2009 року та № 148-к від 15.09.2009 року та у поновленні на роботі і стягненні заробітку за час вимушеного прогулу.

     Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області 28.12.2010 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була відхилена, а рішення Старосамбірського районного суду від 21.05.2010 року залишено без змін.

       Згаданими рішеннями незаперечно встановлений факт вчинення ОСОБА_1 аморального поступку, несумісного з продовженням  роботи вчителя та законність його звільнення з роботи.

     У відповідності з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

        Частиною 3 ст.40 КЗпП України встановлена заборона на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності, однак це не означає, що тимчасова непрацездатність працівника позбавляє власника або уповноважений ним орган при наявності підстав оформити звільнення після видужання працівника.

      Оспорюваним наказом № 178-к від 03.11.2009 року не змінено суть, зміст, причини звільнення ОСОБА_1, а тільки змінено дату звільнення з огляду на підтверджений наданими із запізненням листками непрацездатності факт хвороби ОСОБА_1 до 08.04.2009 року.  підстави для його скасування відсутні.

     Факт відмови ОСОБА_1 ознайомитися із цим наказом підтверджений відповідним актом.

    Цей наказ був предметом дослідження Територіальної інспекції праці у Львівській області, висновок якої ОСОБА_1 отримав ще 19.03.2010 року.  

В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області 28.12.2010 року досліджувався згаданий наказ та зазначалося, що ОСОБА_1 його не оспорив, тому твердження позивача про те, що довідався про його існування тільки у березні 2011 року як голослівне не заслуговує на довіру.     

За таких обставин підстави для скасування наказу № 178-к від 03.11.2009 року відсутні.

ОСОБА_1 заявив, що ознайомився з наказом про його звільнення з роботи за вчинення аморального поступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП України) 26.03.2009 року, в той же день отримав трудову книжку. За таких обставин його твердження про те, що продовжував перебувати у трудових відносинах із цією установою до 03.11.2009 року, оскільки цим днем виданий наказ про зміну дати його звільнення, є надуманим, а вимога про оплату вимушеного прогулу з 08.04.2009 року та про поновлення на роботі не обґрунтована.

         А тому, керуючись ст.10,11,61,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.40,41,235-236 Кодексу законів про працю, суд                      

                                                                В И Р І Ш И В:   

        Відмовити ОСОБА_1 у вимогах:

    Про скасування наказу начальника відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації № 178-к від 03.11.2009 року «Про перенесення дати звільнення з роботи ОСОБА_1»;

       про поновлення на попередній посаді;

       про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

    Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.  

       Суддя