Справа №1-210/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                             

24 червня 2011 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді                                            Жураковського А.І.

              при секретарі                                            Пилипів В.І.

                      з участю прокурора                                               Лофія Р.М.

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні   в залі суду  в місті Червонограді  кримінальну справу про обвинувачення :

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червонограда Львівської області, українця, громадянина України, з освітою середньо-спеціальною, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого: 30.06.1999 року Червоноградським міським судом за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141 КК України до 1 року позбавлення волі; 18.06.2001 року Червоноградським міським судом за ч.1 ст.229-6, ч.2 ст.141, ч.2 ст.140 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 20.02.2004 року Червоноградським міським судом за ч.1 ст.357 та ст. 395 КК України до 1 місяця 10 днів арешту; 01.03.2005 року Червоноградським міським судом за ч.2 ст.15 ч.3 ст.186, ч.3 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі та 29.07.2010 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту, -

  в злочині передбаченому  ч.2 ст. 186  КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1  9 лютого 2011 року близько 21 години 15 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом з двома невстановленими слідством особами, знаходячись у приміщенні бару «Єва»по вулиці Сокальській, 5/51 у місті Червонограді Львівської області, побачили ОСОБА_2, з метою відкритого заволодіння майном останнього та особистого збагачення вступили між собою в попередню змову, розподіливши ролі по вчиненню злочину. З метою особистого збагачення та подальшого відкритого викрадення  належного ОСОБА_2 гаманця, в присутності сторонніх осіб, ОСОБА_1 та двоє невстановлених осіб, діючи згідно розподілених ролей, використовуючи свою кількісну, фізичну та вікову перевагу поблизу барної стійки впритул підійшли до ОСОБА_2  ОСОБА_1 зайшов за спину потерпілого ОСОБА_2 та використовуючи підтримку двох невстановлених осіб,  спільно застосували насильство до ОСОБА_2, яке не є небезпечним для життя і здоров'я та проявилось у протиправному утриманні ОСОБА_2 за руки і пошкодженні шкіряної куртки вартістю 2400 гривень,  та нанесенні одним із невстановлених осіб удару в обличчя ОСОБА_2, чим спричинили потерпілому фізичний біль.

ОСОБА_1 знаходячись позаду потерпілого, користуючись підтримкою двох невстановлених осіб, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та використовуючи безпорадний стан останнього, який був позбавлений можливості чинити опір, став обшукувати кишені його одягу. Виявивши мобільний телефон марки «Нокіа Х6»ІМЕІ  НОМЕР_1 вартістю 3000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар»НОМЕР_2 вартістю 25 гривень, на балансі якої коштів не було, відкрито заволодів вказаним телефоном. З метою подальшого викрадення гаманця ОСОБА_2, ОСОБА_1  маючи намір відвернути увагу ОСОБА_2, кинув на стіл телефон, і в момент коли ОСОБА_2 нагнувся, щоб взяти вказаний телефон, ОСОБА_1 при підтримці двох невстановлених осіб відкрито викрав з кишені його штанів гаманець вартістю 100 гривень в якому знаходились гроші у сумі 950 гривень, сім-картка картка мобільного оператора «Білайн» вартістю 50 гривень на балансі якої знаходились кошти у сумі 100 гривень, ідентифікаційний код і паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_2 та з місця скоєння злочину не реагуючи на законні вимоги потерпілого повернути належне йому майно, втекли.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 та двоє невстановлених слідством осіб завдали потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 1200 гривень та пошкодили його майно на суму 2400 гривень, завдавши останньому матеріальних збитків на загальну суму 3600 гривень.

Цивільний позов в справі не заявлявся.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у пред’явленому йому обвинуваченні свою вину визнав повністю, в повному об’ємі пред’явленого обвинувачення. Підтвердив, що наведені в обвинуваченні обставини дійсно мали місце. Додав, що ним, в добровільному порядку, повністю відшкодована потерпілому завдана шкода.

У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.  

Учасники судового розгляду погодились не досліджувати докази в судовому засіданні.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено лише допитом підсудного.

Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім його винуватість підтверджується зібраними по справі доказами, які ним не оспорюються.

Оцінюючи всі здобуті і перевірені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного в судовому засіданні доведена повністю.

Вина підсудного в тому, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину.

Щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданих збитків як обставини,  що пом’якшують  його покарання.

Вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння як обставину, що обтяжує покарання.

Разом з тим суд враховує і особу підсудного, що є людиною молодого  віку, має на утриманні малолітню дитину,  посередньо  характеризується, не працює,   судиться вшосте за вчинення корисливих злочинів.   

Також, суд враховує і ті обставини, як щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданих збитків, відношення потерпілого, який просить підсудного суворо не карати. Вказані обставини також пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а тому суд дійшов до висновку за можливе призначити підсудному покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті за злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.

З врахуванням наведених вище обставин в їх  сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючи ст.ст. 323, 324 КПК України, суд  -  

З А С У Д И В :

  ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України 3 (три) роки  4 (чотири) місяці позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.  

Строк відбуття покарання ОСОБА_1, рахувати з 19.04.2011 року, тобто з часу фактичного затримання.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1- взяття під варту, до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Речові докази по справі: шкіряну куртку чорного кольору та мобільний телефон марки «Нокіа Х6»із сім картою мобільного оператора «Київстар», після вступу вироку в законну силу –залишити у користуванні ОСОБА_2.

На вирок суду може  бути  подана  апеляційна скарга  до Апеляційного суду  Львівської області   протягом  15-ти  діб  з моменту його оголошення, а засудженим ОСОБА_1  на протязі цього ж строку з дня вручення копії вироку.

Головуючий:А. І. Жураковський