В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                             

"01" липня 2011 р.                                                                                    Справа № 1-55/11

     Гусятинський районний суд Тернопільської області

          в складі: головуючого суду                        Лисюк І.О.

                         при секретарі                                    Федорів О.П.

                         з участю прокурора                      Турецького П.С.

                             захисника        адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гусятин справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня,  розлученого,  має на утриманні малолітню доньку, працюючого газоелектрозварювальником на ПП «Обрій-Т», судимого 21 травня 2003 року Гусятинським районним судом за ч.2 ст. 286 КК Українидо 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, 24 лютого 2004 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 286 КК України –до 6 років позбавлення волі, Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 14.12.2004 року не відбута частина покарання замінена на 1 рік 11 місяців 3 дні виправних робіт з відрахуванням 10 % в дохід держави,  за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня,  не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,  за   ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185   КК України,-

                                                         ВСТАНОВИВ:        

В середині січня 2011 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник злочинний умисел на крадіжку металевого обладнання з приміщення колишнього корівника ДП «Хоростківське». З цією метою вони ввійшли між собою у попередню змову. Реалізовуючи свій спільний злочинний намір, направлений на крадіжку чужого майна, всередині січня біля 15 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 зайшли в приміщення незачиненого і не охоронюваного колишнього корівника –родильного відділення «А», який належить ОСОБА_5 та знаходиться в АДРЕСА_3, з якого повідламували руками та викрали металеве обладнання у вигляді трубок діаметром 2,5 мм. загальною довжиною 33 м. Викрадене обладнання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 продали як металобрухт, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 627 грн.

Продовжуючи свою злочинну, 08.02.2011 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник злочинний умисел на крадіжку дерев’яних міжкімнатних дверей з господарської будівлі ОСОБА_6 З цією метою вони знову ввійшли між собою  у попередню змову. Реалізовуючи свій спільний злочинний намір, направлений на повторну крадіжку чужого майна, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 08.02.2011 року близько 15 год. шляхом розбиття вікна проникли в господарську будівлю ОСОБА_6, що розташована на території ДП «Хоростківське»по вул. Кн. Володимира, 3А, звідки за допомогою металевої труби познімали з петель п’ять міжкімнатних дерев’яних дверей, вартістю 120 грн. за шт., які в подальшому викрали, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.          

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю і пояснив,  що в грудні 2010 року він допомагав своїм знайомим облаштовувати стайню, яку вони придбали на території ДП «Хоростківське». Оскільки він там часто бував, то добре бачив, що робиться в сусідніх будівлях цього ДП «Хоростківське».

Всередині січня 2011 року в м. Хоростків він випадково зустрівся зі своїм давнім знайомим ОСОБА_4 ОСОБА_4 запитав його чи не знає, де можна взяти метал, щоб здати на металобрухт. Він відповів, що на території ДП «Хоростківське»є закинуті стайні, які не зачиняються, оскільки там нічого немає, але ще якісь металеві речі можна було б знайти. Кому вони насправді належали –він не знав. ОСОБА_4 погодився туди піти разом з ним. Через деякий час він зідзвонився з ОСОБА_4 по телефону і домовився зустрітися. Він взяв із собою з дому дитячі санки. З ОСОБА_4 він зустрівся приблизно біля 15 год. біля території ДП «Хоростківське»- на вул. Незалежності м. Хоросткова. Вони зайшли в одну із стаєнь, яка насправді була колишнім корівником, зараз належна ОСОБА_5, яка була не зачинена, і в ній нічого не було. В цьому приміщенні в різних місцях в землю були забетоновані металеві дуги, до яких раніше прив’язувалася худоба. Вони почали їх відламувати руками, а потім виносити на вулицю та складати на санки. Це все зайняло не більше 20-ти хв. Після того вони пішли з території цього ДП «Хоростківське»в напрямку пункту прийому металобрухту. За цей металобрухт їм заплатили 124 грн., які він з ОСОБА_4 розділили навпіл, тобто по 62 грн., та розійшлися по домам.

Крім того він знав, що одна будівля, яка була близько біля дороги на території ДП «Хоростківське»,  що на вул. Кн. Володимира, пустувала. Коли він раніше бував на цій території, то заглядав в неї і побачив, що там є більше п’яти дерев’яних дверей і на майбутнє задумав їх познімати та забрати собі, щоб в подальшому продати. На початку лютого цього року він випадково зустрів на вулиці ОСОБА_4 та розповів, що на території ДП «Хоростківське»є одна пустуюча будівля, в якій є дерев’яні міжкімнатні  двері. Ця будівля раніше була другим відділком санпропускника ДП «Хоростківське». Він запропонував ОСОБА_4 піти туди і позабирати ці двері, щоб продати. ОСОБА_4 на його пропозицію погодився.

08.02.2011 року він подзвонив до ОСОБА_4 і при зустрічі вони домовилися, що відразу ж підуть за описаними дверима. Прийшовши біля 15 год. на територію ДП «Хоростківське», що по вул. Кн. Володимира,  він обійшов вказану будівлю, з якої збирався вкрасти двері,  навкруг. На той час вхідні двері цієї будівлі вже були зачиненими, а вікна одні забиті дошками, а інші були засклені. Він знав вже, що там все закрито, бо напередодні це бачив. З протилежної від вхідних дверей сторони будівлі було одне вікно –подвійне, переднє скло якого було розбите, а інше він сам розбив куском шиферу. ОСОБА_4 в той час знаходився біля нього і спостерігав. Він (Мадай) проліз через вікно всередину будівлі. В цій же кімнаті, в яку він потрапив, він знайшов металеву трубу, схожу на карниз, і за допомогою неї почав знімати двері з петель цієї ж кімнати. Зняті перші двері він просунув через вікно, яким проник в приміщення, їх підхопив ОСОБА_4 та поставив на землю, притуливши до стіни. Далі він пішов по інших кімнатах. Таким чином він зняв з петель і виніс з будівлі п’ять дерев’яних дверей.  ОСОБА_4 весь цей час стояв на площадці перед входом в будівлю. Коли він виносив останні двері на вулицю, то побачив, що до них наближається міліцейський службовий автомобіль, який зупинився біля ОСОБА_4 Він спочатку ховався у цьому ж приміщенні, але потім злякався, тому вискочив через вікно і побіг до однієї з господарських будівель, що на території ДП «Хоростківське»- там і заховався. Але через деякий час він всетаки вирішив у всьому зізнатися.

Свою вину у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) він визнає повністю, щиро кається та просить його суворо не карати.            

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 повністю підтвердив показання підсудного ОСОБА_3 та дав аналогічні показання про обставини вчинення ними крадіжок металевого обладнання колишнього корівника –родильного відділення «А»ДП «Хоростківське», що належить ОСОБА_5 та міжкімнатних дверей в господарській будівлі, що розташована на території ДП «Хоростківське»по вул. Кн. Володимира, 3А та ОСОБА_6

Додатково показав, що розкаявся у вчиненому, згідний з доказами, зібраними в справі.

Вислухавши підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі і просили обмежитись їх показами, з’ясувавши, що підсудні правильно розуміють зміст цих обставин, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає доцільним обмежитись дослідженням показів підсуднього ОСОБА_3, підсуднього ОСОБА_4 та матеріалів, що їх характеризують.   

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дії підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену за попередньою змовою групою осіб та за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням в інше приміщення.    

Як слідує із змісту довідок-характеристик Хоростківської міської ради № 227, ПП «Обрій –Т» ОСОБА_3 характеризується по місцю проживання та роботи з позитивної сторони (а.с.137).     

Як вбачається із змісту висновку спеціальної медичної наркологічної експертної комісії Тернопільського обласного комунального наркологічного диспансеру № 159  від 23.02.2011 року, ОСОБА_3 хворіє хронічним алкоголізмом та рекомендоване лікування від хронічного алкоголізму. (а.с.145).

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 03/11106 від 11.03.2011 року № 03/865 комісія прийшла до висновку, що в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_3 тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, с-м залежності, тому він міг давати звіт своїм діям і керувати ними. В даний час ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. По своєму психічному стану він здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.(а.с.152-153).

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України,  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані щодо особи підсудного, який має непогашену судимість за злочин, вчинений з необережності, позитивно характеризується за місцем проживання, роботи, має на утриманні мати непрацездатного віку та брата –інваліда 2 групи, обставини, що пом’якшують покарання: щире каяття, відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих, щоб суворо не карати підсудного.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

Приймаючи до уваги вказані обставини, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті 185 КК України у виді позбавлення волі та про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Остаточне покарання підсудному слід визначити на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Зазначене покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Як вбачається із довідки-характеристики, виданої Хоростківською міською радою, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.175).

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

Приймаючи до уваги вказані обставини, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті 185 КК України у виді позбавлення волі та про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Остаточне покарання підсудному слід визначити на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Зазначене покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.  

У зв’язку з поданням потерпілим ОСОБА_5 заяви цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином на суму 627 грн. залишити без розгляду.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо  підсудних залишити без змін –підписку про невиїзд.  

Речові докази:   

·металеву трубу (карниз) довжиною 140 см. –після вступу вироку в законну силу знищити.

·п’ять одностворчатих дерев’яних міжкімнатних дверей, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_6 –після вступу вироку в законну силу повернути останньому.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324, КПК України, суд,-

                                                      ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_3 визнати винним  за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:     

§за ч.2 ст. 185 КК України у виді  2 років позбавлення волі;

§за ч.3 ст. 185 КК України у виді  3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.   

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.      

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо  ОСОБА_3 залишити без змін –підписку про невиїзд.      

ОСОБА_4 визнати винним  за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

§за ч.2 ст. 185 КК України у виді  2 років позбавлення волі;

§за ч.3 ст. 185 КК України у виді  3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.      

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо  ОСОБА_4 залишити без змін –підписку про невиїзд.      

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином на суму 627 грн. залишити без розгляду.

  Речові докази:   

·металеву трубу (карниз) довжиною 140 см. –після вступу вироку в законну силу знищити.

·п’ять одностворчатих дерев’яних міжкімнатних дверей, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_6 –після вступу вироку в законну силу повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб з дня його винесення шляхом подачі скарги через Гусятинський районний суд.    

Суддя: