ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/27

14.02.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробнича

                       фірма «Реле»

До                       Голосіївської районної у місті Києві ради

Про                        визнання недійсним рішення № 15/28 від 29.09.2007

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача            Беляневич В.Е. –по дов. № 342 від 12.06.2007

                    Качмар О.Й. –по дов. № 398 від 06.07.2007

Від відповідача       Євтушенко Д.І. –по дов. № 57-юр від 26.04.2006

У засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2008 оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробнича фірма «Реле»про визнання недійсним рішення Голосіївської районної у місті Києві ради «Про звільнення самовільно зайнятих ТОВ НВФ «Реле»земельних ділянок та демонтаж самочинно збудованих об’єктів»від 29.09.2007 № 15/28, прийняте на 15 сесії V скликання. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем приписів ч.2 ст.19 Конституції України при прийнятті оспорюваного рішення у зв’язку з вирішенням відповідачем питань, не віднесених до його компетенції, та виходом за межі наданих йому законом та Конституцією повноважень.

                    

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву поти позову заперечує з наступних підстав. 29.09.2007 Голосіївською районною в м. Києві радою було прийняте рішення № 15/28 «Про звільнення самовільно зайнятих ТОВ НВФ «Реле»земельних ділянок та демонтаж самовільно збудованих об’єктів». Вказане рішення було прийнято відповідно до статей 11, 212 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської міської ради від 8 червня 2000 року № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин», беручи до уваги звернення Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 11.06.2007 № 073197/500 та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2007 № А237/37, № А238/37, № А239/37, № А240/37, про те, що об'єкти встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації та висновки постійної комісії ради з питань землекористування, розвитку території та будівництва. Згідно ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Рішенням Київської міської ради від 8 червня 2000 року № 164/885 «Про  передачу окремих  повноважень районним  в м.  Києві радам  з  питань регулювання   земельних   відносин»  зобов’язано   районні   в   м.   Києві   раді здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержання земельного   законодавства,   приймати   рішення   про   звільнення   самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування. В червні 2007 року до Голосіївської районної в м. Києві ради надійшли звернення Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області де було зазначено, що в ході перевірка дотримання вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю за адресою вул. Червоноармійська, 72 було встановлено, що земельні ділянки за вказаною адресою площею близько 380 кв. м., 10 кв. м., 6 кв. м. та 6 кв. м. використовуються ТОВ НВФ «Реле»без документів передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. За порушення земельного законодавства відносно генерального директора ТОВ НВФ «Реле»були складені протоколи про адміністративні правопорушення згідно із ст. 53-1 КУпАП та видано приписи про усунення виявленого порушення земельного законодавства. Заступником начальника Київського міського головного управління земельних ресурсів була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на генерального директора ТОВ НВФ «Реле»за порушення земельного законодавства України. Враховуючи вищенаведене Голосіївською районною в місті Києві радою було прийняте оскаржуване рішення, яке на думку ради не порушує прав позивача, і рада просить в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.09.2007 Голосіївською районною у місті Києві радою на 15 сесії V скликання прийнято рішення «Про звільнення самовільно зайнятих ТОВ НВФ «Реле»земельних ділянок та демонтаж самочинно збудованих об’єктів»№ 15/28, яким позивача зобов’язано, в добровільному порядку, за власний рахунок вчинити наступні дії: демонтувати самочинно збудовані сходи та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею близько 6,0 кв. м. за адресою: вул. Червоноармійська, 72, демонтувати самочинно збудовані металеві конструкції та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею близько 10,0 кв. м. за адресою: вул. Червоноармійська, 72, демонтувати самочинно збудовану адміністративну будівлю та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею близько 380,0 кв. м. за адресою: вул. Червоноармійська, 72, демонтувати самочинно збудовані сходи та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею близько 6,0 кв. м. за адресою: вул. Червоноармійська, 72.

Вивчивши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як зазначено в оспрюваному позивачем рішенні відповідача, дане рішення прийняте відповідачем відповідно до ст.ст.11, 212 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин», з врахуванням звернення Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 11.06.2007 № 073197/500 та актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2007 №А237/37; №А238/37; №А238/37 та №А240/37, про те, що об’єкти встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації, та висновків постійної комісії ради з питань землекористування, розвитку території та будівництва, протокол № 35 від 18.09.2007.

З наданих відповідачем письмових звернень Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 11.06.2007  №073203/500, від 12.06.2007 №073239/500 та №073240/500 та від 11.06.2007 №073197/500, та доданих до них додатків (актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2007 №А237/37, №А238/37, №А239/37 та №А240/37, протоколів про адміністративне правопорушення від 15.03.2007 р. №00237, №00238, №00239 та №00240, та приписів від 15.03.2007 №П237/37, №П238/37, №П239/37 та №П240/37) вбачається, що 15.03.2007 Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю за адресою вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 72 у Голосіївському районі міста Києва, в ході якої державним інспектором Лук’янчуком А. В. було встановлено, що за вказаною адресою позивачем без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, використовуються земельна ділянка площею близько 6 кв. м. під розміщення сходів, земельна ділянка площею близько 10 кв. м. під розміщення металевих конструкцій, земельна ділянка площею близько 380 кв. м. під розміщення адміністративної будівлі та земельна ділянка площею близько 6 кв. м. під розміщення сходів, про що було складено відповідні акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколи про правопорушення та дано приписи усунути виявлені порушення земельного законодавства.

Відповідно до ст. 11 Земельного кодексу України, повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Рішенням Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин»Київська міська рада зобов’язала районні в м. Києві ради здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержанням земельного законодавства, приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель і споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування (п.2 рішення).

Як вбачається з рішення відповідача, приймаючи рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та демонтаж самочинно збудованих об’єктів відповідач виходив з того, що адміністративна будівля, сходи та металеві конструкції встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідача, зазначено, що дане рішення прийняте, зокрема, з урахуванням звернення Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 11.06.2007 №073197/500 та Актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2007 №А237/37; №А238/37; №А238/37 та №А240/37, про те, що об’єкти встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації, та висновків постійної комісії ради з питань землекористування, розвитку території та будівництва, протокол № 35 від 18.09.2007. Проте, в наданих відповідачем зверненнях Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області та актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства не зазначається про те, що об’єкти встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації.

Крім того, наданими позивачем суду доказами спростовуються посилання відповідача на те, що ці об’єкти було встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації, та підтверджується, що вказані об’єкти будувались у встановленому законом порядку, на спеціально відведеній для цього в оренду земельній ділянці.

Рішенням Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування земельною ділянкою»від 14.03.2002 №300/1734 затверджено проект відведення земельних ділянок позивачу, прийнято рішення передати йому земельні ділянки площею 0,88 га для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування комплексу, до якого входять готельно-офісний центр, житловий будинок, торговельний блок та вбудована автостоянка на вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72 в Голосіївському районі м. Києва, з них: земельну ділянку площею 0,61 га –в довгострокову оренду на 50 років –для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування комплексу, до якого входять готельно-офісний центр, житловий будинок, торговельний блок та вбудована автостоянка на вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72 в Голосіївському районі м. Києва, та земельну ділянку площею 0,27 га –в короткострокову оренду на 4 роки – для організації будівельних робіт.

06.09.2002 Київською міською радою з позивачем укладено договір довгострокової оренди земельної ділянки строком від 06.09.2002 на 50 років та договір короткострокової оренди земельної ділянки строком 06.09.2002 на 4 роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 14 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування. Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт –це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

14.11.2000 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу, відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої Головним управлінням архітектури та містобудування м. Києва за №59к від 24.02.1999, видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва І-го пускового блоку комплексу з готельно-офісного центру, житлового будинку, торговельного блоку та вбудованої автостоянки по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72 в Голосіївському районі м. Києва №625 Мс/Б., а 28.12.2002 тим же Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва позивачу, відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої Головним управлінням архітектури та містобудування м. Києва за №0642 від 10.04.2002, видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва ІІ-го і ІІІ-го пускового блоку комплексу з готельно-офісного центру, житлового будинку, торговельного блоку та вбудованої автостоянки по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72 в Голосіївському районі м. Києва №0441-Гл/Ш.

Таким чином, з виданих Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва дозволів на виконання будівельних робіт з будівництва комплексу по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72 в Голосіївському районі м. Києва вбачається, що вказані дозволи було видано на підставі узгодженої та зареєстрованої Головним управлінням архітектури та містобудування м. Києва проектної документації. Зазначеним спростовуються те, що будівництво адміністративної будівлі та об’єктів, про демонтаж яких відповідачем було прийнято рішення, встановлено без будь-якої проектно-дозвільної документації, а вказані об’єкти є самочинним будівництвом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про планування і забудову територій», державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Відповідно до п. 2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 №225, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури.

Отже, відповідно до законодавства України обов’язок здійснювати контроль та проводити перевірки законності будівельних робіт покладено на інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування та архітектури. В разі виявлення фактів самочинного будівництва зазначеними інспекціями складаються протоколи про правопорушення, в яких вказується, у чому полягає факт самочинного будівництва, а також які об’єкти та які їх складові самочинно збудовані. А тому підтвердженням факту самочинного будівництва могли бути лише протоколи про правопорушення, складені інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що адміністративна будівля, сходи та металеві конструкції є самочинним будівництвом.

Водночас, наданими позивачем актами про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, зареєстрованих в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 13.12.2002 за № 311, 30.12.2003 за № 465 та 18.07.2005 за № 197, підтверджується, що розташований по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72 в Голосіївському районі м. Києва комплекс з готельно-офісного центру, житлового будинку, торговельного блоку та вбудованої автостоянки, збудований відповідно до проектно-кошторисної документації, обсяги та якість виконаних будівельно-монтажних робіт відповідають вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельним нормам і правилам та умовам договору підряду (п. 9 актів про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), з врахуванням чого вказаний комплекс, на підставі позитивних висновків органів державного контролю і нагляду в будівництві та архітектурі про надання дозволу на експлуатацію об’єкт, було прийнято в експлуатацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність самочинного будівництва, у зв’язку з чим у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення про демонтаж самочинного будівництва за відсутності встановленого у передбаченому законодавством порядку факту самочинного будівництва адміністративної будівлі, металевих конструкцій та сходів, а також за відсутності документів, які б підтверджували факт самочинного будівництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питання щодо встановлення фактів самочинного будівництва згідно з чинним законодавством не віднесено до компетенції відповідача.

Крім того, згідно оспорюваного рішення, приймаючи рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відповідач виходив із звернень Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 11.06.2007 № 073197/500 та актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2007 № А237/37; № А238/37; № А238/37 та № А240/37. Водночас, у наданих відповідачем зверненнях Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 11.06.2007 та від 12.06.2007  та в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначається лише про те, що земельні ділянки площею близько 6 кв. м., близько 10 кв. м., близько 380 кв. м. та близько 6 кв. м., розташовані у Голосіївському районі м. Києва по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72, використовуються без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Проте, підставою для прийняття відповідачем рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок могли бути лише відповідні протоколи про правопорушення (складені спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено вирішення питання щодо встановлення наявності (відсутності) в діях особи складу правопорушення та щодо кваліфікації такого правопорушення), якими підтверджувалася б та обставина, що позивачем вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», яким визначається склад такого правопорушення як «самовільне зайняття земельних ділянок».

Протоколи про адміністративні правопорушення, які надані відповідачем, та на які не має посилань в оскаржуваному рішенні відповідача, зазначається про те, що в ході перевірки державним інспектором встановлено, що позивачем використовуються земельні ділянки площею близько 6 кв. м., близько 10 кв. м., близько 380 кв. м. та близько 6 кв. м., розташовані у Голосіївському районі м. Києва по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 72, без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 211 Земельного кодексу України.

Проте, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України не передбачають такого правопорушення як «самовільне зайняття земельної ділянки».

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З наданих відповідачем протоколів про правопорушення не вбачається того, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Крім того, відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка –це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з Технічними вказівками щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах від 18.05.1998, земельна ділянка –ділянка землі, на яку розповсюджуються гомогенні права власності і яка являє собою єдину власність, має фіксовані межі та характеризується певним місцем розташування, природними властивостями, фізичними параметрами, правовим і господарським статусом та іншими характеристиками, які є її суттєвими складовими. Формування земельної ділянки об’єкта земельної власності –встановлення технічних і економічних характеристик, правового статусу, опис та індивідуалізація об’єкта земельної власності, внаслідок чого вона отримує характеристики, які дають змогу виділити її серед інших земельних ділянок, формування земельної ділянки як об’єкта земельної власності завершується присвоєнням їм кадастрового номера.

Згідно з затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312 Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюються вимоги до оформлення документів за результатами перевірок (п. 5 Порядку), визначається, які відомості повинні бути зазначені в актах перевірки (п. 5.4 Порядку).

Водночас, надані суду акти перевірки зазначеним вимогам не відповідають. В актах перевірки не зазначено кадастрових номерів земельних ділянок, розташованих в Голосіївському районі м. Києва за адресою вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 72, про звільнення яких відповідачем прийнято рішення, не зазначено меж земельних ділянок, їх власників чи користувачі.

Окрім того, в актах перевірки відсутні відомості щодо місця розташування земельних ділянок, їх площ згідно із земельно-кадастровою документацією, відомості щодо фактичних площ, які використовуються, категорії земель, цільового призначення земельних ділянок та фактичного стану використання (освоєння) земельної ділянки; наявності документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою.

За таких обставин, відсутні підстави для висновку про вчинення позивачем самовільного зайняття земельних ділянок.

Окрім того, згідно з п. 1 рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин»Київська міська рада передала районним в м. Києві радам повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення об’єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1.1.1. зазначеного рішення, загальна площа земельної ділянки, що передається у короткострокову оренду на підставі рішення районної у м. Києві ради, не повинна перевищувати 42 кв. м, площа для малих архітектурних форм не повинна перевищувати 20 кв. м.; згідно з п. 1.2. рішення –для розміщення сезонних майданчиків без права будь-якої забудови площею до 100 кв. м біля закладів громадського харчування. Таким чином, районним у м. Києві радам передано повноваження щодо надання в оренду земельних ділянок площею, не більшою за ту, що встановлену вказаним рішення.

З врахування цього, суд вважає, що відповідно до рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин», районні в м. Києві ради, відповідно, не вправі приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок площею більшою за площу земельних ділянок, які вони вправі передавати в оренду.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються у зв`язку з недоведеністю обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюване позивачем рішення Голосіївської районної у місті Києві ради від 29.09.2007 № 15/28 прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та є таким, що порушує права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Реле».

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволено повністю.

2. Визнати недійсним рішення Голосіївської районної в м. Києві ради № 15/28  від 29.09.2007 «Про звільнення самовільно зайнятих ТОВ НВФ «Реле»земельних ділянок та демонтаж самочинно збудованих об’єктів», прийняте на 15 сесії V скликання.

3. Стягнути з Голосіївської районної в м. Києві ради (03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, код 26077543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Реле»(03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код 19124549) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В. Сівакова