Судове рішення #168413
7/201-3213

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2006 р.

Справа № 7/201-3213


Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стадник М.С.             

розглянув справу     

за позовом: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003

до відповідача: приватне підприємство „Максимус”, м. Тернопіль, вул.. Чаадаєва,3/66, 46000


за участю представників сторін:            

позивача: Мулик П.М.–довіреність №15498/7/10-015 від16.03.2006 р.;



Суть справи:

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з позовною заявою про зупинення до 01.09.2006 р. видаткових операцій на рахунку № 26003000027001 відкритого для приватного підприємства „Максимус „ у філії Тернопільської дирекції АТ „ІНДЕКС –БАНК” , МФО 338835.

Сторони належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи.

Учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач витребуваний ухвалами суду від 10.08.2006 р. та 29.08.2006 р. відзив на позов не подав , участь представника в засіданні не забезпечив.

Позивач в засіданні 12.09.2006р. подав заяву про зміну позовних вимог в якій просить зупинити операції на вказаному в позовній заяві рахунку до 01.04.2007 року.

Суд, розглянувши заяву , приймає її до розгляду , як таку що подана у відповідності до ст..22 ГПК України.


Справа розглядається за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому ст. 75. ГПК України.



Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

Виконуючим обов”язки начальника Тернопільської ОДПІ ,на підставі подання заступника начальника ГВПМ УМП ДПА від 07.08.2006р., , відповідно до пп. 9.3.9. п.9.3.ст. 9 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( далі Закон № 2181), 07.08.2006р. прийнято рішення №48620 про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку ПП „Максимус” у Філії Тернопільської дирекції АТ „Індекс –Банк” до повного погашення податкового боргу, у зв’язку з порушенням посадовими особами підприємства пп(е) 9.1.2,. п. 9.1. Закону № 2181.

В  обґрунтування своїх вимог податкова інспекція посилається на те, що підставою для застосування такого заходу, який вважається адміністративним арештом  є несплата підприємством податків та порушення умов податкової застави, а саме не збереження в повному обсязі активів , що перебували в податковій заставі. Як на доказ , що підтверджує дані факти і, який не потребує додаткового  доказування, надала рішення господарського суду у справі № 6/141-1942 за участю тих же сторін , яким зупинено операції на рахунках підприємства в ФВАТ КБ „Надра” та філії АКБ „Імексбанк” до 01.09.2006 р..


Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим позивачем доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється згідно пп.9.3.9. п.9.3. Закону 2181 за рішенням суду в порядку , передбаченому законодавством. Звертаючись з заявою , податкова інспекція відповідно до ст..ст.33,34 ГПК України повинна підтвердити певними засобами доказування  обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

- обставини та порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків , передбачено статтею 9. Закону 2181. Однією з таких обставин  , згідно пп.е пп.9.1.2. є дії платника податків, який має податковий борг, по переведенню активів за межі України, їх приховування або передача іншим особам.

   Доказів на підтвердження даних обставин , податкова інспекція не подала:

            1/ доказів , що платник являється платником податків зазначених в довідці: податку  на додану вартість , комунальному та єдиному податку.  Так, згідно ст.6. Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”  суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником  ПДВ, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків та комунального податку .

         2/ доказів на підтвердження факту наявності боргу по  податку на додану вартість в сумі –24454 грн., по комунальному податку –2,30 грн. та єдиному податку – 181 грн.,   та його непогашення на момент звернення до суду , який фіксується в податковому обліку платника , а саме облікових картках платника, які ведуться інспекцією на підставі „Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України” затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від № 276 від 18.07.2005р.. Податкове повідомлення –рішення № 0002002305/0/46449 від 19.07.2005р. , яким визначено податкове зобов’язання на суму 25610 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість не підтверджено актом перевірки № в5-125 від 18.07.2005 р..

3/  доказів на підтвердження перебування майна в податковій заставі станом на момент звернення до суду .

         Посилання податкової інспекції на рішення господарського суду в порядку ст..35 ГПК України є неправомірним , оскільки наявність обставин передбачених пп.(е) 9.1.2. Закону 2181 повинні установлюватися при звернені до суду згідно розділу 5 „Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків” затверджений наказом ДПА України №386 від 25.09.2001р. .

Також, податковою інспекцію не обґрунтовані вимоги щодо зупинення операцій на рахунку, в тому числі тих які здійснюються по зарахуванню сум , що поступають на рахунок підприємства , не обґрунтовано строк зупинення операцій до 01.04.2007 року та не доведено наявність на рахунку коштів , на які суд може накласти арешт згідно пп.9.3.9. Закону 2181, а не зупинити операції на рахунку .

Доводи позивача щодо того , що причиною не звернення  до господарського суду з позовом про стягнення з підприємства податкового боргу, є відсутність майна , судом відхиляються як безпідставні , оскільки згідно пп.10.1.1. п.10.1. ст..10 Закону 2181 , у разі   коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату , податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших  активів.  Закон 2181 надає право податковому органу звернутися до суду про застосування арешту активів платника податку, до яких відносяться і кошти, як виключного способу забезпечення можливості погашення його податкового боргу, а не в кожному випадку при відкритті ним нового рахунку. Як випливає з матеріалів справи, зупинені операції на рахунках приватного підприємства рішенням господарського суду від 19.05.2006 року не дали позитивних результатів , а тільки спонукали платника на відкриття нового рахунку.

       

При таких обставинах, податкова інспекція не довела суду наявність обставин для застосування арешту активів та , що застосування такого заходу дасть можливість погасити податковий борг.


На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 82, 84 ГПК України, господарський суд      

       

ВИРІШИВ:


В позові відмовити


На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу,  протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “06” жовтня 2006р., через місцевий господарський суд.


 


          Суддя                                                                                          М.С. Стадник

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація