КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2007 № 05-5-9/10210
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Смірнової Л.Г.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача -Тарасова О. О. – представник за довіреністю № 386 від 14.06.2007 року
від відповідача -не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 26.07.2007
у справі № 05-5-9/10210 (Жирнов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс Україна"
про стягнення 22220,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття”
на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.07.2007
у справі № 05-5- 9 - 10210 (суддя Жирнов С. М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна”
про стягнення 22220 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” про стягнення 22220 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2007 року у справі № 05 – 5 – 9/10210 позовні матеріали повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що незважаючи на те, що до позовної заяви ним дійсно не було додано належних доказів про сплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, вказані недоліки в подальшому ним були усунуті шляхом подачі до канцелярії суду належних доказів про сплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 21.08.2007 року колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Капацин Н. В., судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А. прийняла апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття” до свого провадження та призначила її розгляд на 10.09.2007 року.
Розпорядженням Голови суду № 01 –23/1/1 від 10.09.2007 р. справу № 2/1 – 17/347 – 48/65 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Капацин Н. В., суддів Калатай Н. Ф., Смірнової Л. Г.
10.09.2007 року в судове засідання з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду міста Києва № 05-5-9/10210 від 26.07.2007 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття” було повернуто позивачу без розгляду, з тих підстав, що позивач платіжним дорученням № 2078 від 19 липня 2007 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу на рахунок:
- р/р 26002014180001
- Одержувач: ДП "Судовий інформаційний центр", ЄДРПОУ 30045370
- Банк одержувача: ВАТ "Банк Універсальний", Львів, МФО 325707,
в той час як відповідно до листа Управління державного казначейства у Шевченківському районі № 04-08/745 від 17.04.2007 р. зазначені наступні реквізити для оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справ у судах по коду економічної класифікації доходів 22050000:
- р/р 31213259700011
- Одержувач: УДК у Шевченківському р-ні, ідентифікаційний код 26077968
- Банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019.
Як свідчать матеріали позовної заяви, 19.07.2007 року позивач направив до господарського суду міста Києва спірну позовну заяву про що свідчать фіскальний чек № 1636, квитанція № ю/420493 та опис вкладення від 19.07.2007 року.
Вказану позовну заяву судом було отримано 24.07.2007 року та зареєстровано за № 21019, про що свідчить відмітка канцелярії суду на ній.
Позивачем не заперечується, що до вказаної позовної заяви ним було додане платіжне доручення № 2078 від 19.07.2007 року, яким позивач оплатив витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за невірними реквізитами, а отже, до позовної заяви не було додано належних доказів сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Проте, 20.07.2007 року позивачем до господарського суду було направлено належні докази оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, а саме, заяву № 427 – а від 20.07.2007 року, до якої додано платіжне доручення № 2092 від 20.07.2007 року із вірними реквізитами.
Вказані докази господарським судом було отримано 25.07.2007 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 420610.
Крім того, 26.07.2007 року позивачем до господарського суду повторно було подані докази оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, а саме, заяву № 427 – а від 20.07.2007 року, до якої додано платіжне доручення № 2092 від 20.07.2007 року.
Про вказаний факт свідчить відмітка канцелярії суду на копії вказаної заяви.
Як слідує позовної заяви № 427 від 19.07.2007 року, яка надійшла до господарського суду міста Києва 24.07.2007 року та зареєстрована за № 21019, 26.07.2007 року її передано для розгляду судді Жирнову С. М.
Враховуючи, що належні докази оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, а саме платіжне доручення № 2092 від 20.07.2007 року надійшло до господарського суду 25.07.2007 року, а суддю для розгляду справи резолюцією керівництва суду призначено 26.07.2007 року, коли і було винесено спірну ухвалу, на дату винесення спірної ухвали в суду були належні докази оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва № 05-5-9/10210 від 26.07.2007р. прийнята за неповним з’ясуванням обставин справи.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття” підлягає задоволенню, а оскаржувана Ухвала суду - скасуванню з направленням справи № 05-5-9/10210 на розгляд по суті спору до господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.07.2007 року № 05-5-9/10210 скасувати повністю.
2. Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально – реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос – Прикарпаття” передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Калатай Н.Ф.
Смірнова Л.Г.
12.09.07 (відправлено)