КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2007 № 24/379
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Смірнової Л.Г.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача -не з’явився
від відповідача - Литвиненко Л. А. – представник за довіреністю № 4/105 від 11.04.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнбо Лтд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.07.2007
у справі № 24/379 (Смілянець В.В.)
за позовом Приватного підприємства "Елпіс-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо Лтд"
про стягнення 58228,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року у справі№ 24/379 позовні вимоги Приватного підприємства “Еліпс – Україна” задоволено частково, а саме: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо – ЛТД” на користь Приватного підприємства “Еліпс – Україна” 54390 грн. основного боргу, 543,90 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідачем за накладною № РН – 0000181 від 18.07.2007 року отримано товар на суму 54390 грн., кошти за який позивачу не сплачено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рейнбо – ЛТД” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року у справі № 24/379 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення господарського суду міста Києва прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки відповідачем вказаний товар отримано не було, про що свідчить відсутність підпису уповноваженої особи відповідача на довіреності ЯЛЧ № 562144 від 18.07.2006 року, за якою спірний товар було отримано, а накладна № РН – 0000181 від 18.07.2007 року містить підпис невідомої особи.
Ухвалою від 06.09.2007 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Капацин Н. В.., судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А. апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.09.2007 року.
Розпорядженням Голови суду № 01 –23/1/1 від 18.09.2007 р. справу № 24/379 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Капацин Н. В., суддів Калатай Н. Ф., Смірнова Л. Г.
В судовому засіданні 19.09.2007 року відповідач надав усні пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд апеляційної інстанції скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року у справі № 24/379 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
19.09.2007 року в судове засідання представники позивача не з’явилися, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.
Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали позовної заяви, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
За видатковою накладною № РН – 0000181 від 18.07.2006 року позивач поставив відповідачу товар на суму 54390,00 грн.
Факт отримання товару позивач також підтверджує довіреністю серія ЯЛЧ № 562144 від 18.07.2006 року.
Відповідач за отриманий товар не розрахувався, проти його отримання заперечує, посилаючись на те, що на спірній накладній стоїть підпис невідомої особи, а довіреність не містить підпису особи, яка була уповноважена відповідачем на отримання спірного товару.
Проте, зазначені заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 (далі Інструкція) бланки довіреностей є документами суворої звітності.
Відповідно до п. 6 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.
Відповідно до п. 9 Інструкції при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.
Відповідно до п. 10 Інструкції особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідачем не надано жодного доказу того, що ним позивачу у встановленому Інструкцією порядку направлення повідомлення про анулювання ним довіреності серія ЯЛЧ № 562144 від 18.07.2006 року.
Крім того, 15.09.2006 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 61 від 15.09.2006 року, в якій вимагав перерахувати спірну заборгованість. На доказ отримання 19.09.2006 року відповідачем вказаної претензії до матеріалів справи залучена копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 537040.
Відповідач на вказану претензію не відповів, заборгованість не погасив, жодних заперечень з приводу поставки спірного товару не заявив.
Отже, несплаченою залишилась заборгованість в сумі 54390,00 грн.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийняв правомірне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 54390,00 грн. в оплату товару, поставленого за накладною № РН – 0000181 від 18.07.2006 року.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 383,59 грн., слід зазначити наступне.
Як на підставу для їх стягнення позивач посилається на договір купівлі – продажу № 07.18/06 від 18.07.2006 року, додаючи його копію до матеріалів справи.
Проте, вказаний договір підписаний лише з боку позивача, а відтак, не може слугувати належним доказом у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Відповідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Позивачем не надано доказів того, що між ним і відповідачем існує письмовий правочин щодо відповідальність відповідача у вигляді пені за несвоєчасну сплату платежів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийняв правомірне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3838,59 грн..
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2007р. у справі № 24/379 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо – ЛТД” на рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. у справі № 24/379 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2007р. у справі № 24/379 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 24/379.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Калатай Н.Ф.
Смірнова Л.Г.
24.09.07 (відправлено)