ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

13.02.2008                                                             Справа  № 11/241

За позовом  Колективного підприємства „Агрошляхбуд”, м. Виноградів

до відповідача Зарічанської сільської ради, с. Заріччя Іршавського району

про  стягнення 18700 грн.

Суддя Л.М. Якимчук

Представники:

від позивача:     Гонтар Д.І., представник, договір-доручення від 04.09.2007

від відповідача:  Васько М.І. - Зарічанський сільський голова.

СУТЬ СПОРУ:  Колективне підприємство  „Агрошляхбуд”, м. Виноградів звернулось з позовом до Зарічанської сільської ради, с. Заріччя Іршавського району про стягнення 18700 грн., з яких 10968 грн. борг за проведення поточного ремонту сільських вулиць згідно  угоди № 4 від 16.01.2006, а також 7700 грн. збитків за переоцінку матеріалів та 1000 грн. на оплату послуг юриста.

          У доповненні до заявлених позовних вимог від 24.01.2008 № 10 позивач розмір збитків, які викликані підвищенням ціни та збільшенням вартості будівельно-монтажних робіт, зменшив до суми 5609,20 грн.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він  на виконання угоди № 4 від 16.01.2006 виконав роботи по поточному ремонту  сільських вулиць на загальну суму 10968 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 13 від 28.02.2006.

          Замовник (відповідач) не оплатив вартість виконаних робіт, у зв’язку з чим позивач поніс значні збитки, викликані підвищенням  цін на матеріали, сума яких, з врахуванням уточнених позовних вимог, складає 5609,20 грн. Крім того, понесені збитки у сумі 1000 грн. у зв’язку з оплатою послуг юриста, оскільки змушений  звертатись до суду про стягнення заборгованості, так як на надіслану 09.10.2007 претензію відповідач відповідь не надіслав, борг не погасив.

          Відповідач письмовий відзив на позов суду не подав, але у судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що  роботи виконані у 2005 році, а у 2006 році такі роботи  не виконувались. У 2005 році кошти на рахунку були, чому попередній сільський голова не оплатив виконані роботи йому не відомо.

          У судовому засіданні оголошувались перерви з 25.01.2008 до 05.02.2008 та до 11 годин 30 хвилин 13.02.2008.

          Вивчивши матеріали справи,  заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,  

                                                  СУД ВСТАНОВИВ:

          Між сторонами  у спорі 16 січня 2006 року укладено угоду № 4 відповідно до якої підрядник  (позивач)  зобов’язується виконати відповідні обсяги робіт по поточному ремонту сільських вулиць (засипанню вулиць піщано-гравійною сумішшю з плануванням автогрейдером) в сумі 30000 грн. (договірна ціна).

          Замовник (відповідач) зобов’язується оплатити підряднику фактично виконані обсяги робіт, згідно актів приймання робіт Форми № КБ-2в.

          Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата проводиться  замовником згідно актів приймання  виконаних підрядних (ремонтних) робіт Форими № КБ–2в, довідок Форми № КБ-3, затверджених наказом Міністерства статистики та Держкомітетом у справах містобудування і архітектури, в 5-ти денний термін після підписання актів приймання робіт Форми  № КБ-2в.

          У пункті 5.1 договору зазначено, що замовник після підписання угоди повинен здати підряднику кошторисну документацію.

          Позивач виконав роботи на загальну суму  10968 грн., що підтверджується актом № 13 від 28 лютого 2006 року Форми № КБ–2в та довідкою Форми № КБ-3, підписаними сторонами, по покриттю вулиць Комсомольська, Першотравнева, Українська, Радянська  (так вказано в акті).

          Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті  виконаних робіт, не виконав до цього часу, на заявлені претензії від 09.11.2006  № 1 та 09.10.2007            № 154 не прореагував.

          Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Положення цієї статті кореспондуються зі ст. 526 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до пункту першого ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядчик)  зобов’язується на свій ризик  виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України встановлено,  що якщо договором підряду не передбачена  попередня оплата виконаної роботи або окремих її  етапів, замовник  зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовник, –достроково.

          Отже, сума 10968грн. складає борг, який належало б стягнути з відповідача на користь позивача.

          Суд не може погодитись з відповідачем про те, що вказані роботи виконані відповідачем у 2005 році на виконання  угоди № 25 від 29.08.2005, в підтвердження чого подав довідку про вартість  виконаних підрядних робіт (Форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в)               № 77 за жовтень 2005 року на суму 5388 грн. та за листопад 2005 року на суму 10404 грн. з огляду на наступне.

          Угодою № 25 від 29.08.2005 передбачено виконання робіт по поточному ремонту сільських вулиць (завезенню вулиць піщано-гравійною сумішшю з плануванням автогрейдером) на суму 20006грн.

          У дефектному акті від 25.08.2005 вказано об’єкт виконання робіт –вулиці Радянська, Комсомольська, Українська, Першотравнева.

          У довідці форми № КБ-3 та акті форми № КБ-2в за жовтень 2005 року вказано, що роботи виконані на вул.Комсомольській на суму 5388 грн.; а за листопад 2005 року –на вулицях Комсомольській і Першотравневій на суму 10404 грн. Всього виконано робіт на загальну суму 15792 грн.

          Відповідач провів оплату на суму 16405,80грн., що підтверджується  платіжними дорученнями від 25.10.2005 № 421 на суму 6001,80 грн. та від 08.12.2005 № 603 на суму 10404 грн.

          Таким чином, відповідач переплатив за виконання вказаних робіт                               613,80 грн.

          У акті № 13 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року вказано об’єкт виконання робіт –вулиці Комсомольська, Першотравнева, Українська, Радянська. У акті зазначено, що транспортування піщано-гравійної суміші автосамоскидом відбувалось  17, 26, 28, 29, 30 листопада, 01, 05, 06, 09, 10, 13, 16 грудня 2005 року.

          Отже, суд приходить до висновку, що роботи по покриттю вулиць Комсомольської, Першотравневої, Української, Радянської проводились у жовтні, листопаді і грудні 2005 року, акти приймання виконаних робіт оформлені у жовтні, листопаді 2005 року та в лютому 2006 року.

          Виконані роботи по вул. Комсомольській та  Першотравневій, які оформлені актами за жовтень, листопад 2005 року повністю оплачені відповідачем (має місце переплата 613,80 грн.), а роботи виконані по                        вул. Українській та Радянській, оформлені актом за лютий 2006 року на суму 10968 грн., не оплачені.

          Зазначене підтверджується також письмовим поясненням позивача від 24.01.2008 № 10, в якому вказано, що  на виконання Угоди № 25 в 2005 році ним було розпочато роботи по ремонту сільських вулиць. Передбачалося провести ремонтні роботи вулиць Комсомольська, Першотравнева, Українська та Радянська. Загальна вартість робіт погоджена сторонами становила                    20006,00 грн. В терміни, визначені угодою позивачем було виконано весь комплекс робіт. Жодних зауважень до терміну виконання  та якості робіт із боку Замовника не надійшло. Окрім пропозиції частину коштів за виконані в 2005 році роботи оплатити вже у слідуючому році. Ідучи на зустріч висловленому побажанню, Підрядчик оформив акт № 77 приймання виконаних підрядних робіт, куди ввійшли роботи по вирівнюванню шару основи, транспортування піщано-гравійної суміші від 30, 31 серпня, два за 7, 17, 18, 31 жовтня 2007 року, та інші необхідні роботи. Загальна вартість складала 5388,00 грн., які і були оплачені Замовником. Враховуючи вимоги бюджетного кодексу України, який забороняє бюджетним організаціям показувати фактичну заборгованість на початок  слідуючого фінансового року, сторони змушені були в 2006 році заключити нову угоду, яка передбачала  проведення подальших робіт по ремонту сільських вулиць і давала можливість провести  оплату за вже виконані роботи. Під виконані роботи був оформлений акт № 13 приймання  виконаних підрядних робіт від 28.02.2006 року типова форма № КБ-2в. В даний акт були включені, серед інших і роботи вже виконані в 2005 році, як то: транспортування  гравійно-піщаної суміші від 26, 29, 30 листопада, 01, 05, 06, 10, 13 грудня, 17, 28, 29, 30 листопада, 9, 10, 16 грудня 2005 року. Даний акт, як і довідка про вартість виконаних підрядних робіт № 13, типової форми № КБ-3, були підписані сторонами та скріплені печатками. Проте оплата за даним актом в сумі   10968,00 грн. так і не була проведена.  

          Однак, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача  борг у сумі 10354,20 грн., оскільки мала місце переплата  робіт згідно актів за жовтень, листопад 2005 року на суму 613,80 грн.

          Позивач просить також стягнути з відповідача збитки, викликані підвищенням цін на матеріали.

          Зазначену позовну вимогу позивач обґрунтовує тим, що згідно ст. 22  Цивільного кодексу України, особа, в тому числі юридична, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. До таких збитків законодавець відносить витрати, які особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права , тобто реальні збитки. У даному випадку  реальні збитки викликані довготривалою затримкою з оплатою та відмовою від оплати виконаних підрядних робіт.

          Відповідно до укладеної угоди, колективне підприємство зобов’язувалося, у відповідності до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України виконати роботи з матеріалу підрядної організації та його засобами. Позивач на виконання   угоди змушений був закупити необхідні матеріали та виконати роботи, які відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексу становлять додаткові витрати, які змушений зробити виконавець по угоді. Так на виконання взятого зобов’язання Позивач змушений був закупити певну кількість піщано-гравійної суміші (об’єми визначені в актах виконаних робіт), та придбати необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів, тобто понести затрати на їх одержання.

          Враховуючи, що надання підрядних робіт з ремонту доріг становить основну сферу діяльності Позивача, не оплата по угоді укладеній з Зарічанською сільською радою, означає для підрядної організації вилучення затрачених матеріалів, тобто  позбавлення підрядної організації певних товаро-матеріальних цінностей. І вже для виконання аналогічної роботи, в терміни, які визначатиме реальна оплата виконаної  підрядної роботи, тобто на дату пред’явлення позову до суду, для закупки такої кількості матеріалів та паливно-мастильної суміші, які зазначені в акті виконаних підрядних робіт № 13, потрібна значно більша сума. Ця сума визначена в розрахунку, виконаному у  акті типової форми № КБ-2в.  Затрати Позивача на виконання робіт в об’ємах визначених в акті № 13 від 28.02.2006 року, на день пред’явлення позову складали вже 17700,00 грн., що більше від вартості виконаних підрядних робіт на 6732 грн.

          Розрахунки кошторисів, та розрахунки в актах приймання виконаних підрядних робіт та інші обрахунки проводилися у відповідності до Державних будівельних норм, Збірник 27. Автомобільні дороги. Ресурсні елементи і кошторисні норми на будівельні роботи.

          Проте, вказуючи дану позовну суму, Позивач прагнув звернути увагу Відповідача, які, лише реальні збитки він наніс Підрядній організації у зв’язку із затримкою з оплатою виконаних робіт та наданих послуг. Враховуючи реальну ситуацію, в якій знаходяться сторони, Позивач заявляє про зменшення своїх позовних вимог, і в якості відшкодування  збитків просить відшкодувати лише прямі затрати на придбання матеріалів та палива в об’ємах необхідних для виконання аналогічної роботи в цінах на день пред’явлення позовних вимог.

          Так, згідно розрахунку, проведеного інженером –нормувальником, в цінах станом  на 06.11.07,  по типовій формі № КБ-2в, в підсумовуючій графі „Разом вартість будівельно-монтажних робіт (1+11+111+ІУ+У)” складає  13492,62 грн.   В той час як в акті № 13 типової форми № КБ-2в від 28.02.2006 року в аналогічній графі значиться сума 7883,42 грн., що на  5609,20 грн. менше. Саме таку суму збитків і просить Позивач стягнути з Відповідача.

          За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1             ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України). Застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків пов’язується з наявністю повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність, - в даному випадку відмова від оплати; шкідливий результат такої поведінки (збитки), який полягає в тому, що в результаті затримки з оплатою, внаслідок зростання цін, лише вартість будівельно-монтажних робіт, при тих же об’ємах, зросла на суму 5609,20 грн.; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що саме не допоступлення  коштів за виконані підрядні роботи створює ситуацію при якій для виконання такого ж об’єму  ремонтних робіт потрібна сума не 7883,42 грн., а 13492,62 грн.; та вина правопорушника, яка заключається в тому, що маючи господарське та договірне зобов’язання Відповідач не проводить оплату по господарському договору.

          Так, Господарський кодекс України (ст. 321 п. 2) вартість робіт за договором підряду визначає як компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду. Витрати, крім інших затрат і складають вартість закуплених та використаних матеріалів, які в найбільшій мірі залежать від розміру діючих цін.

          Крім того, п. 3 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимог кредитора, а у випадку відмови від добровільного виконання зобов’язання –у день пред’явлення позову.

          У підтвердження  зазначеного позивач подав суду копії накладної по якій  здійснювалась закупка ПММ та розрахунки вартості піщано-гравійної суміші і затрат.

          Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача збитки у розмірі 1000 грн., пов’язані з необхідністю звернутись до послуг юриста, у зв’язку з невиконанням позивачем своїх обов’язків щодо оплати виконаних робіт, оскільки посада юриста у штаті підприємства відсутня.

          У підтвердження зазначеного позивач подав суду договір доручення про надання юридичних послуг від 04.09.2007, акт прийому-передачі виконаних робіт та послуг від 23.11.2007, видатковий касовий ордер від 23.11.2007 № 380 на     1000 грн.

          З огляду на ст. 22, 611, 612, 623, 886 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 218, 220, 224, 225, 322 Господарського кодексу України позовні вимоги в цій частині також  підлягають до задоволення.

          На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути із Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (Іршавський район, с. Заріччя, вул. Леніна, б/н, код 04349538)  на  користь колективного підприємства „Агрошляхбуд”           (м. Виноградів,    вул. Ів. Франка, 92) суму 10354,20 грн. боргу та 6609,20 грн. збитків,   а також 103,54 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита,   65,33 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Видати наказ.

       3 В іншій частині позову відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

       4.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                               Л.М.Якимчук