КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.11.2007                                                                                           № 2/261

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:            Калатай  Н.Ф.

          Смірнової  Л.Г.

 при секретарі:           Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -Тарасова А.К. – представник за довіреністю № 684 від 05.07.2007 р.

 від відповідача -Юрченко Ю.І. – представник за довіреністю № 10 від 05.10.2007 р.

від третьої особи          Юрченко Ю.І. – представник за довіреністю від 09.01.2007 р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства “Новгород–Сіверське АТП–17443”Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія”

 на рішення Господарського суду Чергівської області від 28.09.2007

 у справі № 2/261 (Михайлюк С.І.)

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства  "Новгород-Сіверське АТП-17443"

 третя особа відповідача           Відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія”

                       

 про                                                  стягнення 42479,51 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позовні вимоги заявлено про стягнення з відповідача суми фактичних витрат в порядку регресу в розмірі 42479,51 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р., повний текст якого підписаний 02.10.2007 р., у справі № 2/261 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” задоволено повністю, до стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Новгород–Сіверське АТП–17443” на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” присуджено 42479,51 грн. фактичних витрат на відшкодування шкоди, 424,8 грн. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що винним у ДТП, що сталося в м. Києві 16.08.2004 р. за участю автомобілю Рено Конго, держаний реєстраційний номер № АА 4772 АС, який належить Столяру М.Л, та автомобілю Ікарус-256, № 00305ММ, власником якого є відповідач, є водій відповідача Устинов В.В, що підтверджується:

- довідкою Головного управління МВС України м. Києва від № 372 від 27.08.2004р.;

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеною старшим інспектором дізнання ВДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Гаврасієнко М. О. від 25.08.2004 р.;

- висновком № 2401/10  автотехенічного дослідження від 24.01.2005 р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р. повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, в процесі підготовки справи до судового розгляду витребувати з Новогород – Сіверського районного суду Чернігівської області матеріали адміністративної справи відносно Устинова Василя Володимировича за ст. 124 КпАП України, за результатом розгляду яких Новогород–Сіверським районним судом Чернігівської області винесено Постанову від 27.10.2004 р., та залучити Відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” також звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р. повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, в процесі підготовки справи до судового розгляду витребувати з Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області матеріали адміністративної справи відносно Устинова Василя Володимировича за ст. 124 КпАП України, за результатом розгляду яких Новогород–Сіверським районним судом Чернігівської області винесено Постанову від 27.10.2004 р.

Клопотання про залучення його до участі у справі Відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов’язків, оскільки автомобіль відповідача, що брав участь у ДТП, застрахований в нього, і як Страховик він буде зобов’язаний відшкодувати відповідачеві суму, що буде стягнута з нього за оскаржуваним рішенням суду, у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Враховуючи, що ВАТ “Страхове товариство “Гарантія” до матеріалів справи додані належні докази, що рішення у цій справі може вплинути на його права та обов'язки щодо відповідача, колегія суддів вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, ідентифікаційний код 14229456).

Апеляційні скарги відповідача та третьої особи ґрунтуються на тому, що докази, надані позивачем на підтвердження вини водія відповідача, є неналежними, що постановою Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р. водія відповідача Устинова Василя Володимировича визнано невинуватим у ДТП, внаслідок якого позивачем було виплачене страхове відшкодування, і що відповідач був позбавлений права надати суду зазначений доказ у судовому засіданні.

До апеляційної скарги відповідачем додано постанову Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р.

Ця Постанова не досліджувалася судом першої інстанції і є додатковим доказом, доданим апелянтами до апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як свідчать матеріали справи, позовну заяву господарський суд Чернігівської області одержав 13.08.2007 р., ухвалою від 14.08.2007 р. перше засідання з розгляду справи було призначено на 28.09.2007 р. і в цьому ж судовому засіданні, в яке не з’явилися представники відповідача, суд першої інстанції прийняв рішення, яким задовольнив вимоги позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу (не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви), у випадку нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Отже, суд мав в межах строку, встановленого ГПК України, до 13.10.2007 р. в даному випадку, відкласти розгляд справи для з’ясування питання щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні та отримання витребуваних ухвалою письмових заперечень та доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе прийняти для дослідження як доказ у справі постанову Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р.

Щодо клопотання відповідача та третьої особи про витребування з Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області матеріалів адміністративної справи відносно Устинова Василя Володимировича за ст. 124 КпАП України, за результатом розгляду яких Новогород–Сіверським районним судом Чернігівської області винесено Постанову від 27.10.2004 р., слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Клопотання відповідача та третьої особи про витребування додаткових доказів задоволенню не підлягає, оскільки, на думку колегії суддів, матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, витребувані докази не впливають на вирішення спору по суті.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, в судовому засіданні представник позивача усно проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на те, що постанова Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р. не може бути прийнята судом як належний доказ відсутності вини відповідача у ДТП, і що зазначена Постанова у лютому 2005 року була оскаржена позивачем до прокуратури Чернігівської області.

Ухвалами від 01.11.2007 р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Капацин Н. В., судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А. прийняла апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства “Новгород–Сіверське АТП–17443” та Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” до свого провадження.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р. № 01-23/1/2 розгляд справи доручено колегії суддів у складі суддів: Капацин Н.В. – головуючий суддя, судді: Калатай Н.Ф., Смирнова Л.Г.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

06.07.2004 р. позивач та гр. Столяр М. Л. уклали договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 20 (далі Договір 1), предметом якого є страхування легкового автомобілю Рено Кенго, держаний реєстраційний номер АА 4772 АС (далі Автомобіль 1).

Вказаний Автомобіль 1 придбаний у кредит за кредитним договором № 27/10–200А від 06.07.2004 р. з АБ “Банк Регіонального розвитку”, який відповідно до п. 1.2 Договору 1 є вигодонабувачем за ним.

Договір 1 укладено на строк дії кредитного договору № 27/10 – 200А від 06.07.2004 р.

05.08.2004 р. відповідач та ВАТ “Страхове товариство “Гарантія” уклали договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 2–239–300/04 (далі Договір 2), предметом якого є страхування, в тому числі, автомобілю Ікарус-256, № 00305ММ (далі Автомобіль 2).

Відповідно до п. 8. Договору 2 Договір 2 вступає в силу з 08.08.2004 р. та діє до 07.08.2005 р.

16.08.2004 р. о 12 годині 36 хвилин в м. Києві на проспекті 40–річчя Жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Автомобілю 1 та Автомобілю 2 (зіткнення транспортних засобів).

Вказані факти підтверджуються довідкою ВДАІ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві № 372 від 27.08.2004 р., постановою від 25.08.2004 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеною старшим інспектором дізнання ВДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Гаврасієнко М. О., та постановою Новгород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р.

За замовленням позивача ТОВ “Експертна компанія “Укравтоекспертиза–Стандарт” проведено автотоварознавче дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Автомобілю 1 внаслідок спірного ДТП, за результатам якого 09.09.2004 р. складено Акт автотоварознавчого дослідження № 2317, згідно якому вартість матеріального збитку, заподіяного власнику Автомобілю 1 внаслідок спірного ДТП, складає 42872,21 грн.

Додатком № 1 до справи № 25 від 15.10.2004 р. за підписами голови правління позивача та уповноваженої особи Золотко Л.Л. вирішено здійснити страхову виплату в сумі 42479,51 грн. (страхове відшкодування в сумі 42872,21 грн. за виключенням франшизи в сумі 392,70 грн.).

Листом № 1785 від 18.10.2004 р. АБ “Банк регіонального розвитку” звернувся до позивача з проханням зарахувати страхове відшкодування в сумі 42479,51 грн. на рахунок АБ “Банк регіонального розвитку” для подальшого погашення заборгованості за кредитом.

Платіжним дорученням № 579 від 18.10.2004 р. позивач перерахував АБ “Банк регіонального розвитку” 42479,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, необхідною умовою наявності в страховика права на регрес щодо суми відшкодування, виплаченої у зв’язку з ДТП, є вина особи, з якої вимагається стягнути виплачене відшкодування.

На доказ наявності вини водія відповідача Устинова В.В. позивачем до матеріалів справи долучено:

- довідку Головного управління МВС України м. Києва від № 372 від 27.08.2004р.;

- постанову від 25.08.2004 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, винесену старшим інспектором дізнання ВДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Гаврасієнко М.О., в 4 абзаці мотивувальної частини якої зазначено: “Проведеною перевіркою встановлено, що дана дорожньо – транспортна пригода виникла в результаті проявленої неуважності та необережності зі сторони водія Устинова В.В., а також порушення ним вимог п. 10.1 та п. 16.6 Правил дорожнього руху.”

- висновок автотехнічного дослідження № 2401/10 від 24.01.2005 р., виконаний Науково–дослідним бюро судових експертиз “Сантодор” за замовленням адвоката Патрик Ганни Григорівни, в п. 3 висновків якої встановлено, що “... водій Устинов В. В. своїми діями, а саме, виїздом на смугу руху автомобіля “Рено Конго” на відстані, меншій за зупинений шлях автомобіля “Рено Конго” при вказаній водієм автобуса швидкості руху автомобіля “Рено Конго”, створив аварійну ситуацію, що спричинило дорожньо–транспортну пригоду”.

Проте, відповідачем до матеріалів справи долучено копію постанови Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р., в 4 абзаці мотивувальної частини якої вказано, що “в діях Устинова В. В. відсутній склад передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення”.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, крім передбачених статтею 123, частинами першою або другою статті 130 цього Кодексу, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.

Отже, як слідує зі змісту постанови Новогород–Сіверського районного суду Чернігівської області від 27.10.2004 р., водія відповідача визнано невинуватим у вчиненні спірного ДТП.

Постанова набрала законної сили і у встановленому законом порядку оскаржена не була, що не заперечується представниками учасників.

Висновок автотехнічного дослідження № 2401/10, що його виконано Науково–дослідним бюро судових експертиз “Сантодор” 24.01.2005 р., тобто після прийняття Новогород–Сіверським районним судом Чернігівської області постанови від 27.10.2004 р., а також факт звернення до прокуратури Чернігівської області у лютому 2005 року із скаргою на зазначену Постанову, копія якої міститься у матеріалах справи, на що посилається позивач, не спростовують обставин, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог позивача, - відсутність вини водія відповідача.

Будь–яких інших доказів наявності вини водія відповідача Устинова В.В. матеріали справи не містять.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу задоволення його вимог про стягнення з відповідача в порядку регресу суми фактичних витрат в розмірі 42479,51 грн., а відтак, позовні вимоги до відповідача задоволенню не підлягають як безпідставні.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 року по даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову відмовляється повністю.

З огляду на результати розгляду справи, судові витрати відповідача підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Враховуючи, що судові витрати розподіляються судом за наслідками прийнятого відносно позовних вимог рішення, а третя особа, не будучи стороною у справі, таких вимог не мала, її витрати на подачу апеляційної скарги не можуть бути задоволені за рахунок позивача, і відносяться на третю особу.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Новгород–Сіверське АТП–17443”на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р. у справі № 2/261 задовольнити повністю.

2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р. у справі № 2/261 задовольнити повністю.

3. Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р. у справі № 2/261 скасувати.

4. У позові відмовити повністю.

5. Стягнути з. закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” (03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50, ідентифікаційний код 32071894, р/р 26503173 в АППБ “Аваль”, МФО 300335, або з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства “Новгород-Сіверське АТП-17443” (16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Чкалова, 9, ідентифікаційний код 03119546, р/р 2600090079 у відділенні “Ощадбанку” № 3048 м. Новгород - Сіверський) 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на подачу апеляційної скарги.

6. Повернути до господарського суду Чернігівської області  матеріали справи № 2/261.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.

                                                                                          Смірнова  Л.Г.

 28.11.07 (відправлено)