СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 червня 2006 року | Справа № 20-2/084 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Бондар Віктора Івановича, довіреність № 1- юр від 07.02.06;
відповідача: Прошкуратової Єлізавети Володимирівни, довіреність № б/н від 12.03.04;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 12.05.2006 у справі №20-2/084
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" (вул. Льотчиків, 3,Севастополь,99057)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" (вул. Кулакова, 82; а/с 41,Севастополь,99011)
про стягнення 34500,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест", звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет", про стягнення 34500,00 грн., отримані ним без достатньої правової підстави. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 12.05.2006 у справі № 20-2/084 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" про стягнення 34500,00 грн.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" стягнуто заборгованість у сумі 34500,00 грн., державне мито у розмірі 345,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з цим судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на апеляційне оскарження, рішення місцевого господарського суду скасувати.
На думку відповідача, рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В своїй апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом не враховано, що між сторонами в усній формі був укладений договір поруки, що не заперечується позивачем, відповідно до якого позивачем і були виконанні зобов’язання шляхом перерахування суми у розмірі 34500,00 грн. на користь відповідача. Водночас господарським судом неправомірно зроблені висновки, що докази укладання договору відсутні.
В судовому засіданні 22.06.2006 представник заявника апеляційної скарги підтримала її вимоги у повному обсязі, просила судову колегію апеляційної інстанції постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Звернула увагу суду, що законодавством не визначені вимоги щодо форми договору поруки, у зв’язку з чим укладення його в усній формі не протирічить вимогам закону.
Представник позивача в судовому засіданні просив залишити вимоги скарги без задоволення, посилаючись на правильність і обгрунтованість висновків господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
На підставі та за правилами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, з 21.06.2004 по 02.06.2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" грошові кошти на загальну суму 34500,00 грн., що підтверджується наданими позивачем та відповідачем банківськими виписками, із зазначенням підстави платежу як оплати за договором поруки № 06/04 від 01.09.2004 повернення займу (арк. с. 9-35, 66-72).
Проте, зазначений договір ні позивачем ні відповідачем суду першої інстанції не наданий, при цьому кошти у розмірі 34500,00 грн. були перераховані позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" за договором поруки в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „СендИнтерМарин” перед товариством з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест", який сторони мали намір укласти.
За змістом частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
На думку відповідача, сторони уклали цей договір в усній формі. Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні докази, які б свідчили, що у позивача був обов’язок сплатити відповідачу ці грошові кошти, а у відповідача законні підстави для прийняття цих коштів, оскільки жодного з договорів про виникнення обов’язків у товариства „СендИнтерМарин” перед товариством „Сендмаркет”, або у товариства „Югстройінвест” перед товариством „Сендмаркет” суду не надано.
Відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Таким чином, судова колегія погоджується з рішенням місцевого господарського суду щодо відсутності у відповідача законних підстав отримання зазначених коштів.
Обов’язок повернення майна або відшкодування його вартості передбачений нормами Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов’язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої та відсутність для цього підстав.
При чому, термін “майно” в контексті частини 1 статті 1212 включає в себе не лише майно в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України, але й гроші (грошові кошти).
Таким чином, з огляду на викладені приписи статей, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав, за якими товариством з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" набуто грошові кошти та про правомірність вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" щодо стягнення з відповідача 34500,00 грн., отриманих ним без достатньої правової підстави.
В порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав жодного доказу в обґрунтування своїх доводів відносно неправильності висновків, викладених у судовому рішенні.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що наведені у рішенні висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12.05.2006 у справі № 20-2/084 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді Н.П. Горошко
В.М. Плут