ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.08 р.                                                                               Справа № 29/352                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства “ Донецька залізниця”  м. Донецьк

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства “Головинський кар’єр “Граніт” с. Головино Житомирської області

до відповідача-2: Амвросіївської митниці  м. Амвросіївка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житомирська митниця м. Житомир

про стягнення 9377,57 грн.

за участю  представників сторін:

від позивача – Цвітун М.М. – довір.

від відповідача-1 – не з’явився

від відповідача-2 – Смольнякова А.І. – довір.

від третьої особи – не з’явився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Донецька залізниця”,  звернувся до господарського суду з позовною вимогою  до Закритого акціонерного товариства “Головинський кар’єр “Граніт” та Амвросіївської митниці про стягнення з належного відповідача суми витрат в розмірі 9377,57 грн. у зв’язку із затримкою вагону № 68803485 на прикордонній передатній станції з причини невідповідності маси вантажу проти документа.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 24,119, 120 Статуту залізниць України, ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення                              (СМГС) та на  ст.ст. 55, 66 Митного кодексу України. Позивач зазначив, що у зв’язку із перебуванням на станції Іловайськ, Донецької залізниці вагону № 68803485, який Амвросіївською митницею було заборонено випускати за межі кордону з  причини  невідповідності маси нетто, він поніс витрати на загальну суму 9377,57 грн., у тому числі: збір за маневрову роботу - 485 грн. 10 коп., збір за зважування – 78 грн. 80 коп., телеграфний збір – 343 грн. 50 коп., збір за зберігання в сумі 3168 грн., робота крана 240 грн. 24 коп., плата за користування вагонами 3499 грн.    

Відповідач-1 надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на порушення умов ст. 55 Митного кодексу України, за приписами якої огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється тільки в присутності особи, яка їх переміщує через митний кордон України, чи зберігає під митним контролем. Крім того, відповідач-1 зазначив, що в порушення вимог п. 10 Правил користування вагонами та контейнерами станція не повідомила вантажовласника про затримку вагону.

Відповідач-2 надав відзив, у якому проти позову також заперечив з посиланням на ті обставини, що посадові особи Амвросіївської митниці при проведенні огляду вантажу діяли правомірно, в межах повноважень, визначених митним законодавством України. Відповідач-2 зазначив, що згідно до ст. 139 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок.

Ухвалою від 17.01.2008 р. строк вирішення спору був продовжений головою господарського суду Донецької області на місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.01.2008 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Житомирську митницю.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази та заслухавши пояснення сторін,  господарський суд, встановив:

Згідно до умов договору залізничного перевезення вантажів, оформленого між Закритим акціонерним товариством “Головинський кар’єр “Граніт” та Південно-Західною залізницею, 25.05.2007р. за залізничною СМГС накладною №32677513 у вагоні № 68803485 з масою вантажу 69000кг. за вантажною митною декларацією № 101000001/7/004164 від 25.05.2007р., оформленою Житомирською митницею, зі станції Горбаші, Південно-Західної залізниці до одержувача – фірми “Гранит” (Азербайджан) були відвантажені блоки (вскриті) з габро.

Актом зважування вагону № 68803485, складеним 25.05.2007р. представниками Закритого акціонерного товариства “Головинський кар’єр “Граніт”, встановлено, що вага вагону, який завантажений блоками габро – становить 69т. Вагон зважений на вагах марки РС 150Ц, зав № 0141, рік випуску 1990, які пройшли вагоповірку 26.03.2007 р.   

Під час прямування вагону Амвросіївська митниця 30.05.2007р. звернулася до начальника станції Іловайськ, Донецької  залізниці із заявкою про виставлення на вантажний район станції Іловайськ з/вагон №№ 68803485, 68608983 по з/накл. №№ 23677513, 32677514 – вантаж “Габбро” для проведення контрольного зважування та митного огляду вантажу (згідно ст. 55 МКУ) з наданням розвантажувально-навантажувальної бригади.

За результатами проведення митного огляду Амвросіївською митницею 31.05.2007р. складений акт про проведення митного огляду товарів № 116, яким встановлено, що  вантаж блоки габро в кількості 13 місць відповідає задекларованому у ВМД. Проведене контрольне переважування  вагону з вантажем: брутто – 92880 кг, тара вагону з трафарету – 21000 кг, нетто – 71880 кг. Блоки розміщені на дерев’яних брусках. За ВМД № 101000001/7/004164 вага вантажу брутто та нетто складає 69000 кг.  

Згідно до акту про проведення митного огляду товарів № 118 від 01.06.2007р. було проведено вивантаження вантажу з вагону та зважування порожнього вагону на вагах ст. Іловайськ, Донецької залізниці, вага якого склала 20700 кг., таким чином вага нетто вантажу склала 72180 кг., що  перевищує на 3180 кг. Також було зважено піддони  дерев’яні, вага яких склала 160 кг. За загальним підрахунком зайва вага склала 3020 кг., які не заявлені ВМД.

01.06.2007р. Амвросіївською митницею було складено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 701030005/7/00007.

Згідно до пояснень відповідача 2 після того, як Житомирською митницею 15.06.2007р. були внесені зміни до електронної копії ВМД щодо ваги товару, у цей же день було прийнято рішення про можливість пропуск вантажу за межі митної території України.

Житомирська митниця надала письмові пояснення від 05.02.2008р., у яких зазначила, що вага товару в ВМД була зазначена декларантом Житомирської торгово-промислової палати в кількості 69000 кг на підставі акту зважування вагону № 68803485, завантаженого блоками габро, складеного працівниками ЗАТ Головинського кар”єру “Граніт”. Зважування проводилося на вагах марки РС 150Ц, які пройшли повірку 26.03.2007 р., що засвідчено актом Корост енської дирекції залізничних перевезень ДТГО “Південно-Західна залізниця”. Заявлена вага товару співпадала з вагою, зазначеною в дорожній відомості на вагон. Після повідомлення Амвросіївської митниці, з метою прискорення пропуску вантажу через митний кордон України, на підставі переданих даних електронна копія ВМД була модифікована в частині зміни ваги відповідно до Положення про порядок скасування інформації з контролю за доставкою вантажів, модифікації й анулювання електронної копії вантажної митної декларації, затв. наказом Держмитслужби України від 10.12.2001 р. № 800. Дата модифікації 15.06.2007 р. В оригінал (паперовий примірник) ВМД зміни не вносились.

Під час прямування вагону 30.05.2007 р.  на прикордонній  станції Іловайськ, Донецької  залізниці, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 98 від 30.05.2007 р. у розділі “Опис обставин, що призвели до складання актів“ якого зазначено – для митного огляду згідно ст. 55 Митного кодексу України.

Станцією Іловайськ, Донецької  залізниці був складений акт загальної форми ГУ-23 № 328 від 04.06.2007р. про те, що випуск вагону № 68803485 заборонений Амвросіївською митницею у зв’язку із невідповідністю фактичної ваги вантажу 71800кг з вагою вказаною в ВМД 6900кг.

06.06.2007р. станцією Іловайськ, Донецької  залізниці був складений акт загальної форми ГУ-23 № 115 про затримку вагону № 68803485 в очікуванні модифікації Житомирської митниці по запиту Амвросіївської митниці № 18-251/2486 від 04.06.2007р.

На станції Іловайськ, Донецької  залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 426 від 15.06.2007р. у якому зазначено, що спірний вагон  раздержан  15.06.2007р. в 23 год. 00 час. Амвросіївською митницею на підставі підтвердження Житомирською митницею. Час затримки складає 286 годин, плата за користування вагонами – 3499 грн., маневрова робота – 485 грн. 10 коп., зважування – 78 грн. 80 коп., телеграфний збір – 343 грн. 50 коп., збір за зберігання в сумі 3168 грн., робота крана 240 грн. 24 коп., загалом 7814 грн. 64 коп., сума ПДВ 1562,9 грн., разом 9377,57 грн.

Позивач вважає, що Закритим акціонерним товариством “Головинський кар’єр “Граніт” були порушені вимоги ст.ст. 24, 120 Статуту залізниць України, ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС).

Згідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення                              (СМГС) відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли в результаті відсутності, недостатності або неправильності супровідних документів.

За приписами наведеної норми, якщо перевезення або видача вантажу затримуються унаслідок того, що відправник не представив необхідних супровідних документів або документи, які представлені ним і зазначені в накладній в графі "Документи, які додані відправником", являються недостатніми або неправильними, то за час затримки стягуються штрафи, збори, як би: за збереження вантажу, простій вагонів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Надані позивачем акти загальної форми, що складені станцією Іловайськ, Донецької  залізниці, не містять в собі відомостей щодо порушення відповідачем-1 вимог ст.ст. 24, 120 Статуту залізниць України, ст.11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення                              (СМГС), а саме  щодо затримки спірного вагону внаслідок неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених відповідачем-1 у накладній, чи затримки унаслідок того, що представлені відправником супровідні документи являються недостатніми або неправильними.

За приписами п. 2 ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення                              (СМГС), якщо затримка перевезення або видача вантажу відбувається на шляху відправлення або шляху призначення, то штрафи, збори, що стягуються за час затримки, обчислюються у відповідності з внутрішніми правилами, які діють на цих залізницях. Штрафи, збори, як то: за збереження вантажу, простій вагонів, повинні бути внесені в накладну. Вони стягуються з відправника або одержувача в залежності від того, хто з них оплачує провізні платежі за перевезення по даній транзитній залізниці.

Нараховані позивачем платежі не були включені до накладної № 32677513.

Згідно до ст. 120 Статуту залізниць України за затримку вагонів і контейнерів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до ст.119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримання вагонів і контейнерів.

У відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затв. наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. за № 133, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за «Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)» форми «ГУ-46», яка виходячи з умов абз. 2 п. 4 цих Правил повинна підписуватися начальником станції та вантажовласником.

Відповідно до п. 8 наведених Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи при затримці спірного вагону позивачем вищевказаний порядок оформлення затримки не був дотриманий. Акти загальної форми  ГУ-23 № 98 від 30.05.2007 р., № 115 від 06.006.2007 р., № 328 від 04.06.2007 р., № 426 від 15.06.2007 р. не містять в собі відомостей щодо затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, а також не засвідчені підписами представників відповідача-1.

Слід також звернути увагу, що пунктом 2 розділу 2 “Тарифного керівництва № 1” Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затв. наказом Міністерства транспорту від 15.11.99р. N551, зареєстр. в Міністерстві  юстиції України 1 грудня 1999 р. за N 828/4121, на який посилається позивач, передбачена оплата збору за зберігання вантажу, що прибув на станцію призначення та не вивезений або не вивантажений з вини одержувача.

Згідно до п. 1.8 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею й забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника, порту, оформлену пам'яткою про користування вагонами (контейнерами) або відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) (з визначенням часу початку і закінчення маневрової роботи), стягується плата в розмірі 60 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів із одного фронту навантажувально-вивантажувальних робіт на інший, переставляння вагонів на ваги і для дозування, прибирання їх після переважування та  дозування, а також у випадках, коли завантаження або вивантаження виконуються з обов'язковою присутністю локомотива залізниці.

Тобто, зазначений у п. 1.8 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 збір за маневрову роботу  стосується робіт, які виконуються на залізничній під’їзній колії та лише за окремою вимогою власника під’їзної колії або вантажовласника.

Передбачений п. 14 табл. 4 розділу 2 Тарифного керівництва № 1, на який посилається позивач, збір за повідомлення справляється лише при наявності вимоги вантажовласників, пов'язане з уточненням одержувача, зміною договору (плану) перевезень і додатковим замовленням на перевезення, зміною адресата (переадресування вантажів, крім домашніх речей).

З урахуванням вищевикладеного  суд вважає, що позивач не довів тих обставин, що спірний вагон був затриманий з вини відповідача-1, та правомірність стягнення нарахованих сум. За таких обставин, у задоволенні позову до Закритого акціонерного товариства “Головинський кар’єр “Граніт” слід відмовити.

Згідно до ст. 55 Митного кодексу України з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

За приписами ст. 139 цього кодексу у зонах митного контролю пунктів пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюються перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні процедури, передбачені цим Кодексом. Наведеною нормою встановлено, що розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок.

Посилання позивача на ст. 63 Митного кодексу України судом не прийнято до уваги, оскільки наведеною нормою визначений порядок здійснення операцій з товарами і транспортними засобами, митне оформлення яких не закінчено.

Відповідно до підпункту 2.9 п. 3 Порядку  здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затв. наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. за № 314, зареєстр. в Міністерстві  юстиції України 27 квітня 2005р. за № 439/10719, завершенням митного оформлення вважається проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД; проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

Згідно до п. 4.2. Порядку взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон України товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами, затв. наказом Державної митної служби України Міністерства транспорту України                                      30.03.2001 N 231/174 (у редакції наказу Державної митної служби України Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 р. N 399/442) посадові  особи  митниці  відправлення  проводять митне оформлення товарів (вантажів) у повному обсязі. Завершення митного оформлення засвідчується підписом і відбитком особистої номерної печатки й штампа "Під митним контролем" посадової особи митниці відправлення в графі 26 "Відмітки митниці" накладної СМГС.

Крім того, у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затв. наказом Міністерства транспорту від 15.11.99р. N 551, зареєстр. в Міністерстві  юстиції України 1 грудня 1999 р. за N 828/4121, на який посилається позивач, наведені тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, що застосовуються для  відправників і одержувачів  вантажів, до яких Амвросіївська митниця не належить.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача до Амвросіївської митниці  про стягнення суми витрат в розмірі 9377,57 грн. у зв’язку із затримкою вагону на прикордонній передатній станції з причин невідповідності маси вантажу проти документа, задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129 Статуту  залізниць України, ст.ст. 55,139 Митного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “ Донецька залізниця”  до Закритого акціонерного товариства “Головинський кар’єр “Граніт” та Амвросіївської митниці  про стягнення суми витрат в розмірі 9377,57 грн. у зв’язку із затримкою вагону № 68803485 на прикордонній передатній станції з причини невідповідності маси вантажу проти документа.

Витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на позивача.

Рішення оголошено у судовому засіданні.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

          

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.