ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" лютого 2008 р. | Справа № 9/921/07 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.
Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови Одеського апеляційного господарського суду №20 від 21.01.2008р. та першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 29 від 04.02.2008р.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача —Івашкова Н.Є. - по довіреності;
від відповідача —Сорока Л.М. - по довіреності;
від третіх осіб: ТОВ “АВК-Інвест” - Данчук О.А. - по довіреності;
ВАТ “Суднобудівна верф “Меридіан” - не з'явився;
ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод” - не з'явився;
ВАТ МІП “Райдуга” - Шибко О.Л. - по довіреності;
ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” - Лисенко К.А. - по довіреності
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.2007р.
по справі № 9/921/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПівденСудРемСервіс”
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача —Товариство з обмеженою відповідальністю “АВК-Інвест”
до Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Відкрите акціонерне товариство “Суднобудівна верф “Меридіан”;
2. Відкрите акціонерне товариство “Чорноморський машинобудівний завод”;
3. Відкрите акціонерне товариство Малярно-ізоляційне підприємство “Райдуга”;
4. Державне підприємство “Суднобудівний завод імені 61 Комунара”
про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 959000грн. збитків
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 05.02.2008р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
25 жовтня 2007р. ТОВ “ПівденСудРемСервіс” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ МІП “Райдуга” про зобов'язання останнього повернути позивачеві буксир “Комунаровець”, посилаючись на ст.ст.387, 395, 396, 398 ЦК України, факт передачі буксира в ремонт відповідачу згідно договору №2268 від 26.06.2007р., оплату позивачем проведених ремонтних робіт, відмову відповідача від повернення буксира ТОВ “ПівденСудРемСервіс” у зв'язку з вимогами ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” —власника буксира.
08.11.2007р. позивач уточнив позовні вимоги, замінивши первісного відповідача у справі на належного відповідача —ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” та вимагаючи повернути буксир “Комунаровець” та відшкодувати збитки у розмірі 959000грн. на підставі норм ст.ст.55, 20, 147, 216, 217, 224, 225, 226 ГК України, ст.ст.387, 395, 396, 398 ЦК України. До складу збитків позивач включив 959000грн. штрафу, сплаченого фрахтувальнику буксира —ТОВ “АВК-Інвест” за неповернення буксира після проведення ремонтних робіт.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007р. здійснено заміну відповідача ВАТ МІП “Райдуга” на ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”.
У відзиві на позов ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”, що підписаний представником Задирака Л.Л. згідно довіреності від 21.08.2007р., відповідач визнав позовні вимоги в частині витребування буксиру “Комунаровець”; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 959000грн. просив відмовити.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2007р., підписаним 10.12.2007р. (суддя Філінюк І.Г.), позов ТОВ “ПівденСудРемСервіс” задоволено; зобов'язано відповідача передати позивачеві буксир “Комунаровець”; стягнуто з відповідача на користь позивача 959000грн. збитків, 9590грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду мотивоване посиланнями на ст.ст.396, 398 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України та наступним: буксир “Комунаровець” є власністю ДП “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” та переданий за договором фрахтування №03-03/17/05 від 29.04.2005р. з додатковими угодами від 10.05.2005р., 13.03.2006р., 23.05.2006р., 17.07.2006р., 21.07.2006р. ТОВу “АВК-Інвест”, який передав спірне майно ТОВ “ПівденСудРемСервіс” на підставі договору №10/06-07-05/2 від 20.06.2007р. для виконання ремонтних робіт; згідно акту виконаних робіт №171 від 05.10.2007р. ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” виконав ремонтні роботи буксиру “Комунаровець”, які оплачені позивачем платіжним дорученням №448 від 03.10.2007р.; ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” не виконав вимоги позивача, оформлені листами, стосовно здійснення спуску буксира на акваторію, оформлення акту прийому-передачі судна з ремонту та забезпечення виходу судна з території відповідача; позивачем сплачений штраф на вимогу ТОВ “АВК-Інвест” у розмірі 100% вартості буксиру на підставі п.7.3. договору №10/06-07-05/2 від 20.06.2007р. за невиконання зобов'язання щодо передачі буксиру “Комунаровець”.
Не погодившись з рішенням суду, ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” (надалі —Завод, відповідач) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом ст.ст.1, 21 ГПК України, оскільки останній не перевірив відомості щодо статусу юридичної особи позивача; обізнаність суду про неповноважність представників відповідача, які діють на підставі довіреностей, виданих до 03.08.2007р.; ненаправлення ухвали суду на адресу ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”, що призвело до неповідомлення відповідача належним чином про місце засідання суду та є безумовною підставою для скасування рішення; незалучення до участі у справі ВАТ СФ “Меридіан”, ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод”, ВАТ МІП “Райдуга”, які діють спільно з відповідачем на підставі договору про спільну діяльність від 25.05.2001р. №153, що є підставою для скасування рішення суду у будь-якому випадку; недоведеність збитків ТОВ “ПівденСудРемСервіс” в розмірі 959000грн., оскільки строк застосування Звіту про оцінку майна в формі буксирів від 22.11.2006р. обмежений у часі до 22.05.2007р., отже вказаний звіт є неналежним доказом; неврахування судом, що відповідач діяв правомірно та на вимогу власника судна, тому згідно п.4 ст.226 ГК України звільняється від відшкодування збитків.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ДАХК “ЧСЗ” Сорока Л.М., який діє на підставі довіреності, виданої 30.11.2007р. Генеральним директором ДАХК “ЧСЗ” Горн І.І., підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені ВАТ “Суднобудівна верф “Меридіан”, ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод”, ВАТ Малярно-ізоляційне підприємство “Райдуга”, ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара”, третьою особою на стороні позивача залучено ТОВ “АВК-Інвест”.
Представник ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” (надалі —ДП) підтримує вимоги скаржника, надав відзив на позовну заяву з запереченнями щодо вимог ТОВ “ПівденСудРемСервіс”, пославшись на свій статус власника спірного буксира, передачу буксира у фрахт ТОВ “АВК-Інвест”, проведення останнім ремонтних робіт буксира без письмової згоди судновласника всупереч п.2.5. договору фрахтування від 29.04.2005р. і неправомірність у зв'язку з цим посилань на законність володіння позивачем буксиром на підставі укладеного з ТОВ “АВК-Інвест” договору, яке не мало на це права. ДП вважає, що задоволення вимоги про повернення буксира призведе до порушення його прав як власника майна, оскільки, як пояснив представник ДП в судовому засіданні, ТОВ “АВК-Інвест” може вимагати за умовами договору фрахтування зарахування вартості ремонту (або її сплати) в рахунок оплати фрахту.
Представник ВАТ МІП “Райдуга” заперечує щодо своєї участі у справі в якості третьої особи з мотивів безпідставності його залучення, оскільки не було обізнано стосовно договору №2268 від 26.06.2007р., в ремонтних роботах участі не приймало.
Клопотання ВАТ МІП “Райдуга” про незалучення до участі у справі в якості третьої особи відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки таке залучення станом на 05.02.2008р. вже відбулося згідно ухвали від 22.01.2008р. на підставі ч.1 ст.27 ГПК України, така процесуальна дія має на меті забезпечення обізнаності інших осіб, на права і обов'язки котрих щодо однієї з сторін спору може вплинути судове рішення, стосовно справи, яка розглядається господарським судом.
ТОВ “АВК-Інвест” заперечує проти доводів скаржника, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а вимоги позивача —правомірними, про що зазначає в своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу.
Зокрема, ТОВ “АВК-Інвест” зазначає, що як фрахтувальник є законним судновласником буксира “Комунаровець” на даний час, оскільки за ДП рахується заборгованість за виконані Товариством підрядні роботи згідно договору №47/874 від 14.10.2005р. у сумі 3441660,49грн. Згідно Постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2007р. по справі №11/136/07 внесено зміни в п.7.1. договору фрахтування спірного буксира (та інших суден) №03-03/17/05 від 29.04.2005р., передбачено строк дії договору фрахтування до повного відшкодування вартості виконаних ТОВ “АВК-Інвест” робіт за договором підряду №47/874 від 14.10.2005р. З цих підстав передача для проведення ремонтних робіт буксира позивачу є правомірною, а незаконне утримання буксира ДАКХ “ЧСЗ” перешкоджає поверненню позивачем буксира ТОВу “АВК-Інвест” після закінчення ремонту згідно договору №10/06-07-05/2 від 20.06.2007р.
Треті особи, ВАТ “Суднобудівна верф “Меридіан”, ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод” відзивів на апеляційну скаргу не надали, в засідання суду апеляційної інстанції своїх представників не направили, незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи на предмет перевірки доводів скаржника стосовно порушення судом норм процесуального права, погоджується, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення в засіданні від 23.11.2007р. за відсутністю представника ДАХК “ЧСЗ” та доказів повідомлення відповідача про час і місце слухання справи в господарському суді Миколаївської області, незважаючи на те, що ДАХК “ЧСЗ” було залучено до участі у справі тільки у попередньому судовому засіданні 08.11.2007р. шляхом заміни неналежного відповідача ВАТ МІП “Райдуга”.
Ухвала суду першої інстанції від 08.11.2007р. про заміну неналежного відповідача на ДАХК “ЧСЗ” згідно відмітки канцелярії суду направлена у кількості трьох примірників сторонам, проте докази її отримання ДАХК “ЧСЗ” за юридичною адресою в матеріалах справи відсутні.
Повідомлення про вручення (а.с.78) представнику ДАХК “ЧСЗ” Авраменко Г.В. за довіреністю від 03.08.2007р., виданою в.о. Голови правління ДАХК “ЧСЗ” Д.В. Маніловим, ухвали від 08.11.2007р., як і заява представника ДАХК “ЧСЗ” Задираки Л.Л. та відзив на позов за її підписом, виходячи з загальновідомих обставин зміни керівництва ДАХК “ЧСЗ” у серпні 2007р. та подальших подій навколо діяльності керівних органів відповідача, не може вважатись належним та допустимим доказом повідомлення ДАХК “ЧСЗ” про його залучення в якості відповідача і призначення судового засідання в господарському суді Миколаївської області на 23.11.2007р.
Місцевий господарський суд в описовій частині рішення вказав на надання відповідачем відзиву на позов з запереченнями щодо його задоволення, проте відзив за підписом представника ДАХК “ЧСЗ” Задираки Л.Л. був поданий через канцелярію господарського суду Миколаївської області після прийняття рішення у справі —23.11.2007р. о 12.00год. (згідно протоколу від 23.11.2007р. судове засідання розпочалося об 11.20год і тривало до 11год.55хвил.), в яке представник ДАХК “ЧСЗ” не з'явився.
За цих обставин суд першої інстанції не мав об'єктивної можливості і процесуальних підстав враховувати викладену у відзиві (а.с.84) позицію представника ДАХК “ЧСЗ” при прийнятті рішення і викладати її при оформленні повного тексту рішення відповідно до ст.84 ГПК України, а повинен був відкласти на підставі п.1 ч.1 ст.77 ГПК України розгляд справи та пересвідчитись в належному повідомленні відповідача про час і місце розгляду справи в господарському суді Миколаївської області.
Відповідно до ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права ст.ст.4-2, 22, 77, 87 ГПК України і неправильним застосуванням ст.75 ГПК України (розгляд справи в судовому засіданні 23.11.2007р. за наявними в ній матеріалами).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач —ТОВ “ПівденСудРемСервіс” згідно договору №10/06-07-05/2 від 20.06.2007р. є підрядником з виконання ремонтних робіт гвинто-рульового комплексу буксира “Комунаровець” за дорученням ТОВ “АВК-Інвест” як Замовника.
Наданий ТОВ “АВК-Інвест” акт приймання судна в ремонт від 20.06.2007р. підтверджує передачу судна позивачу для проведення ремонтних робіт згідно умов договору №10/06-07-05/2 від 20.06.2007р.
Розділом 5 вказаного договору передбачається здача робіт Підрядником Замовнику після проведення випробувань і приймання робіт Регістром з оформленням Акта виконаних робіт, наступна (протягом доби з моменту підписання Акту) передача буксира “Комунаровець” Замовнику з обов'язковим оформленням акта прийому-передачі судна.
За невиконання обов'язку передати буксир позивач зобов'язався сплатити штраф в розмірі 100% вартості буксира згідно експертної оцінки.
Враховуючи право найму субпідрядників згідно п.9.2. договору від 20.06.2007р. №10/06-07-05/2 (надалі договір від 20.06.2007р.), 26.06.2007р. позивач як Замовник уклав договір №2268 з ДАХК “ЧСЗ”, котрий діяв від імені ВАТ СВ “Меридіан”, ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод”, ВАТ МІП “Райдуга”, що здійснюють спільну виробничо-господарську діяльність з ремонту суден (договір ДСД №153 від 25.05.2007р.), в особі директора ДСД №153 Певіцина А.П., діючого на підставі довіреності №100/1192 від 03.11.2006р. Предметом цього договору було надання ДАХК “ЧСЗ” як Виконавцем послуг по забезпеченню виконання робіт по ремонту буксира “Комунаровець”, а також проведення дефектації та ремонту рульового пристрою ПрБ згідно Протоколу узгодження обсягів та вартості робіт по заводському ремонту буксирів (надалі —Протокол №1); ТОВ “ПівденСудРемСервіс” зобов'язалось прийняти та оплатити надані послуги та виконані роботи згідно цін, вказаних в Протоколі №1, відповідно до виставленого рахунку.
Згідно Акту виконаних робіт №171 від 05.10.2007р. ДАХК “ЧСЗ” виконала ремонтні роботи на буксирі “Комунаровець” в обсязі узгодженого кошторису, які підлягали оплаті позивачем як Замовником.
03.10.2007р. ТОВ “ПівденСудРемСервіс” згідно рахунку №22326 оплатило проведені ремонтні роботи в сумі 68315,82грн., що підтверджується платіжним дорученням №448 від 03.10.2007р. і не заперечується відповідачем.
В матеріалах справи наявні Акт від 03.10.2007р., підписаний директором ТОВ “ПівденСудРемСервіс” та капітаном буксира “Комунаровець”, який свідчить, що здійснити спуск буксира на воду та допустити на судно екіпаж не вдалося у зв'язку з діями працівників ДАХК “ЧСЗ”.
В подальшому позивач звертався до керівництва Заводу з листами від 04.10.2007р., 08.10.2007р., 09.10.2007р., 10.10.2007р., пропонуючи в певні терміни здійснити спуск буксира на воду, передати його по Акту та забезпечити вихід судна з акваторії Заводу, проте його вимоги не були задоволені без пояснення причин, що підтверджується Актом від 09.10.2007р. у матеріалах справи.
Факт затримки буксира на території ДАХК “ЧСЗ”, незважаючи на закінчення ремонту за договором №2268 від 26.06.2007р., позивачем не заперечується і пояснюється зверненням 03.10.2007р. до нього власника буксира —ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” з вимогами не допустити передачу буксира у незаконне володіння і користування будь-кому крім ДП як законного власника під загрозою застосування негативних санкцій і звернення до правоохоронних органів, в підтвердження чого суду апеляційної інстанції був наданий лист ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” №36/387 від 03.10.2007р.
Зі змісту цього листа вбачається, що ДП також просило ДАХК “ЧСЗ” повернути йому як власнику буксир і забезпечити можливість команді власника потрапити на судно.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб на предмет визначення речових прав учасників судового процесу на спірний буксир, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ “АВК-Інвест” є фрахтувальником буксира “Комунаровець” та ще двох суден згідно договору №03-03/17/05 від 29.04.2005р. з додатковими угодами №1 від 10.05.2005р, №2 від 13.03.2006р. №3 від 23.05.2006р., №4 від 17.07.2006р., №5 від 21.07.2006р., укладених між ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” та ТОВ “Судоремонтна комерційна фірма “Південсудремсервіс”, найменування котрої було змінено на ТОВ “АВК-Інвест” (код ЄДРПОУ24797189), у зв'язку з чим і було підписано додаткову угоду №2 від 13.03.2006р. до договору фрахту №03-03/17/05 від 29.04.2005р.
Станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом (25.10.2007р.) та на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції договір фрахту є чинним: згідно Постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2007р. по справі №11/136/07 строк дії визначений змістом п.7.1. договору —до повного відшкодування ДП вартості виконаних ТОВ “АВК-Інвест” ремонтних робіт буксира “Комунаровець” по договору підряду №47/874 від 14.10.2005р., а ТОВ “АВК-Інвест” при розгляді даної справи подало суду докази наявності у ДП заборгованості за цим договором у сумі 3441660,49грн. у вигляді акту звіряння взаєморозрахунків станом на 26.10.2005р., підписаного сторонами, оборотно-сальдової відомості за січень 2008р. ТОВ “АВК-Інвест” по ДП як контрагенту та довідки від 01.02.2008р.
Наведені факти не спростовані ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” і взагалі ним не заперечуються.
Згідно Свідоцтва про право власності на судно СЕ №02839 від 23.01.2003р. ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” є власником морського портового буксира “Комунаровець”, який виходячи з положень ч.2 ст.1, п.1 ч.1 ст.15 Кодексу торговельного мореплавства України є торговельним судном, на правовідносини з використання котрого поширюються норми цього Кодексу (надалі —КТМ).
Відповідно до ст.20 КТМ судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах; власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
Виходячи з вищевстановлених фактичних обставин справи та положень ст.20 КТМ ТОВ “АВК-Інвест” на даний час залишається судновласником спірного буксира “Комунаровець” згідно чинного договору фрахтування від 29.04.2005р., відповідно до п.3.2. котрого повернення буксиру ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” відбувається виключно у зв'язку з закінченням строку дії договору або при його розірванні за ініціативою будь-якої сторони з повідомленням ним про це іншої.
Ст.203 КТМ встановлює, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час; надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).
Експлуатуючи буксир на законних підставах, ТОВ “АВК-Інвест” як фрахтувальник зобов'язано проводити поточний ремонт судна та правильно його експлуатувати (п.4.3. договору фрахтування), тому безпідставним є посилання ДП на неправомірність передачі буксира для проведення ремонтних робіт ТОВ “ПівденСудРемСервіс” і укладення відповідного договору від 20.06.2007р.
При цьому, стверджуючи про порушення ТОВ “АВК-Інвест” самим фактом укладення договору з позивачем та проведенням ремонтних робіт без письмової згоди ДП його прав та інтересів, останнє не враховує, що невиконання (або неналежне виконання) фрахтувальником умов договору від 29.04.2005р. не входить до предмету доказування в даній справі, жодним чином не впливає на результати розгляду спору щодо витребування спірного майна з володіння ДАХК “ЧСЗ”, вирішення котрого залежить виключно від висновку про наявність підстав для витребування спірного буксира з володіння ДАХК “ЧСЗ” за вимогою ТОВ “ПівденСудРемСервіс”.
Так, стосовно останнього, колегія суддів констатує, що презумпція правомірності договору від 20.06.2007р. позивача з ТОВ “АВК-Інвест” випливає з положень ст.204 ЦК України, оскільки протилежне твердження ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара” нічим не обґрунтовано і не доведено.
В матеріалах справи міститься Акт виконаних робіт по ремонту буксира згідно договору №10/06-07-05/2, підписаний позивачем і ТОВ “АВК-Інвест” 08.10.2007р. (а.с.61), отже відповідно до п.5.3. договору від 20.06.2007р. не пізніше 09.10.2007р. повинен передати судно Судновласнику.
З цього випливає, що позивач є зобов'язаною перед ТОВ “АВК-Інвест” особою за цим договором і на момент звернення до суду з позовом було позбавлено можливості виконати обов'язок з повернення буксира Судновласнику відповідно до п.5.3. договору від 20.06.2007р. внаслідок затримки судна на території (на стапелі) ДАХК “ЧСЗ” після закінчення останнім робіт за договором №2268 від 26.06.2007р.
Право володіння позивачем буксиром “Комунаровець” випливає з договору з ТОВ “АВК-Інвест” від 20.06.2007р. та Акту передачі судна в ремонт від 20.06.2007р.
ДАХК “ЧСЗ” у зв'язку з виконанням договору №2268 від 26.06.2007р. не має жодної правової підстави фактично володіти спірним буксиром “Комунаровець”, не повинно виконувати оформлені листами вимоги ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара”, оскільки спірне майно від останнього не отримував, не знаходиться з ним у зобов'язальних відносинах, а речові права володіння і користування буксиром на даний час належить не ДП, а ТОВ “АВК-Інвест”.
В свою чергу, виходячи з положень ст.629 ЦК України, повернення буксира ТОВу “АВК-Інвест” має відбутися виключно шляхом оформлення Акту передачі судна з позивачем, як того вимагає п.5.3. договору від 20.06.2007р., тобто відновлення права володіння буксиром для Фрахтувальника опосередковується відновленням позивачем на певний час (до передачі судна ТОВу “АВК-Інвест”) свого права володіння буксиром, порушеного неправомірними діями відповідача.
Згідно ч.7 ст.41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Ст.13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст.398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Ч.ч.1, 3 ст.397 ЦК України встановлюється наступне: володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе; фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
На підставі вищевикладеного , колегія суддів дійшла висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту відповідно до ст.16 ЦК України, а позов в частині вимоги про зобов'язання ДАХК “ЧСЗ” повернути ТОВ “ПівденСудРемСервіс” буксир “Комунаровець” підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і відмовляє у задоволенні вимоги ТОВ “ПівденСудРемСервіс” про стягнення з ДАХК “ЧСЗ” 959000грн. збитків на підставі ст.ст.224, 225 ГК України, вважаючи розмір збитків недоведеним. Відповідач слушно вказує, що Звіт про оцінку майна в формі буксирів, складений ПП “Форкіс-Н” 22.11.2006р., на момент сплати позивачем на вимогу ТОВ “АВК-Інвест” 959000грн. штрафу на підставі п.7.3. договору від 20.06.2007р. вже втратив чинність з огляду на обмеження у ньому строку застосування —протягом шести місяців з дати оцінки.
Крім того, п.7.3. договору, на підставі котрого позивач сплатив штраф платіжним дорученням №538 від 02.11.2007р. за вимогою ТОВ “АВК-Інвест” від 22.10.2007р., не конкретизує та не описує експертну оцінку, що має бути застосована, зокрема, не вказує безпосередньо на Звіт про оцінку майна в формі буксирів ПП “Форкіс-Н” від 22.11.2006р., виконаний експертом на замовлення ДП “Суднобудівний завод імені 61 Комунара”.
Колегія суддів також враховує, що ТОВ “ПівденСудРемСервіс” не вжило будь-яких заходів щодо недопущення застосування до нього штрафу, сплатило значну суму коштів навіть не намагаючись уникнути цих збитків і досягти порозуміння зі своїм контрагентом, незважаючи на наявність об'єктивних перешкод у поверненні буксира і відсутність своєї вини у порушенні п.5.3. договору від 20.06.2007р.
Отже за наслідками скасування оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції приймає нове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Правоздатність ТОВ “ПівденСудРемСервіс” - позивача по справі, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ №19/11-674 та випискою Державного реєстратора з ЄДРПОУ від 17.01.2008р. №487984АА, котрі спростовують протилежні твердження скаржника.
Витрати позивача, понесені при поданні позову, на підставі ст.49 ГПК України покладаються на ДАХК “ЧСЗ” пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.2007р. скасувати.
3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПівденСудРемСервіс” задовольнити частково.
4. Зобов'язати Державну акціонерну холдингову компанію “Чорноморський суднобудівний завод” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ПівденСудРемСервіс” буксир “Комунаровець”.
5. У задоволенні вимог про стягнення з Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” 959000грн. збитків відмовити.
6. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПівденСудРемСервіс” 85грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати накази на виконання постанови з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мишкіна М.А.
Судді: Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.