Справа № 2-350/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "12" липня 2011 р.          Томашпільський районний суд Вінницької області                 

          в складі:          головуючого –                    судді          Семко Г.В.,

                              при секретарі                               Клімочко С.В.,

                              з участю представника                     ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, –

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка проживала у АДРЕСА_1 та була тіткою позивачки. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0495 гектара, що знаходиться на території Томашпільської селищної ради Томашпільського району.

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицею майна ОСОБА_3 за заповітом. Також ОСОБА_2 зверталась до державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини за видачею свідоцтва про право на спадщину. Згідно виданого свідоцтва про право на спадщину позивачка ОСОБА_2 успадкувала належний спадкодавцю житловий будинок, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 відмовлено за відсутності правовстановлюючого документу.

Відділ Держкомзему у Томашпільському районі відмовив ОСОБА_2 у видачі державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0495 гектара, що знаходиться на території Томашпільської селищної ради та належала спадкодавцю ОСОБА_3

          В судове засіданні представник позивачки ОСОБА_2 за довіреністю –ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.

          Представник Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області в судове засідання не з’явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 померла ОСОБА_3 (а. с. 4). Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0,0495 гектара, що знаходиться у АДРЕСА_2 (а. с. 5).

Позивачка у справі ОСОБА_2 є спадкоємицею всього майна спадкодавця ОСОБА_3 за заповітом (а. с. 6).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

          Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

          Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

          Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

          Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

          Як убачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_4 як спадкоємець усього майна спадкодавця ОСОБА_3 за заповітом,  отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті останньої (а. с. 11). До складу спадкового майна увійшло 9/25 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2 (колишня адреса: вул. Радянська, 40, 36 А).

          Крім вищезазначеного, вбачається висновок про те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, а саме подала у встановлений строк за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину.

          Про те, за вказаним свідоцтвом про право на спадщину, до складу спадщини не увійшла належна спадкодавцю земельна ділянка площею 0,0495 гектара, що знаходиться у АДРЕСА_2 та належала спадкодавцю, згідно архівної копії державного акта серії ЯЛ № 750805, що відділом Держкомзему у Томашпільському районі спадкодавцю не видавався, так як видача державного акта проводиться в момент звернення громадянина власника земельної ділянки (а. с. 5, 10).

          Так як спадкодавець ОСОБА_3 померла та не отримала зазначеного державного акта на право власності на земельну ділянку, відповідно державним нотаріусом не було включено до складу спадкового майна такої земельної ділянки за відсутності правовстановлюючого документу, що також сторонами визнається.

          Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

          Згідно абзацу 3 пункту 23 ПОСТАНОВИ Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 єдина спадкоємиця за заповітом, що також спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла. Тобто набула права та обов’язки ОСОБА_3, тобто спадщина після смерті останнього належить їй, а неможливість отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0495 гектара, що знаходиться у АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_3 на праві власності, не може бути перешкодою у набутті права власності на вказане спадкове майно, право власності на яке за ОСОБА_2 має бути визнано.      

          На підставі викладеного, керуючись статтями 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 15, 57-62, 64, 174, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку успадкування на земельну ділянку площею 0,0495 гектара, що знаходиться у АДРЕСА_2  (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 750805, виданий відділом Держкомзему у Томашпільському районі Вінницької області та Томашпільською селищною радою Томашпільського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523955100:01:001:0261), що належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Томашполі Томашпільського району Вінницької області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Повний текст рішення складено12.07.2011 року.

                              Суддя: