ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.02.08р. | Справа № А37/500-07 |
за позовом Повного товариства "Довір'я", Поляков В.Г., Оторвін М.І., Трифонов С.В., Муркович М.М.-ломбард", м.Марганець
до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м.Марганець
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.05.2007 р. № 000432340/0
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі Усік І.В.
Представники сторін:
від позивача: Поляков В.В. дов від 17.12.2007 року
від відповідача: Білоножко А.П. дов № 248/7/10-022 від 10.01.2008 року
від відповідача: Євтушенко Л.В. дов № 1272/9/10-022 від 04.02.2008 року
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
СУТЬ СПОРУ:
Повне товариство "Довір'я", Поляков В.Г., Оторвін М.І., Трифонов С.В., Муркович М.М.-ломбард" (далі –позивач) звернулося з позовом до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі –відповідач) і просить суд визнати податкове повідомлення –рішення № 000432340/0 від 04.05.2007 року про визнання податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових ) санкцій у сумі 10457,04 грн. недійсним. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач безпідставно нарахував товариству податок на доходи фізичних осіб за фактом неповернення позичальниками позичок та реалізацією у зв’язку з цим заставленого майна. Позивач вважає, що в даному випадку він не є податковим агентом, оскільки відсутній дохід фізичних осіб, який підлягає оподаткуванню.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що неповернута фізичними особами у визначений договором строк позичка становиться її доходом. Крім того, заставлене майно фізичною особи як рухоме майно реалізовано, що також є оподатковуваною операцією.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
На підставі акту перевірки від 26.04.2007 року № 339/230/20237135 „Про результати виїзної планової перевірки Повного товариства "Довір'я", Поляков В.Г., Оторвін М.І., Трифонов С.В., Муркович М.М.- ломбард" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період фінансово –господарської діяльності з 01.04.2003 року по 31.12.2006 року” відповідачем видане податкове повідомлення –рішення № 0000432340/0 від 04.05.2007 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3485,68 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 6971,36 грн.
Підприємством у перевіряємому періоді надавались позики фізичним особам (за рахунок власних коштів та отриманих від засновників у вигляді фінансової допомоги) під заставу майна на визначений строк і під процент. Основним майном, яке бралось під заставу є ювелірні та інші вироби з дорогоцінних металів. Підприємством укладалися договори застави фізичними особами строком на 21 день. Згідно цих договорів:
- фізичній особі надається позика, яка приблизно складає 70 % від оціненої вартості закладеного майна (оцінка майна визначається за закупівельними цінами на дорогоцінні метали у брухті, встановленими розпорядженням Держскарбниці України);
- плата за збереження речей складає 3% від оцінки закладеного майна не залежно від терміну;
- плата за користування позикою складає 1,5 % за добу від позик отриманої заставодавцем;
- в разі неповернення позики в термін ломбард надає три пільгових доби після чого заставодавець признається не платоспроможнім і його майно ломбард реалізує у Держскарбницю.
У 2006 році плата за користування позикою складає 1,5 % за добу.
За перевіряємий період з 01.04.2003 року по 31.12.2006 року ломбард реалізував Держскарбниці майна на загальну суму 46108,98 грн. (без ПДВ):
- з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року –на суму 5600,84 грн.;
- за 2004 рік - на суму 10558,65 грн.;
- за 2005 рік –на суму 11165,79грн.;
- за 2006 рік - на суму 18783,70 грн.
За висновком відповідача, у разі невиконання фізичною особою зобов’язання, забезпеченого заставою, після закінчення терміну дії договору та виникнення у фізичної особи об’єкта оподаткування, ломбард як податковий агент на підставі п. 1.15 ст. 1 та п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” має виконати свої функції, а саме:
- нарахувати , утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” та за ставкою 13% згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб”;
- надати відповідно до п. 19.2 ст. 19 закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податковому органу звітність за формою N1-ДФ.
Так, актом перевірки зазначається, що за перевіряємий період у заставодавця (фізичні особи) виник об’єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді суми коштів, отриманих у позику та неповернутих у встановлений договором строк на загальну суму 26690,00 грн., в тому числі по періодам:
- у 2004 році –7239,00 грн.
- у 2005 році –7435,00 грн.
- у 2006 році –12016,0 грн.
Позивач на зазначені суми податок з доходів фізичних осіб –позичальників не утримав та не перерахував.
У зв’язку з викладеним відповідачем за період 2004-2006 років донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3469,70 грн. (26690,00*13%).
Суд вважає зазначені донарахування неправомірними з таких підстав.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід фізичної особи визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ломбарди належать до фінансових установ, видом діяльності яких є надання фінансових послуг, у тому числі надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.
За приписами статей 589, 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої ж якості.
На підставі ст. 835 ЦК України договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.
Отже, неповернення позички у встановлений договором строк, не перетворює заборгованість позичальника в його дохід, оскільки його зобов’язання при цьому не припиняються.
Відповідно до підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, не включається сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку.
На підставі викладеного, суд вважає, що протягом існування зобов’язань позичальника-фізичної особи повернути суму фінансового кредиту, сума заборгованості позичальника не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Щодо реалізації позивачем заставленого рухомого майна позичальника, отримання коштів та їх спрямування в погашення суми кредиту, суд зазначає наступне.
Одним із способів забезпечення зобов'язань за позикою (кредитом) є застава, умови якої повинні бути обумовлені сторонами у договорі позики.
Статтями 19, 25 Закону України "Про заставу" та статтею 589 Цивільного Кодексу України встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов'язків перед ломбардом кредитор, зокрема ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави та за рахунок одержаних від цього продажу коштів покрити повністю свої витрати, в тому числі на утримання заставленого майна, проценти, відшкодування збитків тощо.
В силу частини третьої статті 3 Закону України „Про заставу” застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
Виходячи із викладеного, слід зазначити, що видача фінансового кредиту та реалізація заставленого майна є взаємопов’язаними між собою операціями, що спрямовані на єдиний фінансовий результаті, який полягає в поверненні суми кредиту. Отже, погашення суми кредиту за рахунок вартості реалізованого заставленого майна не може свідчити про виникнення у фізичної особи-позичальника доходу в будь-якому випадку, оскільки за обставинами справи погашається його заборгованість по фінансовому кредиту, а заставлене майно вибуває із його власності без отримання за нього коштів.
У зв’язку з цим донарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3469,70 грн. та штрафних санкцій в розмірі 6939,40 грн. суд визнає неправомірним, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
В решті позову суд відмовляє виходячи з наступного.
Актом перевірки зафіксовано, що в порушення п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003року №2035 до п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, підприємство надавало податкову соціальну пільгу робітникам, які припинили трудові відносини, у зв’язку з чим відповідачем донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15,98грн.
Проти зазначених обставин позивач не заперечує, тому позовні вимоги про визнання спірного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі суд визнає необґрунтованими на суму податку 15,98грн. та штрафних санкцій на суму 31,96грн.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення –рішення Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 04.05.2007 року № 000432340/0 на суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3469,70 грн. та штрафних санкцій в розмірі 6939,40 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Повного товариства "Довір'я", Поляков В.Г., Оторвін М.І., Трифонов С.В., Муркович М.М.-ломбард" судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Б.Кеся
Постанову підписано у повному обсязі 12.02.2008року