Олевський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-165/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 червня 2011 року                                                                 м. Олевськ

             Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                         головуючого –судді        Волощука  В.В.

                                     при секретарі        Корнійчуку І.В.

                                            з участю:

                                          позивачки         ОСОБА_1

                  представника позивачки         ОСОБА_2

                                        відповідача         ОСОБА_3

                представника відповідача         ОСОБА_4        

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -                   

                                                          В С Т А Н О В И  В :

          Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначивши, що з 23.07.2005 року перебуває з ОСОБА_3, в зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 50.

          Від спільного проживання у шлюбі з відповідачем мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по місцю проживання позивачки.

          Між позивачкою та відповідачем виникли неприязні стосунки через які вони не проживають разом біля чотирьох останніх місяців, спільного господарства не ведуть.

          У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, під присягою надала суду показання про те, що вона не підтримує шлюбні відносини з відповідачем з листопада місяця 2010 року та з 11.02.2011 року проживає окремо від відповідача в м.Олевську Житомирської області, у своїх батьків. Спільного господарства вона та відповідач з листопада 2010 року не ведуть. Їхня неповнолітня донька проживає за місцем її проживання і перебуває на її утриманні та вихованні.  

          Відповідач у судовому засіданні заявлені до нього позовні вимоги позивачки визнав частково, в частині розірвання шлюбу. А в частині залишення дитини по місцю проживання позивачки не визнає, оскільки позивачка перешкоджає йому спілкуватися з дитиною.

          В судовому засіданні встановлено, що сторони 23.07.2005 року уклали шлюб, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 50, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини. Під час проживання у шлюбі між сторонами виникли неприязні відносини, які створили обстановку при якій збереження сім’ї є неможливим і у зв’язку з чим сторони не підтримують шлюбні відносини з листопада місяця 2010 року та з 11.02.2011 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина знаходиться по місцю проживання позивачки та перебуває на її повному матеріальному утриманні і вихованні.

Крім того позивачка на примирення не згодна, а зі сторони відповідача не було зроблено жодних спроб на примирення, оскільки судом надавалась можливість сторонам примиритися, однак примирення між сторонами не відбулося за небажання відповідача та позивачки.

          Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку , що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст.109,110,112,113 СК України з яких слідує, що шлюб розривається за заявою одного із подружжя, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стали неможливими і якщо заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини або чоловіка.

Із ст.113 СК України слідує, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

          Позивачка у судовому засіданні та у поданій до суду позовній заяві стверджує, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі.

          Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

          В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім’ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати.

          Разом з тим відповідачем не надано доказів відносно того, що позивачка неналежним чином виховує дитину, не піклується про її здоров’я, фізичний, духовний розвиток та чинить перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, що було б підставою залишення дитини по місцю проживання відповідача.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

           Статтею 60 ч.1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене вік дитини та умови в яких вона виховується, суд приходить до висновку про те, що неповнолітню дитину слід залишити з позивачкою для подальшого виховання, оскільки це не суперечить її інтересам та інтересам дитини.

          Керуючись: ст.ст.3, 10, 11, 15, 57, 60, 62, 81, 88, 209, 212-218, 180 ЦПК України, ст.ст.109,110,112,113 СК України, суд –

                                                               В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу –задовольнити.    

          Шлюб  між  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с.Стовпинка Олевського району Житомирської області, жителькою АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем с.Дубрівка Чуднівського району Житомирської області, жителем АДРЕСА_2, зареєстрований 23.07.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції в Житомирській області за актовим записом № 50 –розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище: «ОСОБА_1».

          Неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити за місцем проживання матері ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави 8.50 грн., державного мита.

          Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».               

          Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

          Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.     

Суддя:В. В. Волощук