3-39/11

П О С Т А Н О В А

17.02.2011                                                                                                               смт Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Розівка Розівського району Запорізької області, громадянина України, одруженого, суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст.41 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2011 року державним інспектором праці були встановлені порушення вимог законодавства про працю, які були допущені з боку суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, який здійснює підприємницьку діяльність за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт Розівка, вул.Мічуріна, 1-д.

За наслідками проведеної перевірки були встановлені наступні порушення вимог законодавства про працю.

Порушені вимоги ст. 96 КЗпП України, а саме, розмір нарахованої та виплаченої за січень-березень 2010 року заробітної плати продавцям промислових товарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено на рівні мінімальної заробітної плати, тобто як за просту некваліфіковану працю, хоча  вони працюють за професією, яка потребує кваліфікації.

Порушені вимоги ст.97 КЗпП України та ст.11 Закону України «Про оплату праці», а саме, тарифну ставку робітника першого розряду повинно бути встановлено у розмірі не менш як 120%  законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Порушені вимоги ст.30 Закону України «Про оплату праці», а саме, не введено  нові типові  форми первинного обліку.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав частково, а саме в тому, що дійсно розмір нарахованої та виплаченої за січень-березень 2010 року заробітної плати продавцям промислових товарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено однаковий на рівні мінімальної заробітної плати, підвищення тарифної ставки через неправильне тлумачення закону вважав необов’язковим та недоцільним. Як пояснив ОСОБА_1, не введенням ним  нових типових  форм первинного обліку не є порушенням, оскільки це носить рекомендаційний характер і не вплинуло на величину фонду оплати праці та середньомісячну заробітну плату. ОСОБА_1 щиро покаявся, прохав визнати його порушення малозначними та справу  закрити провадженням.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, судом враховано наступне.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної  працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

В рекомендаціях, наданих Управлінням статистики праці Головного Управління статистики у Запорізькій області  від 21 квітня 2009 року за № 12-08/202  зазначено, що введення нових типових форм первинного обліку носить рекомендаційний характер і тому не слід вважати порушенням ведення первинної облікової документації у відмінних від типових формах чи змінених форматах або доповнення їх додатковими показниками, при цьому підприємство може продовжувати ведення первинного обліку на бланках, що діяли раніше. Стан ведення  первинного обліку не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскільки не введенням ним  нових типових  форм первинного обліку не вплинуло на величину фонду оплати праці та середньомісячну заробітну плату, носить рекомендаційний характер, суд вважає висновки державного інспектора праці про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП  в частині порушення ним вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці» помилковими.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_1 помилково кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП  в частині порушення ним вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці», та в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, - у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП  в частині порушення ним вимог стст. 96,97 КЗпП України та ст.11 Закону України «Про оплату праці»підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, матеріалами проведеної перевірки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 в цій частині правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, його особу та ступінь вини, те що він працює, раніше не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення. Виявлене порушення за своїм характером є незначними.

Щире каяття винної особи суд визнає обставиною, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, і його можна звільнити від адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст.22 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.22, ч.1 ст.41, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.41 КУпАП відносно ОСОБА_1 в частині порушення ним вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці»у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - закрити.

Закрити справу відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП в частині порушення ним вимог стст. 96,97 КЗпП України та ст.11 Закону України «Про оплату праці», звільнивши його від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції –Розівський районний суд Запорізької області.

          Суддя:                              Т.М.Кущ