Справа № 2-3087/11/0121
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого –судді Блейз І.Г.
при секретарі –Малкієль А.Ю.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приморської селищної ради про визнання недійсними розпорядження Приморської селищної ради та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Феодосія недійсними,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приморської селищної ради про визнання недійсними розпорядження Приморської селищної ради № 677 від 05.06.2006 року та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Феодосія недійсними. Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.06.2006 року на підставі розпорядження органу приватизації № 677 від 05.06.2006 року, було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, відповідно до якого зазначена квартира належить на праві власності у рівних долях ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1. Позивач вважає, що квартира була приватизована незаконно, оскільки він не давав своєї згоди на приватизацію квартири, був неповнолітнім, не мав можливості захистити свої права, таким чином, порушені положення п. 1 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
У судове засідання позивач та представник позивача не з’явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутність, позовні вимоги підтримали.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, надали заяви, в яких просять розглянути справу за їх відсутність, позовні вимоги визнають.
Представник відповідача –Приморської селищної ради, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судове засідання не з'явився, надав заяву, якої просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги визнає.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1, коли його мати ОСОБА_5 і його бабуся з дідусем ОСОБА_4. і ОСОБА_3 здійснювали приватизацію. Квартира загальною площею становить 54,6 кв м. У 2006 році відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до керівника органу приватизації - Приморському селищному голові, із заявою про передачу в приватну власність квартири, було зроблено розрахунок площі квартири виходячи з 4-х проживають в ній осіб. Розпорядження органу приватизації № 677 від 05.06.2006 року також було зроблено на 4-х чоловік. На підставі цього документа 06.06.2006 року було видано свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру на позивача та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках. Це свідоцтво про право власності було зареєстровано в електронному Реєстрі прав на нерухоме майно 23.08.2006 року.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передача займаних квартир проводиться в спільну чи спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно проживають у ньому разом із наймачем.
Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та зазначає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на час приватизації квартири він був неповнолітнім, тому від його імені як законний представник діяла його мати –ОСОБА_5. На тепер ОСОБА_1 досяг повноліття, використання ним у дитинстві свого права на приватизацію на тепер позбавило його можливості поліпшити свої житлові умови.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що волевиявлення позивача на приватизацію квартири було відсутнє, використання права на приватизацію від імені позивача його матір’ю, суперечить правам та інтересам ОСОБА_1, тому його права порушені і підлягають захисту шляхом визнання недійсниими розпорядження органу приватизації № 677 від 05.06.2006 року та свідоцтва про право власності на житло від 06.06.2006 року на квартиру АДРЕСА_1 і повернення цієї квартири в комунальну власність.
Повний текст рішення складено 22 липня 2011 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.203, 215 ЦК України, ст. 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати розпорядження органу приватизації № 677 від 05.06.2006 року та свідоцтва про право власності на житло від 06.06.2006 року на квартиру АДРЕСА_1 недійсними.
Повернути квартиру АДРЕСА_1 у комунальну власність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис) І.Г. Блейз
Копія вірна суддя секретар