Судове рішення #1680645
163-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215



ПОСТАНОВА


Іменем України

01.02.2008

Справа №2-22/163-2008А


За позовом Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства)  в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» (м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 10)

 До відповідача ДПІ в  м. Сімферополі  (м. Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9 )

Про визнання недійсною податкової вимоги та неправомірним  нарахування  штрафної санкції.   

                                                                                                                        Суддя Яковлєв С.В.

                                                                                          За участю секретаря Дулімової В.І.

Представники:

від позивача –Чернова В.П. – нач. юр./від-лу,  дов. від 18.05.2007 р.

                          Таранець О.В. – пред-к, дов. від 08.01.2008 р.   

від відповідача –  Щербина Д.С.  – пред-к , дов. № 45/100 від 25.05.2007 р.

За участю  Терлецької В.М.  –  подат. Інспектор, посвід  № 141123

                    Камень Л.М. – економіст, паспорт ЕЕ № 559929

Сутність спору: Акціонерний  комерційний  промислово – інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)  в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку»  ( далі позивач)  звернулось  до господарського суду АРК з позовом , в якому просило  визнати   недійсною першу податкову вимогу ДПІ в м.Сімферополі  (далі відповідач),  визнати неправомірними дії відповідача  по нарахуванню штрафних санкцій у сумі 7665,90 грн.  Вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно вважає, що позивач не виконав в терміни, передбачені чинним законодавством, перерахування податку з доходів фізичних осіб на дивіденди за 2006 р. , в наслідок чого у нього виникає  необґрунтований податковий борг, та до нього неправомірно застосовані штрафні санкції.

           У судовому засіданні , яке відбулось 23.01.2008 р., представник позивача уточнив позовні вимоги ( вих. 09/331 від 23.01.2008 р.) , в якому просив  визнати недійсною першу податкову вимогу відповідача  від 11.12.2007 р. № 1/3370 , визнати неправомірними дії відповідача із нарахування штрафних санкцій у сумі 7665,90 грн.

          Під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2008 р.,  представник відповідача надав відзив на позов ( вих. № 891/9/100 від 23.01.2008 р.), в якому с позовними вимогами не погодився.

           У судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2008 р., позивач уточнив позовні вимоги,  надав клопотання ( вих. № 09/491 від 01.02.2008 р.) , просив  визнати недійними першу податкову вимогу  від 11.12.2007 р. № 1/3370  та другу податкову вимогу від 18.01.2008 р. №2/214 , визнати  неправомірними дії  відповідача  по нарахуванню штрафних санкції та складанню акту про нарахування  штрафних санкцій.

           Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2008 р., не заперечував проти продовження розгляду справи, наполягав на відсутністі підстав для задоволення позовних вимог.         

           Розглянувши   матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, суд

                                                          в с т а н о в и в:

         Позивач , виконуючи вимоги Закону України  “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про податок з доходів  фізичних осіб»  , 08.06.2007 р. перерахував  платіжним дорученням № 14  до місцевого бюджету  м. Сімферополя  податок з доходів фізичних осіб на дивіденди  за 2006 р. у сумі  15331, 80 грн.  

        Відповідач 19.12.2007 р.  надіслав на адресу позивача   першу податкову вимогу  №1/3370 , датовану 11.12.2007 р., в який зазначено, що станом на 11.12.2007 р.   сума податкового боргу  за узгодженим  податковим зобов’язання  становить 516,16 грн., в тому числі 516,16 грн. – пені.

           Позивач  24.01.2008 р. отримав  другу податкову вимогу  від 18.01.2008 р. №  2/214, в який визначено, що станом на 18.01.2008 р. за  ним рахується податковий борг  за узгодженим податковим зобов’язанням у сумі 516,16 грн.

           На адресу  позивача 20.01.2008 р.  надійшов акт № 50/17-4/09324431 від 28.01.2008 р.  «Про результати перевірки дотримання граничних строків сплати податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди» , в якому зафіксоване  встановлення  оплати  суми 15331,80 грн.  податку з доходів фізичних осіб на дивіденди  05.12.2007 р. платіжним дорученням № 158/4404 від 05.12.2007 р. ,  кількість днів прострочки складала 128 днів, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку на 128  календарних днів  граничного строку  сплати  узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 15331,80грн.  до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 7665,90  грн.

           Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов’язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

      Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, визначений у Законі України “Про податок  з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 01.01.2004 р.

       У п.1.15 ст.1  Закону визначено, що  податковим агентом  є юридична особа або фізична особа чи представництво  нерезидента – юридичної особи, які  незалежна від їх  організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими  податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати  цей податок  від імені та за рахунок  платника податку , вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до  закону,  а також нести  відповідальність за порушення норм цього Закону.

               У ст. 1 Закону встановлено, що дохід – сума будь-яких коштів , вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку  у власність  або  нарахованих  на його користь, протягом  відповідного звітного податкового періоду  з різних  джерел як на території України, так і за її межами, до яких , зокрема відносяться дивіденди, нараховані  резидентом – емітентом корпоративних прав.  

               Згідно з п. 3.1 ст. 3  Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб”  об’єктом оподаткування  резидента є , зокрема,  доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплати.

     Ставки  податку визначені у ст. 7 Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб”.

   У п. 9.3. ст. 9 Закону  визначений порядок  оподаткування дивідендів, згідно з яким податковим агентом платника  податку  при  нарахуванні (виплаті) на його користь дивідендів,  крім випадків, визначених у підпункті 4.3.17 цього Закону, є емітент корпоративних прав або за його  дорученням  -  інша  особа,  яка  здійснює  таке нарахування (виплату) ( п.п. 9.3.1).

   Відповідно до п.п. 9.3.2 а. 9.3. ст. 9 Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб” податковим  агентом при виплаті дивідендів є будь-який резидент,  який нараховує дивіденди,  включаючи того,  що  сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від сплати такого податку з будь-яких підстав.

             Резидент,  що  виплачує  дивіденди  платникам  цього податку,  надає  податковому  органу у строки, встановлені законом  для  місячного  податкового  періоду,  податковий  розрахунок  про  нараховані  дивіденди,  форма  якого  визначається  за  правилами, встановленими  законом.  ( п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст.  9 Закону )  Дивіденди,  які нараховані платнику податку емітентом корпоративних  прав  -  резидентом,  що  є  фізичною або юридичною особою,  підлягають оподаткуванню за ставкою,  визначеною  п.7.1 ст.і 7 цього Закону. ( п.п. 9.3.4 п 9.3 ст.9 Закону ).

       Відповідно до п.п. 16.1. п. 16 ст. 16 Закону України “Про податок  з доходів фізич-них осіб” податок,   утриманий  з  доходів  резидентів,  підлягає зарахуванню  до  бюджету  згідно  з  нормами  Бюджетного   кодексу України .

       У п.п.16.3.2. п. 16 ст. 16 Закону встановлено , що юридична  особа   за   своїм   місцезнаходженням   та місцезнаходженням своїх підрозділів,  а уповноважений підрозділ за своїм  місцезнаходженням,  одночасно  з  поданням  документів   на отримання  коштів  для виплати належних платникам податку доходів, сплачує  (перераховує)  суми  утриманого  податку  на   відповідні розподільчі рахунки,   відкриті   в   територіальних   управліннях Державного казначейства України.   Територіальні  управління  Державного  казначейства України в  установленому  Бюджетним  кодексом  України  порядку здійснюють  розподіл  зазначених  коштів  згідно  із  нормативами, встановленими   статтею   65   Бюджетного   кодексу   України,  та спрямовують   такі   розподілені   суми  до  відповідних  місцевих  бюджетів.

                            Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов’язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                            Ст. 1 Закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов’язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов’язання.

                            Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов’язань встановлений у ст. 4 вказаного закону.

                             У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що  платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму  податкового зобов’язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації  платника податків.

                    Відповідно до п.п. 5.4.1.п.5.4. ст. 5 вказаного закону  узгоджена сума  податкового зобов'язання, яка не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою  податкового боргу платника податків.

                    У разі,  коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання  в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.  Податкові вимоги також надсилаються платникам податків , які  самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього  направлення ( вручення) податкового повідомлення ( п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

                            Штрафні санкції  за порушення  податкового законодавства накладаються на платника податків  у розмірах, визначених у ст.17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного закону у разі , коли платник податків  не сплачує узгоджену суму  податкового зобов’язання  протягом  граничних строків, визначених цим законом, він зобов’язаний сплатити штраф у  розмірі 10% погашеної суми податкового боргу  при затримці  до 30 календарних днів, наступних  за останнім днем граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,  у розмірі 20%  погашеної суми податкового боргу – при затримці від 31 до 90 календарних днів,  у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу -  при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

                              Матеріали справи свідчать про те, що позивач в порядку, передбаченому чинним законодавством України, визначив суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди за 2006 р. у розмірі  15331, 80 грн. , надіславши на адресу відповідача  17.07.2007 р. податковий розрахунок резидента , що виплачує дивіденди платникам податку  з доходів фізичних осіб .

                          Позивачем надана копія  платіжного доручення № 14 від 08.06.2007 р. , яким перераховувались  до місцевого бюджету м. Сімферополя   15331,80 грн. У  графі «Призначення платежу» зазначеного платіжного документу було  вказано : «101;09324431;11010100; Перерахування  прибуткового податку  з дивідендів за 2006 р.»

                               До матеріалів справи залучена копія довідки  Управління Державного казначейства у м. Сімферополі ( вих. № 08-03.0/08-113 від 17.01.2008 р.)  , якою підтверджено зарахування 15331,80 грн.  до місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя,  код бюджетної класифікації 11010100 .

                              Відповідачем під час розгляду справи  надана копія  особового рахунку позивача по  Податку з доходів  ( платіж 11010103 ) , в якому зафіксовано надходження 08.06.2007 р. 15331,80грн.  на підставі платіжного доручення № 14 від 08.06.2007 р.  та  списання з рахунку на підставі  платіжного доручення № 158/4404 від 05.12.2007 р. 15331,80 грн.

                              На запит суду до матеріалів справи додана копія довідки Управління Державного казначейства у м. Сімферополі ( вих. № 08-03.0/08-231 від 28.01.2008 р.) , в якої зазначено, що  грошові кошти у сумі 15331,80 грн.  відповідно до висновку ДПІ у м.Сімферополі від 27.11.2007р. № 2110 , узгодженого з управлінням фінансів Центральної районної ради м.Сімферополя,  перераховані 05.12.2007 р. до місцевого бюджету Центральної ради м.Сімферополя, на рахунок № 3321780270005 код класифікації 110010300 «Податок з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті» управлінням Держказначейства в м. Сімферополі платіжним дорученням № 158/4404 від 03.12.2007 р.

                               Вивчивши вказані документи, суд прийшов до висновку , що позивач завчасно до спливу терміну, визначеному у п.п.4.1.4 п.4.1.ст.4 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди за 2006 р.  , перерахувавши 15331,80  грн. платіжним дорученням № 14  від 08.07.2007р.  до місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя зі свого поточного рахунку.

                              Матеріали справи спростовують твердження представників відповідача про сплату зазначеного податкового зобов’язання позивачем 05.12.2007 р. , як зазначене вище відповідач особисто надав висновок про перерахування 15331,80 грн.  у грудні 2007 р. на інший рахунок місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя.

               За таких обставин , приймаючи до уваги те, що саме вказана сума визначена відповідачем згідно з даними  особового рахунку позивача  податковим боргом , суд, керуючись ст.1 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  вважає, що нараховуючи позивачу пеню за нібито несплачений ним у термін, визначений чинним законодавством , податок з доходів фізичних осіб на дивіденди за 2006 р., податковий орган діяв  у спосіб, що  не передбачений  Законом України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

                Зауваження відповідача про визначення позивачем під час оформлення платіжного доручення № 14 від 08.07.2007 р. невірного коду бюджетної класифікації , судом не приймається до уваги . Так, представником відповідача  надана копія  облікової картки  позивача по податку  з доходів  фізичних осіб на дивіденди та роялті  станом на 31.12.2007 р. , в якої визначений код бюджетної класифікації  11010306, в той час ,як  у наданої ним під час розгляду  справи  картки особового рахунку  позивача по податку  з доходів фізичних осіб , зазначений код бюджетної класифікації  11010103 . В порядку передбаченому ст. 72 КАСУ, відповідачем не надані докази неможливості зарахування  15331,80 грн., перерахованих позивачем 08.07.2007 р., на рахунок  податку з доходів  фізичних осіб на дивіденди та роялті  за умови визначення позивачем коду бюджетної класифікації 11010100, яки ним використовувались під час оплати цього податкового зобов’язання у попередніх податкових періодах.

                  У порядку , передбаченому ст. 65, 141 КАСУ,  суд  під час судового засідання, яке відбулось 01.02.2008 р. , допросив свідка  Камень Л.М., яка вказала, що у  платіжному  дорученні № 14 від 08.07.2007 р. було чітке зазначене призначення платежу, перерахування коштів проводилась за реквізитами, яки були уточнені у працівників податкового органу. Лист №03/7150 від 23.11.2007 р. був надісланий на адресу відповідача за усною вимогою його представників, позивачем  05.12.2007 р. не оформлялись будь-які додаткові платіжні документи по перерахуванню узгодженої суми податкового зобов’язання по податку  з доходів фізичних осіб на дивіденди за 2006 р.

                  У судовому засіданні , яке відбулось 01.02.2008 р. , в порядку , передбаченому ст. 65, 141 КАСУ,  суд допросив свідка Терлецьку В.М., яка підтвердила факт переносу 15331,80грн.  на інший рахунок бюджетної класифікації за ініціативою податкового органу.  

                              Вивчивши вказані документи , вислухавши пояснення свідків, керуючись  Законом України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, приймаючи до уваги надання платником податків  документів , які підтверджують своєчасне перерахування ним податкового зобов’язання по податок з доходів фізичних осіб на дивіденди за 2006 р., суд приходить до висновку , що відповідач помилково встановив факт порушенням позивачем на 128  календарних днів  граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по вказаному податку , передбаченого у Законі України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. В силу викладеного суд вважає, що,  у відповідача були відсутні правові підстави нараховувати пеню , надсилати на адресу позивача податкові вимоги, застосовувати  до нього фінансові санкції , передбачені ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню .  

    Під час судового засідання, яке відбулось 01.02.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 01.02.2008р.

                Керуючись ст. 94, 98, 157, 160-163  Кодексу  адміністративного судочинства України, суд


П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити .

                 2.  Визнати нечинними першу податкову вимогу ДПІ в  м. Сімферополі

                                  (м.  Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9 ) від 11.12.2007 р. № 1/3370  та другу

                       податкову вимогу ДПІ в  м. Сімферополі (м.  Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9 )

                       від 18.01.2008 р. № 2/214

3.          Визнати протиправними дії  ДПІ в  м. Сімферополі (м.  Сімферополь, вул.

М.Залки, 1/9 ) по нарахуванню Акціонерному комерційному промислово -  інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)  в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» (м.Сімферополь, вул. Севастопольська,10)  штрафних санкції та складанню акту про нарахування  штрафних санкції.

4.          Стягнути із Державного бюджету України на користь Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)  в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» (м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 10, ЗКПО 09324431)  3,40 грн. судового збору.


                      У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі  відповідно  до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).

                    Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Постанова може бути оскаржена в порядку і строки,  передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація