ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.2008 | Справа №2-11/11126-2007А |
За позовом – Державної податкової інспекції в м.Сімферополі, (м.Сімферополь, вул..М.Залки, 1/9)
До відповідачей – Паливно-енергетичного комплекса «Современник», (95017, м.Сімферополь, вул..Київська, 73);
Товариства з обмеженою відповідальністю «Леокос», (021256, м.Київ, вул..Кіото, 25)
про визнання угоди недійсною
Суддя А.С. Цикуренко
При секретарі Круцюк П.С.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Рибалко Ю.Л., дов. у справі
Від першого відповідача – Аметова Е.М., дов. у справі
Від другого відповідача – не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про визнання недійсним договора б/н від 14.01.2005 р., укладеного між ПЕК «Совеременник» та ТОВ «Леокос»; а також стягнути в державний бюджет України 238 498,80 грн.
Перший відповідач в своєму відзиві не згоден з позовними вимогами, просить суд у задоволенні позова відмовити за мотивами викладеними у відзиві.
Другий відповідач в судове засідання не з’явився, відзива або заперечень на позовни вимоги не представив, про причини неявки суд не повідомив, про день розгляду справи ізвещався належним чином : рекомендованою поштою.
Судове засідання слуханням відкладалося, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст..150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд –
встановив :
Паливно-енергетичний комплекс «Современник», (95017, м.Сімферополь, вул..Київська, 73) зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 10.07.1997 р. за №1 882 120 0000 001218 і на обліку у ДПІ в м.Сімферополі як платник податків.
21.04.2006 р. Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПЕК «Современник» ЄДРПОУ 24870616 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., про що складений відповідний акт № 2760/23-2/24870616 від 21.04.2006 р.
При проведенні перевірки ДПІ в м.Сімферополя встановлено фінансово-господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Леокос», які підтверджуються матеріалами справи, а саме : договор б/н від 14.01.2005 р. про постачання паливно-мастильних матеріалів – 73,137 тонн бензину А-80 на загальну суму 238498,80 грн. ( у тому числі ПДВ 39749,80 грн.); витратна накладна №55 від 01.03.2005 р.; податкова накладна №49 від 01.03.2005 р. (а.с.4-6).
Позивач – Державна податкова інспекція в м.Сімферополі звернулась до Паливно-енергетичного комплекса «Современник», (95017, м.Сімферополь, вул..Київська, 73); Товариства з обмеженою відповідальністю «Леокос», (021256, м.Київ, вул..Кіото, 25) з позовними вимогами про визнання недійсним договора б/н від 14.01.2005 р., укладеного між ПЕК «Совеременник» та ТОВ «Леокос», а також стягнення в державний бюджет України 238 498,80 грн.
Свої позовни вимоги податкова інспекція мотивує тими обставинами, що угода між ПЕК «Современник» та ТОВ «Леокос» укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, так як ТОВ «Леокос» було створено без наміру займатися підприємницькою діяльністю. В обґрунтування своїх позовних вимог податкова інспекція посилається на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.12.2005 р. у справі №2-2286/2005 р., яким визнано недійсним статут ТОВ «Леокос» з мемонту реєстрації, а саме - з 12.10.2004 р. Цим рішенням визнано також недійсним свідоцтво про державну реєстрацію №1066102000000475 ТОВ «Леокос» з моменту реєстрації – з 12.10.2004 р. Визнано недійсним свідоцтво №35356227 про реєстрацію ТОВ «Леокос» в якості платника ПДВ – з 22.10.2004 р. Визнано недійсним протокол зборів засновників ТОВ «Леокос» №1 від 05.10.2004 р.
Позовни вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.
Згідно пунктів 1, 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтєю 72 цього Кодексу; суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Позивачем представлене рішення Деснянського районного суду м.Києва від 27.12.2005 р. у справі №2-2286/2005 р., яким визнано недійсним статут ТОВ «Леокос» з моменту реєстрації, а саме - з 12.10.2004 р. Цим рішенням визнано також недійсним свідоцтво про державну реєстрацію №1066102000000475 ТОВ «Леокос» з моменту реєстрації – з 12.10.2004 р. Визнано недійсним свідоцтво №35356227 про реєстрацію ТОВ «Леокос» в якості платника ПДВ – з 22.10.2004 р. Визнано недійсним протокол зборів засновників ТОВ «Леокос» №1 від 05.10.2004 р.
Вказане рішення суду, як належний доказ, що обґрунтовує позовни вимоги, судом до уваги не приймається.
У зв’язку з необхідністю у суду в з’ясуванні деяких питань, керуючись ст. 71 Кодекса адміністративного судочинства України, Господарський суд АРК скерував запит від 01.10.2007 р. до Деснянського районного суду м.Києва з проханням направити до Господарського суду АРК копію рішення Деснянського районного суду м. Київ по справі №2-2286/2005р. про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Леокос», м. Київ, дати набрання чинності вказаного рішення.
В матеріали справи представлена Ухвала Деснянського районного суду м.Києва від 14.12.2006 р. по справі №2-6929/06 за позовом ДПІ в Деснянському районі м.Києва до ТОВ «Леокос», Лещука Костянтина Леонідовича; за участю третьої особи Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Відповідно до вказаної Ухвали, закрито цивільне провадження в справі за позовом ДПІ в Деснянському районі м.Києва до ТОВ «Леокос», Лещука Костянтина Леонідовича, третя особа : Деснянська районна у м.Києві державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21.02.2007 р. апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м.Києва відхилено, Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 14.12.2006 р. залишено без змін. Ухвала набрала законної чинності.
Згідно п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Аналогічна позиція викладена у постанові судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 26.09.2006 р. про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду від 05.04.2006 р.
Згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст.207 Господарського кодексу України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Такого умислу, виходячи з представлених до розгляду суду матеріалів справи, судом не вбачається.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що податковою інспекцією не доведено обставин про укладення спірного договіру з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Позовни вимоги задоволенню не підлягають, тому що позивачем не представлено документально обґрунтованих доказів здійснення правочину, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства, укладеного між Паливно-енергетичним комплексом «Современник», (95017, м.Сімферополь, вул..Київська, 73) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Леокос», (021256, м.Київ, вул..Кіото, 25) 14.01.2005 р.
Вступна та резолютивна частина постанови оголошена в судовому засіданні 18.01.2008 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова складена та підписана 22.01.2008 р.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.