Судове рішення #168044
184/8-06


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД         КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16                                                     т. 230-31-77


ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ



"28" вересня 2006 р.                                                                    Справа №184/8-06


За позовом  Української аграрної біржі, м. Київ

до         Акціонерного товариство "Агросервіс", м. Кагарлик

про      стягнення 1770170,30 грн.


Суддя                    Чорна Л. В.  


Представники:

від позивача: Федоровська І. О. –довір. №07032.05/185 від 25.09.2006р. - юрист;

                        Арбузов О. О. –довір. №07032.05/189 від 28.09.2006р. –представник;

від відповідача: не з‘явився.


Суть спору:

Стягується 1596916грн. 10коп. основного боргу по контракту лізингу №49 від 31.07.1997р., додатки №№1, 2, 3 до контракту лізингу, накладні на вилучення техніки №НТ-49/1 від 10.06.2002р., №НТ-49/01 від 12.03.2001р., видаткові накладні №НКЛВ49/16 від 18.09.1997р., №НКЖ49/13 від 30.09.1997р., акти про вилучення техніки від 10.06.2002р., від 15.03.2001р., від 07.07.1998р., від 08.07.1998р., від 18.09.1997р., від 30.09.1997р., 23625грн. 60коп. 3% річних, 149628грн. 60коп. пені та господарські витрати.   

Відповідав позов не визнає,  посилаючись на справу господарського суду Київської області №421/3-2002, порушення позивачем умов договору при передачі сільськогосподарської техніки, ст. 17.5.6. контракту –реалізація майна з метою покриття заборгованості, відсутність незалежної експертної оцінки техніки під час її вилучення. Справу просить розглядати без участі представника, в зв‘язку із перебуванням голови правління у відпустці.

Позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва, Кагарлицьку об‘єднану державну податкову інспекцію, ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України.

Клопотання документально не обґрунтоване, доказів направлення клопотання іншій стороні у справі до суду не подано, задоволенню не підлягає.    

                 Позов задоволенню не підлягає.  


судом встановлено:


          31 липня 1997р. між позивачем, який виступав в ролі державного агента з поставки сільськогосподарської техніки компанії „Кейс корпорейшн” згідно Постанови Кабінету Міністрів України №753 від 15.07.1997р. та відповідачем укладено контракт лізину №49.

          Відповідно до умов зазначеного контракту позивач зобов‘язався передати, а відповідач прийняти комбайни у кількості 5 штук у комплекті –п. 2.1.1. контракту.  Вартість контракту становить 651846 доларів США  - п. 2.1.1. додатку №3.   

          Згідно п. 2.4. лізингового контракту вираження зобов‘язань та проведення між сторонами розрахунків проводиться в доларах США.   

          Порядок розрахунків встановлено розділом 7 лізингового контракту. Кінцевий термін розрахунку становить 15 листопада 2002р. –п. 7.5.6. додатку №3.        

          За отриману сільськогосподарську техніку відповідач розрахувався частково, що підтверджується банківськими витягами, атом про зарахування боргових зобов‘язань,  договорами уступки вимоги, копії в матеріалах справи.        

          Згідно п. 17.5.6. лізингового контракту, у разі неналежного виконання орендарем своїх зобов‘язань майно вилучається та реалізується. Відповідно до зазначених накладних на вилучення техніки, актів про вилучення, виконавчого напису від 18.01.2001р. сільськогосподарську техніку у відповідача вилучено.     

Відповідно до ст. 71 УК УРСР - загальний строк позовної давності.  Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.           

          Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого  права. Право на позов у позивача виникло 16.11.2002р., а позов поданий до суду 19.04.2006р., тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності.   

    Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред‘явлення позову є підставою для відмови  в позові.

          Клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності та доказів поважності причин пропущення строку до суду не подано.      

          Щодо ст. 79 ЦК УРСР –перерив перебігу строку позовної давності, то позивач тлумачить її помилково, оскільки згідно ч. 4 зазначеної статті подання позову, залишеного без розгляду, як і припинення провадження не перериває перебігу строку позовної давності, оскільки ухвала про припинення провадження не оскаржено.   

     За таких обставин позов задоволенню не підлягає за пропуском 3-х річного строку позовної давності.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -


вирішив:


        В позові відмовити.


Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.



Суддя                                                                                Чорна Л.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація