2-273/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 04.07.2011                                                                               м. Хуст

  Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.                                       

при секретарі судового засідання Сабов О.І.

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики

В С Т А Н О В И В:

 Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за письмовою розпискою зазначивши, що відповідач 20.06.2009 року отримав від неї у борг 5000 доларів США, які зобов’язувався повернути через два місяці. Своїх зобов’язань відповідач не виконував, не дивлячись на те, що вона з своїм чоловіком неодноразово просила його повернути позичені гроші. Після чого вони зверталися до міліції для того щоб відповідача притягнули до відповідальності, однак у порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_4 було відмовлено через відсутність у його діях складу злочину передбаченого ст. 190 КК України. Постанова органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи містить встановлені факти про те, що дійсно відповідач отримав від неї у позику вказану суму, при чому його твердження про те, що він вже повернув частину боргу є надуманими та нічим не підтверджені. На даний час відповідач своїх зобов’язань не виконав, тому вона звернулася до суду і просила задовольнити позовні вимоги в повному об’ємі.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини наведені в позовній заяві та ствердила, що з відповідачем у них були дружні стосунки на час укладення договору позики, однак надалі відповідач уникав зустрічі з нею та ухилявся від повернення боргу. Позивачка просила задовольнити позовні вимоги в повному об’ємі та стягнути з відповідача судові витрати понесені нею у зв’язку з розглядом даної справи.

Представник позивачки ОСОБА_2 також підтримала вимоги позивачки і на підставі доказів встановлених у судовому засіданні по даній справі просила задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала частково, ствердивши, що за вказаною розпискою відповідач повернув майже всю суму боргу, за винятком 1000 тисячі доларів США, однак факт повернення більшої частини боргу не визнає чоловік відповідачки ОСОБА_5, який фактично і позичав гроші. Тому розписка написана на ім’я позивачки є формальністю і не відповідає обставинам укладення договору позики. Після того як частина боргу була повернута, ОСОБА_5 з позивачкою відмовилися від повернення боргової розписки і звернулися в суд, мотивуючи це тим, що частина повернутого боргу стосувалася лише відсотків які мав сплатити відповідач. Просила суд відмовити в задоволенні позову, так як позивачка у справі є неналежною стороною.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та відмовні матеріали №1656 від 13.11.2010 року з Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач за розпискою написаною ним власноручно 20.06.2009 року отримав від позивачки у борг 5000 доларів США, які зобов’язувався повернути через два місяці. Наведена обставина в судовому засіданні стверджена дослідженим оригіналом розписки, що надала для огляду позивачка, в яких оговорено суму боргу та умови і строки повернення боргу в розмірі 5000 доларів США.

Своїх зобов’язань відповідач не виконував, внаслідок чого позивачка зі своїм чоловіком зверталася до Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області, для притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, однак у порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_4 було відмовлено через відсутність у його діях складу злочину передбаченого ст. 190 КК України, про що ДІМ Хустського МВ винесено постанову від 13.11.2010 року.

З дослідження відмовних матеріалів №1656 від 13.11.2010 року наданих Хустським МВ УМВС України в Закарпатській області, встановлено, що дійсно між сторонами мали місце обставини пов’язані з отриманням у борг за розпискою грошової суми в розмірі 5000 доларів США. В поясненнях відповідача зазначено, що він отримував вказану суму боргу та писав розписку, в якій зобов’язувався повернути борг. Повернення боргу він здійснював виплачуючи по 500 доларів США  щомісячно, при поверненні останньої частини боргу, чоловік позивачки ОСОБА_5 повідомив що повернута сума стосується лише відсотків, а сам борг залишився не повернутим. Однак, які-небудь докази про здійснення часткових виплат на повернення боргу відповідачем у відмовних матеріалах відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача не надала суду жодних доказів про те, що відповідач проводив виплату по 500 доларів США щомісячно в користь позивачки або її чоловіка, з метою виконання боргового зобов’язання за розпискою про отримання позики від 20.06.2009 року.  

Розписку написану власноручно відповідачем від 20.06.2009 року суд бере до уваги і відповідно до ст. 1047 ЦК України вважає, що даний письмовий доказ за своїм змістом та формою є договором позики.

Встановлені та перевірені в судовому засіданні докази по справі, дають суду підстави в порядку передбаченому ст. 1050 ЦК України покласти на відповідача зобов’язання по поверненню всієї суми боргу позивачу, внаслідок порушення умов виконання цього договору з боку відповідача. Крім цього, відповідач відповідно до ст.625 ЦК України через прострочення виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до іноземних валют, позивачем зроблено розрахунок суми боргу з нарахуванням 3% річних за прострочення грошового зобов’язання в гривневому еквіваленті, і такий розмір боргу складає загальну суму – 41175,32 грн.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані і вона правомірно ставить питання про захист своїх прав, вимагаючи від відповідача повернення боргу, а тому даний спір слід вирішувати на підставі ст. 1046-1050 ЦК України, стягнувши з відповідача суму зазначену в позовній заяві.

Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі, понесені позивачем на оплату державного мита, ІТЗ та на розміщення оголошення в засобах масової інформації в сумі 590 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.526,625,1049,1050 ЦК України суд

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - 41175 ( сорок одну тисячу сто сімдесят п’ять гривень 35 копійок) – суми боргу за договором позики з врахуванням 3%річних, за прострочення виконання зобов’язання та судові витрати в сумі 590 грн. понесені позивачем по розгляду даної справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Закарпатської області.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Кемінь В.Д.

04.07.2011