УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2а-4048/2011

"07" липня 2011 р.  року                                                                                м. Сімферополь

суддя Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Шильнова М.О. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району  АР Крим про стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ :

16 травня 2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району  АР Крим щодо зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району  АР Крим та стягнення недоотриманої суми на  щорічне оздоровлення за 2011рік, яка складає 3628 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від  15 червня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району  АР Крим про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району  АР Крим надав письмові заперечення проти позову, в яких просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані письмові заперечення проти позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 підлягають часткову задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

           Згідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

           Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам чорнобильцям виплачується в таких розмірах: інвалідам 3 групи - 4 мінімальних заробітних плат.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач  ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до I категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджує посвідченням серії НОМЕР_1 та вкладкою № НОМЕР_2 до посвідчення  серії НОМЕР_1.

Позивачці ОСОБА_2 з 16.11.2000 року безстроково встановлена IIІ група інвалідності, причинний зв'язок інвалідності із виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджений довідкою МСЕК № 045155.

         В зв’язку з чим  позивачка має право на отримання щорічних допомоги на оздоровлення з урахуванням зміни мінімальної  заробітної плати станом на 31 грудня кожного попереднього року  в розмірі 4 мінімальних зарплат інваліду 3 групи.

         Як вбачається з довідки № 01-02/1929 від 29.04.2011 року виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Сімферопольського району  АР Крим, за 2011 рік ОСОБА_2 отримала 90 грн. щорічної допомоги на оздоровлення.

       У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.   

       Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.   

      Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

      При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не    допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

       Основні положення   щодо   реалізації  конституційного  права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій,  умов проживання  і  трудової  діяльності  на  них,  соціального захисту потерпілого населення визначені та  закріплені  в  Законі  України "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Згідно Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається розмір мінімальної заробітної плати. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

        Крім цього, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ЗУ «Про державний бюджет України на 2011р.» мають вищу юридичну силу.   

        Виходячи  із загальних засад пріорітетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме  ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів заробітних плат на 2010 рік, а не Постанови Кабінету Міністрів.

       Також при розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст. 8 Конституції України.   

       Вимоги позивача про стягнення з відповідача недоотриманої надбавки   задоволенню не  підлягають, оскільки  відповідно  по положень  ст.17 КАС  України,  до  компетенції  адміністративного суду  відносяться повноваження  щодо спорів  по оскарженню  рішень (нормативно – правових актів  чи  правових  актів  індивідуальної дії), дій  чи  бездіяльності  суб’єкта   владних   повноважень

      Керуючись  ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10, 11, 12, 86, 128, 158 -160 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

     Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району АР Крим, щодо нарахування та виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольського району АР Крим провести перерахунок та виплатити  ОСОБА_2, як інваліду 3 групи, щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплаченої суми.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: