02.03.2011

      Справа №  2-1443/11

                                            Категорія № 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Кравченко В.Є.,

при секретарі              Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з актовим записом № 20 Качинської селищної Ради м. Севастополя сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 06.09.2006 року. Від сумісного життя мають малолітню дитину, доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем, зазначаючи, що їх сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально. Вважає, що подальше збереження сім'ї неможливо.  

Сторони у судове засідання не з’явилися, але  надалі суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач на позові наполягає, відповідач з позовом згоден.

Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.  

Як вбачається з матеріалів справи, сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 06.09.2006 року. Від даного шлюбу мають малолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд вважає, що причини, які побудили позивача звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу є обґрунтованими, оскільки сторони не ведуть сумісне господарство та сумісний бюджет, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї неможливо. Суд враховує також ті обставини, що подружжя втратили відчуття любові та поваги один до одного, фактично не підтримують подружніх відносин, примирення між сторонами не можливо, спір про розподіл спільно нажитого майна відсутній.

На вимогу ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 змінила своє прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 у зв’язку з реєстрацією шлюбу, та не заявляла своє бажання після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище, суд вважає за необхідним залишити їй прізвище –ОСОБА_1

Судові витрати, понесені позивачем під час подачі позову до суду, з урахуванням його думки, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 113, 114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 30, 60, 212, 213, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06 вересня 2006 року Качинською селищною Радою м. Севастополя (актовий запис № 20) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити –«ОСОБА_1».

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                В.Є. Кравченко