ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  9/265

18.08.06

За позовом     Відділу культури і туризму Гощанської районної державної адміністрації

до                    Закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна"

про                  стягнення 9517,43 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача        Івасюк А.П. - керівник

                            Наконечний Ю.М., дов № б/н від 16.08.2006 р.

Від відповідача   Циганенко В.Ю., дов. № б/н від 4.01.2006 р.

Обставини  справи:

          

Позов заявлений про стягнення 9 517,43 грн. відповідно до Угоди № 58878 від 02.04.2003 р. (надалі за текстом «Угода»).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2006 р. порушено провадження у справі № 9/265 та призначено її розгляд на 18.08.2006 р.

В судовому засіданні 18.08.2006 р. позивачем надані документи на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2006 р. Останній підтвердив позовні вимоги повністю.

           Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позов № б/н та документами на виконання ухвали суду від 24.07.2006 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,  суд –

ВСТАНОВИВ:

2 квітня 2003 р. між Відділом культури Гощанської районної адміністрації (у відповідності до розпорядження Голови Гощанської районної адміністрації від 08.07.2005 року № 301 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації»відділ культури реорганізовано у відділ культури і туризму, який є його правонаступником), визначеним як Учасник системи, та Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», визначеним як Фірма, була укладена Угода № 58878 та підписані Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід’ємними частинами Угоди.

Предметом Угоди відповідно до ст. 1 останньої є надання Учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку № 1 до Угоди, через систему Автоплан, організовану відповідачем. «Правила здійснення діяльності Автоплану»містяться у додатку № 2 до Угоди та встановлюють певну специфічну систему взаємних прав і обов’язків сторін Угоди.

Позивач стверджує, що відповідно до умов Угоди їм було сплачено кошти на отримання автомобіля в загальній сумі 9 517,43 грн. та на підтвердження зазначеного надає суду платіжні доручення № 170 від 09.04.2003 р. на суму 867,89 грн., № 234 від 15.05.2003 р. на суму 650,66 грн., № 306 від 10.06.2003 р. на суму 670,02 грн., № 374 від 09.07.2003 р. на суму 696,65 грн., № 458 від 12.08.2003 р. на суму 2 089, 95 грн., № 476 від 20.08.2003 р. на суму 4 542,26 грн.

18.05.2004 р. позивач, скориставшись своїм правом відповідно до ст. 13 Угоди та ст. 15 Додатку № 2 до Угоди, листом до відповідача № 22-274-13 розірвав Угоду № 58878, а останній листом № б/н від 01.06.2004 р. підтвердив таке розірвання Угоди згідно п. 15.1 ст. 15 Додатку № 2 до Угоди.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми внесків, сплачених позивачем за Угодою,  у розмірі 9 517,43 грн. останній посилається на невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Угодою та порушенням цим прав позивача за Угодою. Зазначене невиконання відповідачем обов’язків за Угодою полягає, на думку позивача, в неповерненні на вимогу останнього (лист позивача на адресу відповідача № 22-66.13 від 14.02.2005 р., долучений до позовної заяви) зазначених коштів після розірвання Угоди.  

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

На підтвердження виконання своїх зобов’язань за Угодою позивач надає вищеперелічені платіжні доручення на загальну суму 9 517,43 грн. Відповідач не заперечував саме таку суму сплачених позивачем внесків та надав «Розрахунок платежів за Угодою №58878», який підписаний повноважним представником відповідача.

Відповідно до п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється  з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

           Спірна Угода встановлює індивідуально-визначений порядок її розірвання Учасником системи.

Умовами Угоди ( п. 15.2 ст. 15 Додатку №2 до Угоди) передбачено наслідки розірвання Угоди, а саме: «Враховуючи те, що сплачені кожним Учасником системи Чисті внески були використані для купівлі Автомобілів, які були передані відповідним Учасникам, Фірма може здійснити  повернення сплачених Чистих внесків Учаснику, що розірвав Угоду, тільки по закінченні Графіка внесків групи учасників системи, до якої він належав. У цьому випадку Фірма здійснює повернення тільки Чистих внесків, сплачених Учасником, що розірвав Угоду, у відповідності до Ціни автомобіля, що діяла в останньому місяці існування відповідної групи...»відповідно до вказаної далі у зазначеному пункті процедури.

Згідно наданого відповідачем «Розрахунку платежів за Угодою № 58878», здійснені позивачем платежі на загальну суму 9 517,43 грн. розподіляються на «Вступний внесок»у сумі 867,89 грн., «Адміністративні витрати + ПДВ»у сумі 2 316,81 грн. та «Чистий внесок»у сумі 6 332,73 грн.

Сума Вступного внеску (867,89 грн.) відповідно до п. 15.4 ст. 15 Додатку № 2 до Угоди не підлягає відшкодуванню Учаснику, що розірвав угоду.

Адміністративні витрати, відповідно до Додатку № 2 Угоди, - це плата за послуги відповідача з організації діяльності системи Автоплану. Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України плата за вже надані послуги відшкодуванню не підлягає.

З огляду на вищезазначене, при розірванні Угоди поверненню підлягають лише Чисті внески в розмірі 6 332,73 грн. і в термін - тільки після здійснення розрахунків всіма членами групи Учасника системи, т.т. позивача, що передбачено цитованим пунктом ст. 15 Додатку № 2 до Угоди. Суд зазначає, що з такими умовами Угоди позивач погодився, про що свідчить підпис останнього на угоді і Додатках № 1 і № 2.

Враховуючи вищевказане, суд робить висновок, що відповідно до п. 15.2 ст. 15 Додатку № 2 до Угоди у відповідача не виник обов’язок щодо повернення Чистих внесків, а, отже, у позивача не виникло право на примусове стягнення з відповідача таких коштів, тому у позові належить відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 525, 526, 530, 629, 653, 901-907 ЦК України,

                    ст. 193 ГК України,

                    ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд  -

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити повністю.

           2.  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Дата підписання 23.08.2006 р.

С.М. Жирнов