ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 22/119 | 14.08.06 р. |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діапринт”
До Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”
Про: стягнення 26 203, 81 грн.
Суддя Шкурат А.М.
Представники:
Від позивача: Сухопарова Т.В. (дов. б/н від 01.10.2005р.)
Від відповідача: Дзюбак Т.А. (дов. № Д07/7358 від 09.11.2005р.)
Обставини справи:
Товариство з обмеженою “Діапринт” (далі по тексту Позивач) звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (далі по тексту Відповідач) 26 203, 81 грн. заборгованості, з яких 16 296,84 грн. основного боргу за Договором постачання № 139 від 07.06.2004р. (далі по тексту Договір), 910,04 грн. трьох відсотків річних, інфляційних збитків у розмірі 8 996,93 грн., а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2006р. розгляд справи призначено на 14.08.2006р.
Позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі та просить про задоволення останніх.
Відповідач позовні вимоги визнає, проти існуючої заборгованості не заперечує.
Крім того, відповідачем в судовому засіданні подано клопотання відповідно до якого останній просить розстрочити виконання рішення, примусове виконання якого може призвести до призупинення господарської діяльності Філіалу “Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго”.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
07.06.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діапринт»та Теплоелектроцентраллю № 5 Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»відповідач, було укладено Договір постачання за № 139.
За умовами Договору позивач зобов'язався на умовах попередньої поставки шляхом самовивозу поставити, а відповідач прийняти й сплатити діаграмну продукцію (товар). Кількість, номенклатура ціна та строки сплати були обумовлені в Специфікації №1 яка являється невід'ємною частиною Договору.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу, згідно накладної № 136 від 21.06.2004р. діаграмну продукцію на суму 16 296, 84 грн., а відповідач отримав останню відповідно до довіреності серії ЯЖФ № 917690 від 21.06.2004р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Пунктом 5.3. Договору передбачена безготівкова форма розрахунку за отриманий товар на протязі 30 календарних днів з дня поставки товару.
В свою чергу відповідач згідно умов Договору зобов'язався виконувати свої зобов'язання по сплаті за поставлений товар належним чином та в терміни обумовлені Договором. Однак відповідач не виконав свої зобов’язання за договором та не оплатив вартість отриманого товару.
Як вбачається із матеріалів справи 10.01.2005р. позивачем була направлена претензія на адресу «Теплоелектроцентраль № 5»Акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго», з вимогою сплатити заборгованість за Договором № 139.
На день розгляду справи відповідач не розрахувався за отриману продукцію.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 26 203, 81 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу позивача він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, яка відповідно до доданого до матеріалів справи розрахунку становить 8 996,93 грн. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 910,04 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 262,04 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача.
В поданому відповідачем клопотанні про розстрочку виконання рішення суду останній просить суд розстрочити виконання рішення на чотири календарних місяці відповідно до графіку погашення заборгованості, обґрунтовуючи це тим, що Філіал “Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго” не може її погасити негайно через незадовільне фінансове становище спричинене відтоком обігових коштів на забезпечення сталої роботи відповідача у період опалювального сезону та існування великої дебіторської заборгованості за відпущену електричну та теплову енергію та не наданням постачальниками і підрядниками податкових накладних без оплати вартості товару, що може призвести до призупинення господарської діяльності філіалу «Теплоелектроцентраль № 5»Акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго». На підтвердження вищенаведеного відповідач надав суду Довідку про стан кредитної заборгованості відповідно до якої Філіал «Теплоелектроцентраль № 5»Акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго»станом на 01.08.2006р. має кредиторську заборгованість за поставну товарно-матеріальних цінностей, виконані роботи та послуги в сумі 3 016 413,37 грн.
Відповідно до п 2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Дослідивши подане відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення суд прийшов до висновку, що останнє є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 49, 82-85, 121 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, п/р 260013104201 в АБ “Енергобанк” у м. Києві, МФО 300272, код ЄДРПОУ 300272) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Діапринт»(28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня б. 89, кв. 2, р\р 26002440459001 в Кіровоградській філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 323583, код ЄДРПОУ 32282334) 16 296 (шістнадцять тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 84 коп. основного боргу, 910 (дев’ятсот десять) грн. 04 коп. трьох відсотків річних, 8 996 (вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 93 коп. інфляційних витрат, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 04 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення відповідно до графіку погашення заборгованості Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Діапринт», а саме:
Термін, до надання якого має бути сплачений щомісячний платіж | Розмір щомісячного платежу (в гривнях) |
До 30.09.2006р. | 6645,96 |
До 31.10.2006р. | 6645,96 |
До 30.11.2006р. | 6645,96 |
До 31.12.2006р. | 6645,97 |
Всього: | 26583,85 |
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Шкурат А.М.