Справа № 2-331/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011                                                                                м.Енергодар

Енергодарський міський суд   Запорізької області

у складі: головуючого судді: Бульби О.М.,

               при секретарі:          Малихіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Енергодарського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання кредитного договору та договору застави недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з наведеним позовом в якому, після уточнення позовних вимог просили:

-          визнати кредитний договір №ZPA0GA0000000479 від 14.12.2007 року в сумі 17500 доларів США недійсним, зобов’язати банк скласти новий договір, який передбачає проведення розрахунків в національній валюті;

-          у зв’язку з недійсністю кредитного договору, визнати недійсність договору застави квартири;

-          в порядку усунення наслідків недійсності основного договору виключити запис про державну реєстрацію договору іпотеки з Державного реєстру іпотек;

-          зобов’язати приватного нотаріуса ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження нерухомого майна запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна -  квартири за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі в позовній заяві зазначили, що 14.12.2007 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір на отримання споживчого кредиту від Енергодарського відділення ЗРУ «Приватбанк» у сумі 17500 доларів США під заставу квартири, в якій проживає ОСОБА_3 На виконання умов договору ОСОБА_1 добросовісно сплачувала щомісячно внески, розраховані банком до 2017 року.

Внаслідок світової кризи курс долара США став стрімко коливатись, окрім того підвищились ціни на продукти харчування та всі предмети споживання, внаслідок чого майновий стан ОСОБА_1 та її сім’ї різко погіршився. По незалежним від ОСОБА_1 обставинам, вона в зв’язку з коливанням курсу долару США відносно гривні не мала можливості провадити розрахунки з банком. Позивачі вважають, що світова фінансова криза 2008 року є надзвичайною та невідворотною подією, яка законом визначається як непереборна сила.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочинну не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недодержання яких є підставою для недійсності правочину.

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до  ст. 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.

Згідно зі ст.35 Закону України «Про національний банк України», гривня як національна валюта є єдиним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Відповідно до п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування.

Позивачі вважають, що надання банком грошових коштів (кредиту) та проведення позичальником дій, спрямованих на виконання зобов’язання в іноземній валюті (оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій, тощо), за своєю правовою природою є валютною операцією, а отже, потребує наявності у банку індивідуальної ліцензії.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник позивачів – ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача Суберляк Д.В. в судове засідання не з’явився, надавши клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача, проти задоволення позову заперечує. Через канцелярію суду представник позивача надав заперечення (а.с.23-28) в яких просив суд в задоволені позовних вимог щодо визнання кредитного договору, договору іпотек квартири недійними відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13.12.2007 року між відповідачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ZPA0GA0000000479 (а.с.6-7), відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 19375,00 доларів США, з яких: 17500,00 дол. США на споживчі цілі, 1875,00 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати з кінцевим терміном повернення кредиту 13.12.2017 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором відповідач і ОСОБА_3 13.12.2007 року уклали договір іпотеки квартири № ZPA0GA0000000479 (а.с.8-11),  відповідно до умов якого ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

18.12.2009 року Енергодарським міським судом за результатами розгляду позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості, звернення стягнення та розірвання кредитного договору, за зустрічним позовом ОСОБА_3  до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, про визнання договору іпотеки квартири недійсним, постановлено рішення (а.с.38-45), яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007 року в розмірі 170479,83 грн., судом звернуто стягнення на предмет іпотеки – однокімнатну квартиру, загальною площею 28,70 кв.м., житловою площею 16,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належала на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Крім того, наведеним рішенням розірвано кредитний договір №ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007 року, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ та ОСОБА_1. Дане рішення набрало законної сили 05.01.2010 року.

Таким чином, на час розгляду даної цивільної справи кредитний договір №ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007 року рішенням суду розірвано.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивачів щодо визнання кредитного договору №ZPA0GA0000000479 від 14.12.2007 року в сумі 17500 доларів США недійсним, зобов’язання банк скласти новий договір, який передбачає проведення розрахунків в національній валюті, задоволенню не підлягають.

Оскільки інші позовні вимоги визначенні виходячи з того, що судом кредитний договір №ZPA0GA0000000479 буде визнаний недійсним, та обґрунтовані лише недійсністю наведеного кредитного договору, суд приходить до висновку, що в їх задоволені також необхідно відмовити, в зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.653 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                О.  М.   Бульба