ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/180

19.06.06

За позовом     Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави

В особі                      Фонду державного майна України

                       Міністерства оборони України

                      Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Чайка"

Про                 визнання недійсним договору

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від прокурора:       Спорий І.Г. (посвідчення №4 від 09.01.2002)

Від позивача-1:       не з'явився

Від позивача-2:      Негода А.Ф. (довіреність №220/Д-561 від 26.12.2005

Від позивача-3:       Косань В.Л. (довіреність №140/юр/19 від 16.01.2006)

Від відповідача:     Турчинська Л.П. (довіреність від 29.06.2005)

          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства оборони України, Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку від 05.01.2006, який  був укладений між позивачем-3 та відповідачем, і згідно з ч.5 ст.216 ЦК України просить суд застосувати наслідки недійсності вказаного договору.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що договір купівлі-продажу не відповідає вимогам п.1 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки позивач-3 не був уповноваженим органом для продажу цілісного майнового комплексу, яке належить Міністерству оборони України; рішення про включення зазначеного майна до об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу ФДМ України не приймалось; згоди органу, до сфери управління якого належить позивач-3, тобто згоди Міністерства оборони України, отримано не було. Крім того, за твердженням прокурора, спірний договір суперечить ч.1 ст.289 Господарського кодексу України, згідно з якою відповідач має право на викуп об’єкту оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.  

Позивач-1 письмових пояснень по суті заявлених прокурором позовних вимог не надав, свого представника в судове засідання 19.06.2006 не направив. В попередньому судовому засіданні представник позивача-1 позовні вимоги підтримав повністю.

Позивач-2 в письмових поясненнях по справі, поданих в судовому засіданні 05.06.2006, позовні вимоги прокурора підтримав, оскільки вважає, що договір було укладено з грубим порушенням норм діючого законодавства. Також позивач-2 посилається на наступне: Міністерство оборони України дозвіл на відчуження зазначеного майна не надавало; позивач-3 не наділений повноваженнями продавця державного майна.  

Позивач-3 в своїх поясненнях по суті заявлених позовних вимог просить суд припинити провадження у справі на підставі ст.80 ГПК України, оскільки вважає, що прокурором не надано доказів того, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2005 №30/147, на підставі якого був укладений спірний договір, змінено, скасовано або визнано таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними а викладені в позовній заяві підстави є такими, що зводяться до оскарження рішення господарського суду міста Києва по справі  №30/147. Саме на підставі цього рішення був укладений оспорюваний прокурором договір купівлі-продажу. Вказане рішення суду на сьогоднішній день є чинним та набрало законної сили з 16.08.2005, а тому відповідач просить суд в позові відмовити повністю.   

Заявлене позивачем-3 клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом України касаційного подання на ухвалу Вищого господарського суду України по справі №30/147, залишено судом без задоволення, оскільки позивачем-3 не подано доказів того, що Верховним Судом України порушено касаційне провадження по справі №30/147 за поданням прокурора. Крім того, в судовому засіданні 19.06.2006 позивачем-3 було подано ухвалу Верховного Суду України від 08.06.2006 по справі №30/147, якою було відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 19.04.2006 №30/147.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

5 січня 2006 року між Головним управлінням торгівлі тилу Міністерства оборони України (позивачем-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Чайка” (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу нежилого будинку ( далі за текстом –Договір).

За цим Договором позивач-3 продав, а відповідач купив нежилий будинок (літера “А”), який розташований за адресою:  будинок № 9/10 по вул. Довнар-Запольського в м. Києві, загальною площею 2421,80 кв.м. (п.1 Договору). Продаж нежилого будинку вчинено за 2404361 грн., які згідно з платіжним дорученням №1 від 06.03.2006 були перераховані на користь позивача-3.

Згідно з п.2 Договору майно, що відчужується, належить позивачеві-3 на підставі свідоцтва про право власності на нежилий будинок від 07.02.2005, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управлінням комунальної власності міста Києва від 07.02.2005 №165-в, яке зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в реєстрову книгу від №7322-П.

31 січня 2006 року сторонами за Договором був укладений також Договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нежилого будинку, а саме в частині відповідальності, реквізитів продавця за договором.       

Передача нежилого будинку було оформлено Актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2006 (знаходиться в матеріалах справи).   

Право власності згідно з п.8 Договору виникає у покупця (відповідача) з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору.

Договір купівлі-продажу від 05.01.2006 був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Рудік І.П. 05.01.2006, а право власності відповідача на придбаний будинок зареєстроване Київським міським БТІ, про що видане реєстраційне посвідчення №026328 від 21.03.2006.

Зазначений Договір прокурор просить визнати недійсним на підставі ст.203 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить цивільному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог прокурора виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з преамбули Договору купівлі-продажу нежилого будинку від 05.01.2006, останній був укладений згідно нормам чинного Цивільного кодексу України та на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2005 по справі №30/147.

Рішення по справі №30/147 від 22.07.2005, було переглянуто Київським апеляційним господарським судом та залишено без змін. Касаційні подання прокурора були залишені без розгляду Вищим господарським судом України та Верховним Судом України. Рішення від 22.07.2005 на цей час набрало законної сили.

Зазначеним рішенням було задоволено вимоги ТОВ “Торгівельний дім “Чайка” до Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України та зобов’язано  Головне управління торгівлі тилу Міністерства оборони України вчинити дії, передбачені чинним законодавством України по відчуженню позивачу –ТОВ “Торгівельний дім “Чайка” нежилого будинку площею 2421,8 кв.м., що знаходиться у місті Києві по вул. Довнар-Запольського,9/10 (літ.А).   

Крім того, ухвалою суду від 30.09.2005 №30/147 зазначене рішення суду було роз’яснено наступним чином: зобов’язання Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України до вчинення дій, передбачених чинним законодавством України по відчуженню Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Чайка” нежилого будинку площею 2421,8 кв.м., що знаходиться у місті Києві по вул.Довнар-Запольського,9/10 (літ.А), означає здійснення приватизації вказаного нежилого приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Чайка” з урахуванням положень норм законодавства щодо здійснення обов’язкової експертної оцінки відчужуваного майна та укладення відповідного договору купівлі-продажу між Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Чайка”.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Юрисдикція судів згідно зі ст.124 Конституції України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, відповідно до ст.115 ГПК України є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України “Про виконавче провадження”.

На виконання рішення та ухвали Господарського суду м. Києва у справі №30/147 державним виконавцем ДВС у Солом’янському районі м. Києва 17.11.2005 було відкрите виконавче провадження. В рамках виконавчого провадження Головному управлінню торгівлі Тилу Міністерства оборони України було надіслано вимогу №639/6 від 29.12.2005, якою позивача-3 було зобов’язано вчинити дії, передбачені чинним законодавством України по відчуженню ТОВ “Торгівельний дім “Чайка” нежилого будинку площею 2421,8 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Довнар-запольського,9/10 (літера А), про що повідомити ДВС у Солом’янському районі м. Києва у термін до 10.01.2006. За невиконання вимог рішення суду державним виконавцем на позивача-3 було накладено штраф у розмірі 340 грн.    

З урахуванням вищевикладеного, при розгляді даної справи, судом приймається до уваги, що позивач-3 був уповноважений та зобов’язаний судом вчинити дії по відчуженню відповідачу нежилого будинку площею 2421,8 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул.Довнар-Запольського, 9/10 (літ.А), а саме здійснити приватизацію спірного нежилого приміщення з урахуванням положень норм законодавства щодо здійснення обов’язкової експертної оцінки відчужуваного майна та укладення відповідного договору купівлі-продажу.

А тому, твердження прокурора про те, що позивач-3 не відноситься до суб’єктів приватизації та не може бути продавцем за договором купівлі-продажу є такими, що не заслуговують уваги.

Посилання прокурора на порушення вимог чинного законодавству в частині не отримання згоди від Міністерства оборони України, до сфери управління якого входить позивач-3 також є недоречними, оскільки рішенням та ухвалою по справі №30/147 було зобов’язано позивача-3 винити дії, передбачені чинним законодавством України по відчуженню відповідачу нежилого будинку площею 2421,8 кв.м., що знаходиться у місті Києві по вул.Довнар-Запольського,9/10 (літ.А) з урахуванням положень норм законодавства щодо здійснення обов’язкової експертної оцінки відчужуваного майна та укласти відповідний договір купівлі-продажу.

З доданих прокурором до позовної заяви висновку про вартість майна та висновку про ідентифікацію поліпшень орендованого нерухомого майна –будівлі за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського,9/10, що орендується ТОВ “ТД “Чайка”, складених суб’єктом оціночної діяльності оцінювачем Байдаком О.С., вбачається, що ринкова вартість нежилої будівлі загальною площею 2421,80 кв.м. з урахуванням проведених поліпшень, виконаних орендарем –ТОВ “ТД “Чайка” без ПДВ станом на 30.11.2005 становить 2334505,0 грн., частка держави у ринковій вартості нежилої будівлі без ПДВ становить 1960025,0 грн., частка орендаря у ринковій вартості нежилої будівлі без ПДВ становить 384479,0 грн., ринкова вартість технічного майданчика загальною площею 1841 кв.м. без ПДВ становить 43608,0 грн.

Порядок укладання договорів купівлі-продажу визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, а також Законом України “Про приватизацію державного майна”, Законом України “Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Законом України “Про Державну програму приватизації” та іншими актами.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється, зокрема, шляхом викупу.

Дослідивши умови укладеного між позивачем-3 та відповідачем договору купівлі-продажу нежилого будинку від 05.01.2006 є таким, що не суперечить чинному на момент  його укладання законодавству.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором не доведено обставин, на яких ґрунтується позовна заява про визнання договору купівлі-продажу нежилого будинку від 05.01.2006 недійсним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Оскільки вимога про застосування наслідків недійсності зазначеного договору є похідною від вимоги про визнання договору недійсним, вона також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивачів порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова,18/9, код 00032945), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова,18/9, код 00032945), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, вул. Дарвіна, 6, рахунок № 26002014180001 у ВАТ БАНК “Універсальний”, м. Львів, МФО 325707 код 30045370) 39 (тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект,6, код 00031022), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект,6, код 00031022), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, вул. Дарвіна, 6, рахунок № 26002014180001 у ВАТ БАНК “Універсальний”, м. Львів, МФО 325707 код 30045370) 39 (тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України (03151, м. Київ, вул.. Молодогвардійська,28-А, код 07832465), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп.

Стягнути з Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України (03151, м. Київ, вул.. Молодогвардійська,28-А, код 07832465), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, вул. Дарвіна, 6, рахунок № 26002014180001 у ВАТ БАНК “Універсальний”, м. Львів, МФО 325707 код 30045370) 39 (тридцять дев’ять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Кролевець О.А.