Судове рішення #1677482
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ХАРКІВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 червня 2007 року.                                                                             м. Харків.

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого:                                                  Трішкової І.Ю.,

Суддів:                                                              Малінської С.М.,

                                                                          Гальянової І.Г.,

                                                                          Хребтова В.П.,

                                                                          Кокоші В.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВДАІ ОМУ УМВС України в Одеській області, управління ДАІ УМВС України в Одеській області, Красноармійському МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області про визнання та захист прав власності, за касаційною скаргою начальника Красноармійського МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2004 року,

встановила:

У жовтні 2003 року    ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що у листопаді 2002 року він на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справа № 537 - кс - 07                                             Доповідач апел. інст.: Ісаєва Н.В.

Категорія: про приватну власність                          Суддя доповідач: Кокоша В.В.

 

автомобільному ринку м. Красноармійське придбав у ОСОБА_2., який діяв за дорученням ОСОБА_3, автомобіль марки „Мерседес -230" з державним номерним знаком НОМЕР_1, 1990 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 за 18 000 грн., що стверджується розпискою.

При покупці ОСОБА_2 передав йому технічний паспорт на автомобіль серії НОМЕР_4 в якому зазначалося, що вказаний автомобіль перебуває на постійному обліку в МРЕВ-2 УДА1 УМВС України в Одеській області з 28 березня 1997 року.

Після оплати вартості автомобіля, ОСОБА_2. видав йому нотаріально посвідчене доручення на керування і розпорядження автомобілем та через свою зайнятість не зміг оформити договір купівлі-продажу автомобіля нотаріально. В подальшому відповідач не з'явився в нотаріальну контору для оформлення договору.

9 жовтня 2003 року автомобіль пройшов криміналістичну експертизу, яка виявила, що номери кузова та двигуна автомобіля не змінювалися.

З часом виявилось, що технічний паспорт на придбаний ним автомобіль підроблений, а сам автомобіль на обліку в МРЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області не перебуває.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд задовольнити його позов.

Рішенням Приморського районного суду Одеської області від 7 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2004 року, позов задоволено.

Визнано угоду по придбанню ОСОБА_1. автомобіля марки „Мерседес -230", державний номер НОМЕР_1, 1990 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 дійсною.

Визнано за ОСОБА_1. право власності на вказаний автомобіль.

Зобов'язано Красноармійське МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області зареєструвати вказаний автомобіль на ім'я ОСОБА_1. з постановкою на постійний облік та не чинити йому перешкод у користуванні, володінні і розпорядженні автомобілем.

Зобов'язано УДАІ УМВС України в Одеській області повернути автомобіль ОСОБА_1. із штрафного майданчика.

У касаційній скарзі начальник Красноармійського МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області, просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 

Відповідно до вимог ст. 202 ЦПК України 1963 року, який був чинним на час вирішення спору судом, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що 6 листопада 2002 року він придбав у ОСОБА_2. автомобіль "Мерседес-230", у зв'язку з чим є добросовісним набувачем спірного автомобіля і цей транспортний засіб повинен бути зареєстрований в органах ДАІ на його ім'я.

З таким висновком районного суду погодилась і судова колегія апеляційного суду Одеської області, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд зробив його без всебічного з'ясування обставин справи та належної оцінки доказів, чим порушив вимоги ст.ст. 15, 30, 62, 203 ЦПК України 1963 року, який  діяв на час розгляду справи.

Визнаючи угоду щодо придбання ОСОБА_1 автомобіля марки „Мерседес -230", державний номер НОМЕР_1, 1990 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 дійсною, суд не звернув увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року, суд міг визнати дійсною лише угоду, яка за законом підлягала нотаріальному посвідченню, але сторони уклали її без додержання цієї форми, і одна зі сторін виконала її повністю або частково, а друга ухиляється від нотаріального оформлення укладеної нею угоди.

Для угод купівлі-продажу автомобілів таке оформлення не є обов'язковим.

Матеріали справи не містять доказів того, що на час укладення договору купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_3, за дорученням якого ОСОБА_2. продав спірний автомобіль ОСОБА_1., був власником цього автомобіля та відповідно до ст. 225 ЦК України 1963 року мав передбачене законом право на його відчуження та надання доручень іншим особам щодо таких дій.

Висновком суду, що ОСОБА_1. є добросовісний набувач, а тому є власником автомобіля, який повинен бути зареєстрований на його ім'я, не можна визнати обґрунтованим.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України „Про власність", законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна.

Пунктами 7 та 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року за № 1388 (надалі Правила) передбачено, що власники транспортних засобів-юридичні та фізичні особи або їх представники( далі власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, які є підставою для внесення змін до реєстраційних

 

документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, які посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості. Правомірність придбання транспортних засобів, вузлів, агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідальної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Згідно з п. 30 Правил (в редакції, що діяла на час розгляду справи) транспортні засоби (вузли і агрегати, що мають ідентифікаційні номери), ввезені в Україну фізичними особами , підлягають реєстрації на підставі заяв власників і виданих митними органами посвідчень на їх реєстрацію в підрозділах ДАІ із зазначенням відомостей про сплату мита, заборону відчуження, дати зворотного вивезення.

Судами встановлено, що автомобіль марки „Мерседес -230", державний номерний знак НОМЕР_1, 1990 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 є транспортним засобом іноземного виробництва, в підрозділах ДАІ України не зареєстрований, а реєстраційне свідоцтво на вказаний автомобіль серії НОМЕР_4 від 28 березня 1997 року, згідно якого власником автомобіля значиться ОСОБА_3 підроблене.

При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції наведені вимоги законодавства не були враховані, а тому судові рішення щодо визнання права власності за ОСОБА_1. на автомобіль марки„Мерседес -230", державний номер НОМЕР_1, 1990 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 та покладення зобов'язань на Красноармійське МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області зареєструвати вказаний автомобіль на ім'я ОСОБА_1., не можна визнати такими, що відповідають діючому законодавсту.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила :

Касаційну скаргу начальника Красноармійського МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду Одеської області від 7 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2004 року скасувати.

 

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВДАІ ОМУ УМВС України в Одеській області, управління ДАІ УМВС України в Одеській області, Красноармійському МРЕВ УДАІ УМВС України в Донецькій області про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль, зобов'язання зареєструвати та не перешкоджати у володінні, користуванні та розпорядженні автомобілем   відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація