ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20.07.2011 року  .                                                               Справа № 1-72/11

Теплицький районний суд ВінницТеплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді    Панченка Д.І.

секретаря    Бевз О.В.

за участю прокурора  Долецького О.Ф.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик кримінальну справу про обвинувачення   

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Балки Барського району Вінницької області, житель АДРЕСА_1 українець,  громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, працює, не судимий в порядку ст. 89 КК України,

за ст.  191 ч. 3  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       ОСОБА_2 будучи директором комунального підприємства (КП) «Житлокомунсервіс –Т» смт. Теплик Вінницької області протягом 2007-2008 років зловживаючи своїм службовим становищем скоїв привласнення на свою користь грошових коштів належних КП «Житлокомунсервіс-Т»на суму 9300 грн., за що його  15 червня 2009 року було засуджено вироком Теплицького районного суду за вчинення  злочину, передбаченого ч.2 ст.191КК України.

    Однак ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та знову скоїв новий навмисний злочин. Так, 19 березня 2009 року директор КП  “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2, отримавши у директора приватного підприємства (ПП) «ОСОБА_3»ОСОБА_3 стрілу до екскаватора, вартістю 9300 грн., подав до бухгалтерії КП “Житлокомунсервіс-Т” надані йому  директором вказаного підприємства ОСОБА_3 видаткову накладну та прибутковий касовий ордер, як підтвердження купівлі-продажу стріли до екскаватора, та на підставі цих документів отримав з каси КП “Житлокомунсервіс-Т”, готівкою, кошти в сумі 9300 грн., які передав  директору ПП «ОСОБА_3» ОСОБА_3, як оплату за отриману раніше стрілу до екскаватора.

    В подальшому, в березні 2009 року, директор КП “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2  умисно,  повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з метою заволодіння коштами КП “Житлокомунсервіс-Т” в сумі 9300 грн., які ним були передані  директору ПП «ОСОБА_3»ОСОБА_3 як оплата за стрілу до екскаватора, зазначену стрілу ОСОБА_3 повернув, повідомивши останнього про відсутність необхідності в її купівлі, в зв’язку із чим на його вимогу кошти в розмірі 9300грн.  ОСОБА_3, готівкою були повернуті ОСОБА_2

    Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння вищевказаними коштами, особисто отримавши від директора ПП «ОСОБА_3»ОСОБА_3 в березні 2009 року готівкою кошти в розмірі  9300 грн., директор КП “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2 в березні 2009 року зазначені кошти привласнив та використав на власні цілі.

    Окрім того, директор КП “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2  24 червня 2010 року уклавши договір купівлі-продажу віброплити УГМС 12 з фізичною особою - підприємцем (ФОП) ОСОБА_4 та в подальшому відповідно до даного договору отримавши у ФОП ОСОБА_4 віброплиту УГМС 12  вартістю 11840 грн., подав до бухгалтерії КП “Житлокомунсервіс-Т” надану йому ФОП ОСОБА_4  видаткову накладну та договір купівлі-продажу, як підтвердження купівлі-продажу віброплити УГМС 12, та на підставі цих документів та платіжного доручення № 1 від 25.06.2010 року, Управлінням Державного казначейства України у Теплицькому районі з рахунку КП “Житлокомунсервіс-Т”,  ФОП ОСОБА_4 було перераховано  бюджетні кошти в сумі 11840 грн., як оплату за отриману віброплиту УГМС 12.

    В подальшому, в липні 2010 року, директор КП “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2,  умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з метою заволодіння бюджетними коштами в сумі 11840 грн., які були перераховані  ФОП ОСОБА_4 як оплата за віброплиту УГМС 12, дану віброплиту ФОП ОСОБА_4 повернув, повідомивши останнього про відсутність необхідності в її купівлі, в зв’язку із чим на його вимогу бюджетні кошти в розмірі 11840 грн. ФОП ОСОБА_4 готівкою, були повернуті ОСОБА_2

    Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, особисто отримавши від ФОП ОСОБА_4 готівкою бюджетні кошти в сумі  11840 грн. директор КП “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2 в липні 2010 року зазначені кошти привласнив та використав на власні цілі.

    Всього таким чином, директор КП “Житлокомунсервіс-Т” ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем заволодів грошовими коштами належними КП “Житлокомунсервіс-Т” на загальну суму 21140 грн., чим заподіяв збитки вказаному підприємству на дану суму.

     Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність                                                                                                                       у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України визнав повністю, суду пояснив, що  із 13 березня 2007 року і до листопада 2010 року він працював керівником комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т». На початку березня 2009 року він вирішив придбати для потреб КП «Житлокомунсервіс–Т»стрілу до екскаватора. Оплативши вартість стріли, він через деякий час повернув стрілу власнику і отримав назад гроші.   На початку 2010 року він вирішив придбати для потреб КП «Житлокомунсервіс –Т»віброплиту. Селищною радою було вирішено задовольнити його відношення та виділити із місцевого бюджету грошові кошти в сумі 11840грн. Проте вирішив, що потреба у вказаній віброплиті для підприємства відсутня. Повернувши плиту, він отримав гроші,  проте їх до каси  КП «Житлокомунсервіс –Т»він не повернув. На дані гроші він мав намір покращити матеріальну частину  підприємства, проте не зробив цього.  Розуміє що вчинив привласнення коштів, просить його суворо не карати.

    У відповідності з вимогами ст. 299 КПК України суд враховуючи думку підсудного, та прокурора, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши підсудного, прокурора - суд кваліфікує дії  ОСОБА_2  за ч.3  ст. 191 КК України -  тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, кваліфікуючою ознакою якого є вчинене повторно.

     Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання. Як обставину, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування шкоди. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу винного, те що з листопада 2010 року він не працює на даній посаді - суд вважає, за необхідне призначити йому покарання  у виді обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням, та позбавленням права займати матеріально –відповідальні посади.

    Враховуючи викладене, керуючись ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

     ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого   ч.3 ст. 191 КК України  призначивши йому покарання у виді  трьох років шести місяців обмеження волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими повноваженнями строком на один рік.

                 Згідно ст.75 КК України звільнити його від основного покарання, якщо він протягом півторарічного іспитового строку не вчинить нового злочину, та виконає покладений на нього обов’язок повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

     Міру запобіжного заходу до вступу вироку ОСОБА_2 в законну силу   залишити попередню-підписку про невиїзд.

     На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 15 діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Вінницької області.ької області в складі:

Суддя: