Справа № 2-а-4923/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 08 червня 2011 року                                           м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ України у Вінницькій області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії та підвищення до пенсії протиправними та зобов’язання здійснити  перерахунок та виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії та підвищення до пенсії протиправними та зобов’язання здійснити  перерахунок та виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є пенсіонером, пенсію отримує по вислузі років, не працює. Він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) і постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він має право на пільги встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року. Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 3-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 39 цього ж Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату. В зв’язку з цим, позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області з заявою про здійснення йому перерахунку та виплати вищезазначених додаткової пенсії та підвищення до пенсії. Головне Управління ПФУ у Вінницькій області дало позивачу відповідь, що згідно ст.. 51 Закону України “Про статус…”від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями) особам , віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю призначається у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 установлено розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до 3 категорії в розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Стаття 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІ не передбачає підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення. Тому підстав для виплати позивачу відповідачем даного підвищення не має. Відповідач у своїй відповіді також вказав, що пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

    Позивач вважає, що вищезазначені додаткова пенсія та підвищення до пенсії йому виплачується у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року.

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

   Просить суд визнати дії Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю та підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, протиправними. Зобов”язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю передбачену ст.. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 20.10.2010 року, та підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачене ст.. 39 даного Закону, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 20.10.2010 року.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач, згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.12.1997 року є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований і постійно проживає в с. Зарічне Тульчинського району Вінницької області, що згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Отримує пенсію по вислузі років. Позивач, не працює. Він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), про що має посвідчення серії НОМЕР_2, видане Вінницькою облдержадміністрацією 25.02.1993 року.       

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року.

Згідно ст.. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 3-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Крім того, відповідно до ст. 39 цього ж Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

В зв”язку з цим, позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області з заявою про перерахунок та виплату йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, передбачену ст.. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року, та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбаченого ст. 39 даного Закону. Проте, Головне управління ПФУ у Вінницькій області відмовило позивачу у перерахунку вищевказаних додаткової пенсії та підвищення до пенсії, та надало відповідь, що згідно ст.. 51 Закону України “Про статус…”від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями) особам , віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю призначається у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 установлено розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до 3 категорії в розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Стаття 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІ не передбачає підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення. Тому підстав для виплати позивачу відповідачем даного підвищення не має. Відповідач у своїй відповіді також вказав, що пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

Відповідач надіслав на адресу суду заперечення, в яких вказав, що позов ОСОБА_1  не визнає, вказує також, що всі нарахування по пенсії йому проведено відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року, зокрема до ст.. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам віднесеним до 3-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. У ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема пункт 30 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців 2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

        22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни  до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

        Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, дія положень даного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

         Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.         

За таких обставин, невиплата позивачу додаткової пенсії, передбаченої ст.. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року та підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. ст.. 39, 51 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.      

  Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

           Визнати дії Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, протиправними.

           Визнати дії Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, протиправними.

            Зобов”язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, починаючи з 20.10.2010 року, виплативши заборгованість з 20.10.2010 року по теперішній час.

            Зобов”язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та виплачувати його щомісячно до втрати права на таке підвищення, починаючи з 20.10.2010 року, виплативши заборгованість з 20.10.2010 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: