Справа № 2-а-2184/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011                                                                                                    м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

в складі головуючого – судді  Курач І.В., при секретарі   Сеник Л.Л.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар  справу  за адміністративним  позовом ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, та  зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним   позовом, у якому просить   поновити строк для звернення до суду, визнати дії УПСЗН Енергодарської міської ради про відмову у проведенні нарахування несплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення  неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити    суму несплаченої щорічної допомоги на оздоровлення  2007  року по 2011 рік. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що   він  має статус громадянина , який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії ї, є особою, евакуйованою з зони відчуження в 1986 році. Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   має право на  щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі  трьох мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати .

    Дізнавшись про не донарахування сум щорічної допомоги на оздоровлення, у  березні  2011р позивач письмово     звернувся до УПСЗН Енергодарської міської ради   з заявою про перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до вимог закону, починаючи з 2007 р. , але відповідач відмовив  йому у  перерахунку, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від   12.07.2005 року № 562, згідно до положень якої, щорічна допомога на оздоровлення  виплачена йому в повному обсязі.

 Посилаючись на Закон України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-ХІІ (надалі - Закон  № 796-ХІІ), Конституцію України,Закон України  « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»  вважає дії відповідача   неправомірними,   просить суд позовні вимоги задовольнити.

          У судове  засідання позивач  не з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі , просить справу розглянути без   його участі ( а.с. 1).

Представник відповідача , що діє на підставі довіреності – ОСОБА_2  , в судове засідання не з’явилася, просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнала в повному обсязі і просить відмовити в задоволенні позову , про що повідомила суд письмово.   До справи  надані заперечення, в яких зазначено, що УПСЗН Енергодарської міської ради  не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів ІІІ ступеня. Ст. 62 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено,що порядок застосування  цього Закону провадиться у порядку визначеному Постановою КМУ  і щорічна допомога фінансується  із державного бюджету, а тому вони , як розпорядники  коштів,  проводять виплату тільки в межах бюджетних асигнувань. Посилаючись на норми ст. 99, 100 КАС України, просить суд в задоволенні позову відмовити( а.с. 10 - 14).        

Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд  приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є  громадянином, який  постраждав від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , 2 категорії,  перебуває на обліку  в УПСЗН Енергодарської  міської ради (а.с. 3).

            Компенсація  на оздоровлення позивачу, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС,   виплачувалася   Управлінням праці та соціального захисту населення. В  2010р  сума виплат склала 75 грн.,   що підтверджено довідкою УПСЗН  Енергодарської міської ради  від  18.05.2011р року №  373( а.с.15).

У відповідності до ст. 99 КАС України звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у  ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків,установлених законом залишається без розгляду, якщо суд, за заявою особи, яка його подала , не знайде підстав для поновлення строку , про що  постановляється ухвала.  

Позивач звернувся до суду  27.04.2011року, заяву про поновлення строку звернення до суду  не обґрунтував.

Ухвалою суду від 29.04.2011р провадження по справі відкрито в частині вимог, строк звернення до суду яких не пропущений.

Як вбачається з  довідки УПСЗН від 18.05.2011р. № 373 у 2010 році позивач отримав компенсацію  у липні  2010 року, до суду ж звернувся 27.04.2011р, тобто після сплину 6 місяців, виплати на оздоровлення у 2011 році не отримував,  тому у відповідності до ст.100 КАС України  позов залишається без розгляду.

            Керуючись   ст. 99, 100, 165, 186  КАС України , суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, та  зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на  ухвалу суду першої інстанції подається протягом   п’яти  днів  з  дня  її проголошення.   Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні  або без виклику особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається  протягом  п’яти  днів  з  дня  отримання  копії    ухвали.

Суддя:                                                                                      І.  В.  Курач