Справа № 2-569/11   

                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року                                                                    м.Тульчин

                                                        Тульчинський районний суд Вінницької області

                  в складі: головуючого судді            Карнауха А.П.

                                        при секретарі                     Нечипорук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про усунення перешкод до користування власністю, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод до користування власністю,визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої  вимоги наступним.

          08.11.2005 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб. Від шлюбу у них народилось двоє дітей. Через зловживання відповідача спиртними напоями, неробство, не надання матеріальної допомоги сім»ї, часті не ночівлі дома 30.09.2010 року вони шлюб розірвали і проживають окремо. Відповідач проживає з іншою жінкою за місцем її проживання. При цьому знятись із реєстрації з її будинку не бажає.

          За договором дарування від 23.03.1999 року ? частина будинку, де позивачка проживає з дітьми належить їй на праві особистої власності. Відповідач там лише за її згодою прописаний. Прописка відповідача в її будинку ставить їй як власникові перепони до користування і розпорядження власністю.

          Оскільки відповідач добровільно знятись із реєстрації не бажає вона вимушена звернутись до суду.

Просить суд зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження її майном шляхом зняття з реєстрації із належного їй будинку в АДРЕСА_1.

               В судовому засіданні позивачка позовні вимоги змінила. Просила суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

               Відповідач в судове засідання не з»явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Заперечень проти позову не подав.

                Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, встановив, що ОСОБА_1, згідно договору дарування частини житлового будинку від 23.03.1999 року,витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 28246154 ( бланк серії ССУ №269506) 06.12.2010 року від  належить на праві  приватної власності ? частина житлового будинку АДРЕСА_2. Згідно копії  домової  книги, ОСОБА_2 в даному будинку зареєстрований 23.08.1994 року.

              Шлюб між позивачкою та відповідачем  розірвано 30.09.2010 року, що підтверджується копією рішення Тульчинського районного суду.

          За поясненнями позивачки, які відповідач не спростував, ОСОБА_2 з часу розірвання шлюбу постійно проживає в іншому житловому приміщенні.

          Згідно технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду по господарський номер будинку змінено з 47 на 53.

                    Відповідно до ст.163 Житлового кодексу України за тимчасово відсутніми наймачами житлових приміщень займане житлове приміщення зберігається у межах строків,передбачених ст.71 кодексу.

          За ст.71 ч.1 ЖК України встановлений шестимісячний строк збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами за винятком випадків, визначених цією статтею ЖК.

          Відповідач ОСОБА_2 не проживає в приміщенні, що належить ОСОБА_1 більше шести місяців. Обставин,за яких за ним зберігається це приміщення понад шість місяців немає.

              Згідно ст.ст. 71, 163 ЖК України відповідач ОСОБА_2 через закінчення строку збереження за ним жилого приміщення за тимчасової відсутності втратив право на користування житловим приміщенням у будинку ОСОБА_1 і на підставі ст..7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підлягає зняттю з реєстрації з місця проживання за адресою –АДРЕСА_1.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 163 ЖК України,ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 213, 215, 226 ЦПК України, суд –

                                                     ВИРІШИВ:

                  Позов задовольнити.

                 Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування у будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1

                  Зобов»язати ОСОБА_2 знятись із реєстраційного обліку ( виписатись ) з будинку АДРЕСА_1

                   Службі громадянства і міграції реєстрації фізичних осіб Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 з АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення суду до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.   

Суддя: