Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-1273/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Ігнатенко

                                                    Доповідач  -  Кузьменко В.М.

УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                              головуючого –судді  Кузьменко В.М.

                              суддів: Капелюхи В.М., Піскун О.П.

                    за участю прокурора Заворотньої О.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок  Індустріального районного суду  м. Дніпропетровська від  11 травня  2011 року.

          Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня,  який працює водієм ЗАО «Ерлан»,  раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання основного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки на підставі ст.. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України   на постійне місце проживання  без дозволу органів кримінально виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 3 листопада 2010 року близько 23 год. 30 хв.,  керуючи технічно справним сідельним тягачем «МАЗ-544008»державний номер НОМЕР_1, з півпричіпом  «Когел»державний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ «Торговий Дім»і рухаючись по вул. Донецьке шосе зі сторони вул. Петрозаводської в напрямку м. Підгороднє м. Дніпропетровську, де в рані перехрестя з вул.. Березінською зупинився на забороняючий рух сигналу світлофору, а при відновленні руху, грубо порушуючи правила безпеки руху, не впевнився в безпеці руху і вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_2, заподіявши останній тілесні ушкодження середньої тяжкості.

ОСОБА_1 були порушені вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, застосувати до нього ст.. 75 КК України і в частині додаткової міри покарання, посилаючись на обставини, які пом’якшують покарання, думку потерпілої, а також те, що його робота пов’язана  саме з керуванням транспортними засобами. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Суд розглядав справу в порядку ст.. 299 КПК України і дії засудженого вірно кваліфікував  за ст. 286 ч. 1 КК України.

Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу, всі обставини по справі і правильно призначив йому покарання у вигляді обмеження волі.

Суд також правильно застосував до засудженого  ст.ст. 75, 76 КК України і звільнив його від відбування основного покарання з іспитовим строком.

Разом з тим позбавляючи засудженого права керування транспортними засобами, суд не врахував те, що основна професія засудженого –водій, працює він водієм з 1970 року, іншої спеціальності у нього не має, що підтверджується записом у трудовій книжці, а тому єдине джерело матеріального існування його сім’ї є робота водія. Тому колегія суддів вважає не раціонально позбавляти засудженого права керування транспортними засобами і вважає за необхідне в цій частині вирок суду змінити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок  Індустріального районного суду  м. Дніпропетровська від  11 травня  2011 року щодо нього змінити: призначити йому покарання за ст.. 286 ч. 1 КК України з застосуванням ст..ст. 75, 76 КК України 1 рік обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді: