Справа № 2-а-7455/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                                                            ( додаткова )

 05 липня 2011 року                                                                         м.Тульчин

         Суддя  Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П.,  розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України ( далі –ПФУ України ) у Тульчинському районі Вінницької області про визнання його дій неправомірними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

         ОСОБА_1 03.05.2011 року звернулась до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання його дій неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Тульчинського районного суду від 30.06.2011 року її позов задоволено.

Дії УПФ України у Вінницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії визнані протиправними.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячно, починаючи з 03.11.2010 року,до втрати права на таке підвищення,виплативши заборгованість з 03.11.2010 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

          Зобов”язати управління ПФУ  у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст..51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком,що становить 15% прожиткового мінімуму для непрацюючих осіб,щомісячно, починаючи з 03.11.2010 року ,до втрати права на таку пенсію, виплативши заборгованість з 03.11.2010 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

30.06.2011 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки з приводу однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази , не ухвалено рішення.

        Ознайомившись із заявою, вивчивши матеріали адміністративної справи вважаю, що заява позивачки про ухвалення додаткового рішення підлягає  задоволенню.

          В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просила суд також зобов»язати управління ПФУ у Тульчинському районі нарахувати та проводити доплату до пенсії відповідно до ст..6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплачувати її щомісяця, починаючи з 03 жовтня 2010 року з урахуванням раніше виплачених.

          Вказані позовні вимоги досліджувалися судом. .

          За викладений обставин, суд вважає, що ці вимоги позивача підлягають задоволенню.

          Позивачка, згідно паспорту серії НОМЕР_1 є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована і постійно проживає в м.Тульчині Тульчинського району Вінницької області, що згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Пенсію отримує за віком, про що свідчить її пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 та лист УПФ у Тульчинському районі № 8824-К-03 від 26.04.2011 року. Позивачка не працює. Вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), про що має посвідчення серії НОМЕР_3, видане Вінницькою облдержадміністрацією.  Вона також є дитиною війни.     

                     Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

          Позивачка стверджує, що дані виплати йому проводились не в повному обсязі.

          Відповідач ці твердження не спростував.

         Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік ” від 19.12.2006 року  було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” 18.11.2004 року.

          Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік ” з урахуванням ст.111 цього Закону, визначено таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 року ” та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

         Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

        Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова відповідача у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.

         Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення громадянина до адміністративного суду за захистом своїх прав чи свобод. А тому, позовні вимоги позивача можуть бути задоволення лише в межах цього шестимісячного строку з часу звернення позивача до суду.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

                     Позов задовольнити частково.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року  протиправними.

Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку доплату, починаючи з 03.11.2010 року, виплативши заборгованість за період з 03.11.2010 року по теперішній час.

.

       У відповідності з  ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає  негайному виконанню.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя::