Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3637/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Давискиби Н.Ф.,
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від «29»березня 2011 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 щодо зупинення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 щодо зупинення виконавчого провадження.
В скарзі зазначав, що 31.12.2010 року заступник начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 безпідставно зупинив виконавче провадження, посилаючись на те, що 16.03.2009 року на адресу підрозділу надійшла ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 05.03.2009 року господарського суду Запорізької області, згідно якої порушено провадження у справі про банкрутство відносно боржника ЗДП «Кремнійполімер»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Насправді, заявнику перераховано заборгованість по заробітній платі в розмірі 11475,22 грн. в кінці грудня 2010 року, а щодо інших виплат провадження у справі зупинено, такі дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 вважає не законними, оскільки порушення провадження у справі про банкрутство не може бути перешкодою для виконання рішення суду про стягнення з відповідного боржника заборгованості по заробітній платі. Відповідно до положень п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій не розповсюджується на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди причиненої здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Отже, припис пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у цьому випадку не повинен застосовуватись. З урахуванням зазначеного. З цих підстав, просив суд, визнати дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 неправомірними, скасувати постанову щодо зупинення провадження та зобов'язати поновити виконавче провадження щодо виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2011 року скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Визнано дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 при винесенні постанови щодо зупинення виконавчого провадження №16512000 від 31.12.2010 року неправомірними.
Зобов'язано начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області скасувати постанову від 31.12.2010 року про зупинення виконавчого провадження №16512000 з примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя № 2-1372/09 від 10.11.2009 та вирішити питання щодо поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя № 2-1372/09 від 10.11.2009.
Не погоджуючись з ухвалою Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу скасувати, у задоволені скарги ОСОБА_3, відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
При розгляді справи, судом першої інстанції встановлено, що у провадженні заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 знаходиться виконавче провадження № 16512000 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1372/09 від 10.11.2009 року, виданого Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ЗДП «Кремнійполімер»на користь ОСОБА_6 –29885 грн. 86 коп., із них: заборгованість по заробітній платі в сумі 11475 грн. 22 коп., компенсація у зв’язку з затримкою термінів виплати заробітної плати в розмірі 975 грн. 39 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 14435 грн. 25 коп., моральна шкода в розмірі 3000 грн.
При примусовому виконанні на користь ОСОБА_3 стягнуто та перераховано кошти в розмірі 11475 грн. 22 коп. –заборгованість по заробітній платі. Щодо стягнення компенсації у зв’язку з затримкою термінів виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, моральної шкоди, то виконуючим обов’язки начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ОСОБА_4 31.12.2010 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з посиланням на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство відносно боржника ЗДП «Кремнійполімер»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_3 та визнаючи дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 при винесення постанови щодо зупинення виконавчого провадження № 16512000 від 31.12.2010 року неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що компенсація у зв’язку з затримкою термінів виплати заробітної плати, середній заробіток за весь період затримки розрахунку та моральна шкода, є складовою заробітної плати, оскільки пов’язані з трудовими відносинами, а тому дія мораторію на них не розповсюджується.
Проте, з таким висновком суду погодитись на можна, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п.6 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій не розповсюджується на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди причиненої здоров»ю та життю громадян, авторської винагороди.
Згідно ст. 94 КЗпП України, ч.2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Стаття 12 Закону України «Про оплату праці»встановлює інші норми і гарантії в оплаті праці: доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, які є мінімальними державними гарантіями.
За правилами ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Таким чином, відшкодування моральної шкоди жодним чином не є складовою частиною заробітної плати.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що компенсація за затримання терміну виплати заробітної плати, середній заробіток за весь період затримки та моральна шкода не входять до інших норм і гарантій в оплаті праці відповідно до ст. 12 Закону України «Про оплату праці», вони не є складовою частиною заробітної плати, а тому на їх примусове стягнення поширюється дія мораторію, введеного господарським судом Запорізької області у справі про банкрутство відносно боржника Запорізьке ДП «Кремнійполімер».
Виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум ( у тому числі одержаних від реалізації майна боржника)( пункт 8 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Таким чином, дії виконуючого обов’язки начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ОСОБА_4 щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.12.2010 року в частині стягнення компенсації у зв’язку з затримкою термінів виплати заробітної плати, середнього заробітку за весь період затримки та моральної шкоди, вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця та не порушують прав і свобод заявника.
Відповідно до ч.3 ст.387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги заявника.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст.312,313,314,317 ЦПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2011 року у цій справі скасувати та постановити нову ухвалу.
ОСОБА_3 відмовити в задоволенні скарги на постанову заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 щодо зупинення виконавчого провадження від 31 грудня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: